Майно на 26 млн оформили на матір помічниці: екссудді — підозра

Спеціалізована антикорупційна прокуратура спільно з детективами Національного антикорупційного бюро України повідомила про підозру колишньому голові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду. За версією слідства, експосадовець міг бути причетним до легалізації майна, одержаного злочинним шляхом, в особливо великому розмірі.

Йдеться про нерухомість загальною орієнтовною вартістю близько 26 мільйонів гривень. Як вважають правоохоронці, активи придбали в інтересах колишнього керівника суду, однак оформили на матір його колишньої помічниці. Такий механізм, за припущенням слідства, міг використовуватися для приховування справжнього власника майна, джерел фінансування та фактичного контролю над нерухомістю.

Підозри у межах одного кримінального провадження також оголосили колишній помічниці судді та її матері. Слідчі перевіряють, чи діяли всі троє фігурантів узгоджено, а також яку роль кожен із них міг відігравати в придбанні, оформленні та подальшому використанні активів.

Водночас повідомлення про підозру не є доказом вини. Наразі триває досудове розслідування, під час якого сторона обвинувачення має підтвердити свої припущення належними доказами. Усі підозрювані мають право на захист і вважаються невинуватими, доки їхню провину не встановить суд обвинувальним вироком, що набрав законної сили.

Яку нерухомість могли оформити на матір помічниці

За матеріалами розслідування, упродовж 2021–2022 років колишній очільник Касаційного господарського суду міг набути кілька об’єктів нерухомого майна. Серед них правоохоронці називають житловий будинок із земельною ділянкою, дві квартири-апартаменти та чотири окремі земельні ділянки.

Загальна вартість зазначених об’єктів, за попередньою оцінкою антикорупційних органів, становить приблизно 26 мільйонів гривень. Водночас власницею майна формально стала мати колишньої помічниці судді. Саме ця обставина, на думку слідства, може свідчити про використання номінального власника.

Номінальним власником у подібних схемах називають особу, на яку юридично реєструють актив, хоча фактично ним може розпоряджатися інша людина. Для встановлення такої обставини недостатньо лише перевірити записи в державних реєстрах. Необхідно з’ясувати, хто сплачував за нерухомість, домовлявся про її придбання, користувався об’єктами та ухвалював рішення щодо їхнього утримання або продажу.

Тому детективи аналізують договори купівлі-продажу, банківські операції, походження коштів і взаємозв’язки між учасниками провадження. Окремо можуть перевірятися витрати на ремонт, комунальні платежі, податки, страхування та інші видатки, пов’язані з володінням нерухомістю. Сукупність таких обставин здатна показати, хто насправді контролював активи після їхньої державної реєстрації.

Слідство також має встановити, чи відповідала вартість придбаного майна офіційним доходам його формальної власниці. Якщо доходи не дозволяли придбати нерухомість такого рівня, це може стати одним із напрямів подальшої перевірки. Водночас сама невідповідність між доходами та вартістю майна ще не означає автоматичного доведення злочину, оскільки мають бути досліджені всі можливі джерела фінансування.

Правоохоронці з’ясовують, хто саме ініціював укладення угод, хто підшуковував об’єкти, здійснював розрахунки та організовував їхнє оформлення. Також важливо встановити, чи усвідомлювала формальна власниця походження коштів і справжні обставини придбання нерухомості.

У чому полягають підозри та яка відповідальність передбачена

Дії колишнього голови суду та матері його помічниці попередньо кваліфікували за частиною третьою статті 209 Кримінального кодексу України. Ця стаття передбачає відповідальність за легалізацію майна, одержаного злочинним шляхом, в особливо великому розмірі.

Легалізація майна, яку також називають відмиванням коштів або активів, може полягати у здійсненні фінансових операцій, укладенні цивільно-правових угод, зміні власника чи іншому маскуванні незаконного походження майна. Метою таких дій може бути створення видимості законного набуття активів і приховування особи, яка фактично ними володіє.

У цьому провадженні слідство перевіряє версію, за якою придбана нерухомість могла бути оформлена на третю особу для того, щоб приховати зв’язок активів із колишнім керівником суду. Водночас для доведення складу злочину необхідно встановити не лише факт придбання дорогого майна, а й незаконне походження коштів, умисел учасників та їхні конкретні дії.

Колишню помічницю судді підозрюють у пособництві. Це означає, що слідство розглядає її як особу, яка могла сприяти вчиненню правопорушення. Ймовірна допомога могла стосуватися пошуку нерухомості, підготовки документів, організації угод, передачі інформації або залучення матері як формальної власниці. Остаточний зміст підозри та обсяг відповідальності залежатимуть від доказів, зібраних під час розслідування.

Санкція частини третьої статті 209 Кримінального кодексу України передбачає позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років. Додатково суд може призначити позбавлення права обіймати певні посади або займатися визначеною діяльністю строком до трьох років, а також конфіскацію майна. Однак можливість застосування такого покарання виникає лише у разі доведення вини та ухвалення обвинувального вироку.

Після повідомлення про підозру сторона обвинувачення може звертатися до суду щодо обрання запобіжних заходів. Суд оцінює ризики переховування, впливу на свідків, знищення або приховування доказів, а також можливість перешкоджання розслідуванню. Рішення щодо запобіжного заходу не є висновком про винуватість людини.

Кого пов’язують із розслідуванням і що буде далі

Антикорупційні органи офіційно не назвали прізвище колишнього голови Касаційного господарського суду. Такий підхід відповідає принципу презумпції невинуватості та практиці, за якою персональні дані фігурантів не поширюють до моменту, коли це не суперечить вимогам закону і не створює передчасного висновку про їхню вину.

Водночас у публічному просторі зазначається, що у 2021–2022 роках посаду голови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду обіймав Богдан Львов. Через це саме його пов’язують із розслідуванням щодо майна вартістю близько 26 мільйонів гривень. Остаточно підтвердити особу підозрюваного, обставини придбання активів і роль кожного з фігурантів має подальше розслідування та судовий розгляд.

Справа привертає значну увагу через поєднання кількох факторів: високу вартість нерухомості, використання формального власника та статус особи, яку пов’язують із придбанням активів. Посадовці судової системи мають дотримуватися підвищених стандартів доброчесності, декларувати майно й доходи та бути готовими пояснити законність походження значних активів.

У межах провадження правоохоронці можуть перевірити декларації, доходи, витрати та фінансові операції фігурантів. Окремо досліджуватимуться можливі зв’язки між формальною власницею майна, її донькою та колишнім суддею. Також можуть бути призначені експертизи щодо вартості нерухомості, справжності документів і руху коштів.

Подальший розвиток справи залежатиме від результатів слідчих дій. Сторона обвинувачення має довести, що майно справді було одержане злочинним шляхом, а його оформлення на іншу особу мало на меті легалізацію активів або приховування їхнього походження. Захист, зі свого боку, може заперечувати ці обставини, оскаржувати підозру, надавати документи та наполягати на законності придбання нерухомості.

Важливо, що кримінальне провадження не завершується автоматично після вручення підозри. Попереду можуть бути допити, фінансовий аналіз, експертизи, судовий контроль за процесуальними рішеннями та оцінка доказів. Лише після завершення всіх необхідних процедур суд зможе визначити, чи доведені обвинувачення та чи підлягають активи конфіскації.

Повідомлення про підозру не є вироком. Усі фігуранти мають право на захист, а остаточну оцінку доказам має надати незалежний суд. До набрання обвинувальним вироком законної сили кожна з осіб вважається невинуватою.