На Київщині чоловік назвався батьком загиблого воїна, щоб отримати 3,5 млн грн

На Київщині 59-річному чоловікові оголосили про підозру у заволодінні понад 3,5 млн грн державної допомоги, призначеної родині загиблого військовослужбовця. За попередніми даними слідства, він назвався батьком загиблого воїна, хоча насправді не мав законних підстав для отримання виплати. Частину грошей фігурант, імовірно, використав для придбання нерухомості у Бучанському районі.

Кримінальне провадження розслідують правоохоронці Київської області за процесуального керівництва Білоцерківської окружної прокуратури. Слідчі перевіряють обставини подання документів, походження інформації про родинні зв’язки та подальше використання коштів, які були перераховані як одноразова грошова допомога після загибелі захисника України.

За версією сторони обвинувачення, чоловік скористався довірою близького родича військовослужбовця та переконав його підтвердити неправдиві відомості. На підставі цих даних підозрюваний зміг оформити документи й отримати доступ до виплати, яка мала бути розподілена між законними членами сім’ї загиблого воїна.

Як чоловік міг незаконно оформити допомогу

Одноразова грошова допомога передбачена для сімей військовослужбовців, які загинули під час виконання завдань із захисту держави. Право на такі кошти визначається відповідно до законодавства та підтверджується документами про склад сім’ї, родинні зв’язки й статус загиблого захисника.

Як встановили правоохоронці на цьому етапі розслідування, 59-річний житель Київщини звернувся до державних установ із заявою про призначення виплати. У документах він, за попередніми даними, вказав себе як батька загиблого військовослужбовця. Насправді ж чоловік не був його батьком і не належав до кола осіб, які мали право претендувати на державну допомогу.

Для створення видимості законних підстав фігурант, імовірно, залучив брата загиблого воїна. Той міг підтвердити інформацію про неіснуючі родинні відносини, після чого ці дані використали під час підготовки та подання документів. Наразі слідчі з’ясовують, чи усвідомлював родич військовослужбовця можливі наслідки своїх дій та яку саме роль він відігравав у схемі.

У результаті на рахунок підозрюваного перерахували 3 млн 525 тисяч гривень. Ці кошти були частиною одноразової допомоги, призначеної родині загиблого оборонця. За інформацією слідства, у військовослужбовця залишився малолітній син, який мав законне право на відповідну частину державної виплати.

Таким чином, можливе шахрайство могло завдати шкоди не лише державному бюджету, а й безпосередньо дитині загиблого захисника. Гроші, які мали стати підтримкою для родини після втрати військовослужбовця, могли опинитися у розпорядженні людини, яка не мала жодного законного статусу для їх отримання.

Слідчі наразі перевіряють усі етапи оформлення допомоги: від підготовки заяви та збору документів до ухвалення рішення про перерахування коштів. Також встановлюється, чи могли інші особи сприяти незаконному отриманню виплати або надавати фігуранту консультації щодо приховування справжніх обставин.

Частину грошей могли вкласти у нерухомість

Після зарахування коштів на банківський рахунок чоловік, за даними правоохоронців, почав розпоряджатися ними як власними. Частину суми він міг спрямувати на придбання нерухомого майна в Бучанському районі Київської області.

Саме операції з нерухомістю стали підставою для додаткової перевірки можливого відмивання коштів. Слідство має встановити, коли саме було укладено відповідні договори, яку вартість майна зазначили в документах та з яких джерел фактично надійшли гроші для його придбання.

Правоохоронці також з’ясовують, чи було придбане майно оформлене безпосередньо на підозрюваного, чи могли до правочинів залучати інших людей. Перевіряється і подальша доля отриманих коштів: чи зберігалися вони на рахунках, чи переводилися в готівку, чи використовувалися для інших покупок або фінансових операцій.

Якщо зв’язок між державною виплатою та придбаною нерухомістю підтвердять, на майно можуть накласти арешт. Такий захід необхідний для того, щоб запобігти його продажу, переоформленню або приховуванню до завершення кримінального провадження. У подальшому арештовані активи можуть бути використані для відшкодування збитків, якщо суд визнає обвинуваченого винним.

Провадження стосується не тільки факту можливого обману під час оформлення одноразової допомоги. Окремо розслідується ймовірне набуття та використання майна, отриманого злочинним шляхом. Саме тому слідчі аналізують банківські операції, документи щодо нерухомості, спілкування учасників та інші докази, які можуть підтвердити або спростувати версію обвинувачення.

Для родин загиблих військовослужбовців державна допомога має особливе значення. Вона покликана частково компенсувати втрату близької людини та забезпечити фінансову підтримку дітям, батькам і іншим законним отримувачам. Будь-яке незаконне втручання в процедуру призначення таких коштів може позбавити сім’ю необхідної допомоги та ускладнити її отримання.

Яка відповідальність може настати для підозрюваного

Дії чоловіка кваліфікували за частиною 5 статті 190 та частиною 1 статті 209 Кримінального кодексу України. Перша стаття стосується шахрайства, вчиненого в особливо великих розмірах, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману або зловживання довірою. Друга передбачає відповідальність за операції з майном, яке могло бути одержане злочинним шляхом.

У разі доведення вини за інкримінованими статтями чоловікові може загрожувати тривале позбавлення волі. Зокрема, санкція за шахрайство в особливо великих розмірах передбачає до 12 років ув’язнення з конфіскацією майна. Водночас остаточне покарання визначатиме суд з урахуванням усіх обставин справи, доказів, можливих збитків та поведінки обвинуваченого.

Суд уже обрав фігуранту запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Сторона обвинувачення обґрунтовувала необхідність такого рішення ризиками переховування від слідства, впливу на свідків, знищення або приховування доказів, а також можливого перешкоджання кримінальному провадженню.

Водночас сам факт повідомлення про підозру не означає, що чоловіка вже визнали винним. Відповідно до принципу презумпції невинуватості, кожна особа вважається невинною, доки її провину не доведено в суді. Обвинувальний вирок може бути ухвалений лише після повного розгляду доказів та набрання ним законної сили.

Досудове розслідування триває. Правоохоронці встановлюють усіх можливих учасників подій, перевіряють справжність поданих документів, досліджують рух 3 млн 525 тисяч гривень і визначають перелік майна, яке могло бути придбане за незаконно отримані кошти.

Окремим завданням слідства залишається забезпечення повернення грошей законним отримувачам. Якщо незаконне заволодіння коштами підтвердять, держава та родина загиблого військовослужбовця можуть вимагати компенсації завданих збитків. Подальші рішення щодо арешту активів, завершення розслідування та направлення обвинувального акта до суду ухвалять після проведення всіх необхідних процесуальних дій.