Прокуратура в Києві вимагає через суд охоронного договору для пам’ятки на Гончара

Категорія: Культура. Київська міська прокуратура ініціювала судовий позов, у якому вимагає зобов'язати власника нежитлових приміщень у будинку на вулиці Олеся Гончара, 32-А укласти охоронний договір щодо об'єкта культурної спадщини. Це рішення відбувається в контексті посиленої уваги до збереження історичних будівель столиці та виконання чинного законодавства про охорону пам’яток.

У повідомленні пресслужби відомства наголошується, що йдеться про пам’ятку місцевого значення, яка була внесена до Державного реєстру нерухомих пам'яток України у 2024 році. Прокуратура звернулася до суду через тривале невиконання власником обов'язку по укладанню охоронного договору, що створює ризики для належного утримання та охорони архітектурного об'єкта.

Будинок має статус пам'ятки історії та архітектури

Історична будівля на вулиці Олеся Гончара, 32-А отримала офіційний статус пам’ятки історії, архітектури та монументального мистецтва місцевого значення після внесення до Державного реєстру у 2024 році. Цей статус передбачає особливі правила господарювання, заходи охорони, реставрації та збереження, які покликані гарантувати відновлення і захист автентичних рис споруди.

Архітектурна цінність будинку підкреслюється його зв'язком з культурним та інтелектуальним життям початку ХХ століття: саме тут мешкав український громадський і політичний діяч, письменник Іван Липа, а також художник-графік Данило Пустовійт. Життєві й творчі долі цих постатей надають будівлі додаткової історичної ваги і роблять її важливим об'єктом для досліджень, екскурсій та популяризації місцевої спадщини.

Наявність статусу пам’ятки також зумовлює необхідність документального оформлення прав і обов’язків між власником та органами охорони культурної спадщини. Охоронний договір визначає порядок проведення ремонтних робіт, реставраційних заходів, обмеження щодо змін фасадів, внутрішніх планувань та використання приміщень, а також механізми фінансової відповідальності за пошкодження або занедбання пам’ятки.

Прокуратура наполягає на виконанні вимог законодавства

Прокуратура звернулася до суду, аргументуючи позов необхідністю забезпечення правового захисту об’єкта культурної спадщини. За інформацією відомства, власник нежитлових приміщень тривалий час ігнорує обов'язок укласти охоронний договір, хоча закон чітко встановлює такі вимоги для об'єктів, внесених до відповідного реєстру. У відсутності договору неможливо координувати дії щодо збереження будівлі і контролювати якість будь-яких втручань у її конструкцію чи зовнішній вигляд.

Охоронний договір — це не лише формальність, а реальний інструмент, який захищає пам’ятку від незаконних перепланувань, неякісних ремонтів та руйнації. Через такий документ визначаються також строки і порядок виконання реставраційних робіт, відповідальність за підтримання технічного стану, а також умови доступу фахівців для проведення експертиз. Невиконання цих норм створює загрозу для автентичності архітектурних елементів, орнатури та історичного інтер'єру.

Судовий позов прокуратури має важливе прецедентне значення: він демонструє готовність державних органів захищати культурну спадщину через правові механізми і нагадує власникам об’єктів історичного значення про їхні зобов’язання. Якщо суд задовольнить вимогу прокуратури, власник буде зобов’язаний укласти охоронний договір та виконувати пов'язані з ним зобов'язання, у тому числі щодо фінансування необхідних робіт та надання доступу для контролю зі сторони відповідних органів.

Окрім юридичних наслідків, такий крок має також суспільний резонанс: громадськість і фахівці збереження спадщини мають можливість ретельніше відстежувати стан пам’ятки, ініціювати публічні дискусії та залучати експертів до планування реставрацій. Збереження будівель, пов'язаних з іменами Івана Липи та Данила Пустовійта, є важливим для колективної пам'яті киян і розвитку культурного туризму.

Прокуратура в Києві вимагає через суд охоронного договору для пам’ятки на Гончара — така позиція відомства акцентує на пріоритетності законності та збереженні культурних об'єктів. У найближчому часі рішення суду визначить подальші кроки: укладення охоронного договору, заходи контролю та можливі санкції у разі невиконання обов’язків. Для мешканців і гостей міста важливо, щоб історична спадщина залишалася захищеною, доступною для вивчення та поваги, а правові механізми працювали на її ефективне відновлення та утримання.