Спроба захоплення землі біля Майдану в зоні ЮНЕСКО: прокуратура йде до суду

Київська міська прокуратура ініціювала судовий позов, мета якого — повернути у власність територіальної громади земельну ділянку поблизу центральної частини столиці. Йдеться про ділянку вартістю майже 30 млн гривень, що розташована на вулиці Михайлівській, неподалік Майдану Незалежності. Цей фрагмент землі площею 0,1 гектара перебуває в буферній зоні об'єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, де діють жорсткі обмеження щодо забудови та зміни цільового призначення.

За версією прокуратури, землю намагалися отримати через фіктивне майно

За інформацією відомства, початковою підставою для оформлення прав на земельну ділянку стали занедбані сміттєзбірники, на які право власності спершу було зареєстровано на ім'я приватної особи. Право оформлювали, посилаючись на рішення суду Луганської області — документа, який, як стверджують правоохоронці, відсутній у Єдиному державному реєстрі судових рішень. Це викликає підозру, що реєстрація була здійснена з порушеннями або на основі підроблених документів.

Надалі виявлене майно кілька разів перепродавали між фізичними і юридичними особами; у результаті його власником стала комерційна компанія. Саме ця фірма звернулася до Київської міської ради з проханням надати земельну ділянку під свої потреби без проведення відкритого земельного аукціону. Прокуратура вбачає у таких діях спробу незаконного виведення землі з комунальної власності під виглядом цивілізованої приватизації або передачі без конкурсу.

Якщо версія правоохоронців підтвердиться, це стане типовим прикладом використання «пустих» або «кишенькових» прав власності на рухоме майно для отримання доступу до цінних земель у центральних частинах міст. Особливо чутливим є випадок із територією біля Майдану та в охоронній зоні ЮНЕСКО, оскільки будь-яке будівництво чи зміна функцій можуть завдати шкоди історичному середовищу й культурній спадщині.

Суд уже відкрив провадження

Господарський суд міста Києва відкрив провадження за позовом прокуратури. У документі відомство наполягає на необхідності скасувати державну реєстрацію права власності на спірне майно та вжити заходів, щоб не допустити незаконного вибуття земельної ділянки з комунальної власності. Такий крок має на меті не лише повернення конкретного наділу в розпорядження громади, а й попередження подібних схем у майбутньому.

Процедура в суді може зайняти кілька місяців: в межах провадження відбудеться збір доказів, вислуховування сторін та надання роз'яснень щодо походження документів про право власності. Можливі наслідки включають анулювання реєстраційних дій, відновлення прав територіальної громади та повернення землі під контроль органів місцевого самоврядування. У разі виявлення порушень також не виключені кримінальні провадження щодо осіб, причетних до оформлення фіктивних документів або зловживань при перереєстрації майна.

Прокуратура підкреслює, що одним із ключових мотивів позову є захист історичної території в центральній частині Києва та запобігання можливим зловживанням із землею, яка знаходиться в охоронній зоні об'єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Такий підхід відповідає міжнародним зобов'язанням України щодо збереження культурної спадщини та національним нормам у сфері містобудування й земельних відносин.

Що це означає для збереження історичної спадщини та прав громади

Ситуація навколо спірної ділянки біля Майдану є індикатором ширшої проблеми — ризиків, пов'язаних із виведенням міських земель через сумнівні реєстраційні дії. Охоронні зони ЮНЕСКО і буферні території потребують підвищеної прозорості в процедурах розпорядження землею, контролю за реєстраціями та координації між місцевою владою, правоохоронними органами та міжнародними структурами.

Для громади такі справи важливі не лише з точки зору фінансових втрат, а й у контексті збереження автентичності і привабливості історичного центру Києва. Вчасне реагування прокуратури і активна позиція суду можуть стати сигналом для посилення превентивних механізмів: регулярних перевірок державних реєстрів, перегляду процедур передачі землі, обов'язкових публічних аукціонів і прозорих конкурсів на право користування ділянками в охоронних зонах.

Громадянам і журналістам варто уважно стежити за ходом провадження, адже відкритість інформації про судові рішення і реєстраційні дії — один із найефективніших способів запобігти подібним схемам у майбутньому. Також важливо, щоб міська влада й органи контролю координували свої дії з представниками ЮНЕСКО та організаціями з охорони культурної спадщини, щоб будь-які рішення щодо землі навколо історичних пам'яток приймалися з урахуванням міжнародних зобов'язань і експертних висновків.

Справу з ділянкою на вулиці Михайлівській слід розглядати не лише як локальний юридичний спір, а й як тест для системи захисту комунальної власності й збереження історичного середовища Києва. Від результату провадження залежатиме не лише повернення конкретної земельної ділянки, а й сигнал для бізнесу та посадовців про те, що спроби обійти закон і використати фальшиві документи для отримання привабливих земельних ресурсів можуть бути ефективно припинені.