З Грузії екстрадували переправника ухилянтів — це десятий випадок за рік

Українські правоохоронці повідомили про екстрадицію з Грузії громадянина України, якого підозрюють в організації незаконного переправлення військовозобов’язаних через державний кордон. Чоловіка повернули в Україну для проведення подальших процесуальних дій у межах кримінального провадження. До цього він перебував за межами країни та намагався уникнути слідства, через що його оголосили в міжнародний розшук.

За матеріалами справи, підозрюваний міг бути учасником злочинної організації, що діяла з листопада 2022 року до серпня 2023 року. Слідство вважає, що за цей період група сприяла незаконному виїзду з України близько 40 військовозобов’язаних чоловіків. Вартість таких послуг, за попередніми даними, залежала від складності маршруту, способу перетину кордону та інших обставин і становила від 1400 до 5000 доларів за одну людину.

Правоохоронці перевіряють усі обставини діяльності групи, зокрема роль кожного її учасника, джерела фінансування, способи пошуку клієнтів та механізм організації незаконного виїзду. Наразі екстрадований фігурант має надати пояснення в межах слідства, а його подальший процесуальний статус визначатимуть відповідно до вимог кримінального законодавства.

Яку роль підозрюваний міг виконувати у схемі

Слідство розглядає чоловіка не як випадкового посередника, а як можливого учасника організованої схеми. У подібних випадках злочинна діяльність зазвичай має розподіл функцій: одні люди шукають охочих незаконно залишити територію України, інші відповідають за переміщення та транспорт, треті координують маршрут або забезпечують зв’язок між учасниками.

Також правоохоронці встановлюють, чи міг підозрюваний займатися підготовкою клієнтів до перетину кордону, передавати їм інструкції, організовувати зустрічі або координувати дії безпосередньо під час переміщення. Важливим напрямом розслідування є перевірка фінансових розрахунків, адже саме рух коштів може підтвердити системність та масштаб незаконної діяльності.

Якщо група справді допомогла виїхати десяткам військовозобов’язаних, йдеться про тривалу та налагоджену схему, а не про разове правопорушення. Слідчі мають з’ясувати, скільки людей фактично скористалися послугами організаторів, якими маршрутами вони рухалися та чи залучалися до цього інші особи в Україні або за кордоном.

У період воєнного стану незаконне переправлення чоловіків призовного віку через державний кордон має підвищену суспільну небезпеку. Такі дії можуть створювати умови для ухилення від мобілізації та перешкоджати законній діяльності Сил оборони. Саме тому правоохоронні органи зосереджують увагу не лише на виконавцях, а й на організаторах, координаторах та особах, які могли отримувати прибуток від функціонування схеми.

Окремо слідство перевіряє можливе використання підроблених документів, неправдивих відомостей або інших способів приховування фактичної мети виїзду. Остаточна правова оцінка діям кожного фігуранта буде надана після завершення збору доказів і проведення необхідних експертиз.

Як відбулася екстрадиція з Грузії

Після викриття діяльності групи підозрюваний виїхав за межі України та тривалий час перебував у іншій державі. Щоб встановити його місце перебування і забезпечити затримання, українська сторона ініціювала міжнародний розшук. У результаті чоловіка затримали на території Грузії, після чого розпочалася процедура його передачі українським компетентним органам.

Екстрадиція є юридичною процедурою, яка потребує взаємодії між державами. Країна, що отримує запит, перевіряє правові підстави для затримання та передачі особи, відповідність документів установленим вимогам і наявність обставин, які можуть перешкоджати видачі. Розгляд таких питань може тривати певний час, оскільки передбачає дотримання процесуальних гарантій та законодавства обох держав.

У цьому випадку грузинська сторона погодилася передати підозрюваного Україні. Після повернення чоловік має взяти участь у слідчих та судових процедурах. Сторона обвинувачення може звернутися до суду щодо обрання запобіжного заходу, а суд оцінюватиме ризики переховування, впливу на свідків або можливого знищення доказів.

Екстрадиція та повідомлення про підозру не є доказом вини. Відповідно до принципу презумпції невинуватості, людина вважається невинуватою, доки її провину не буде доведено в установленому законом порядку та підтверджено обвинувальним вироком суду, який набрав законної сили.

Повернення фігуранта в Україну дає слідству можливість безпосередньо провести допити, вручити процесуальні документи, перевірити його зв’язки з іншими учасниками провадження та забезпечити участь у судових засіданнях. Водночас усі рішення щодо обмеження волі або застосування інших запобіжних заходів ухвалюються виключно в межах судової процедури.

Десятий випадок екстрадиції у 2026 році

Повернення підозрюваного з Грузії стало десятим випадком екстрадиції в Україну у 2026 році у кримінальних провадженнях, пов’язаних із незаконним переправленням людей через державний кордон. Раніше фігурантів аналогічних справ повертали з Польщі, Німеччини, Чехії, Румунії та Молдови.

Зростання кількості таких процедур свідчить про посилення міжнародної взаємодії у розшуку осіб, які після викриття намагаються сховатися за кордоном. Перетин кордону підозрюваним і його перебування в іншій країні не припиняють кримінального провадження. За наявності необхідних підстав українські органи можуть оголосити людину в міжнародний розшук, звернутися до держави її перебування та домагатися затримання і подальшої передачі.

Для правоохоронців важливо встановити всю структуру незаконної діяльності. Під час розслідування можуть перевірятися організатори, водії, посередники, особи, які підшукували клієнтів, а також ті, хто відповідав за фінансові розрахунки або забезпечував зв’язок із закордонними учасниками. Такий підхід дає змогу притягнути до відповідальності не лише безпосередніх виконавців, а й людей, які керували або фінансували схему.

Кримінальне провадження щодо екстрадованого громадянина триває. Слідчим належить підтвердити його можливу участь у діяльності злочинної організації, встановити кількість людей, яким могли допомогти незаконно залишити Україну, та визначити розмір отриманого прибутку. Також перевірятимуться контакти підозрюваного з іншими фігурантами і його конкретні дії під час реалізації схеми.

За попередньою кваліфікацією, чоловікові можуть інкримінувати участь у злочинній організації, перешкоджання законній діяльності Збройних сил України та інших військових формувань в особливий період, а також незаконне переправлення осіб через державний кордон України. Остаточні формулювання підозри можуть змінюватися залежно від результатів розслідування та доказів, зібраних стороною обвинувачення.

Цей випадок демонструє, що перебування за кордоном не гарантує підозрюваним можливості уникнути відповідальності. Українські правоохоронці продовжують використовувати міжнародні механізми розшуку та екстрадиції, щоб повертати фігурантів кримінальних проваджень для проведення слідчих дій і розгляду справ у суді.

Водночас остаточну оцінку діям чоловіка має надати суд. До завершення судового розгляду та набрання вироком законної сили всі обставини справи залишаються предметом доказування, а підозрюваний користується передбаченими законом процесуальними правами.