Зоряна Білокрай
Президент України Володимир Зеленський пояснив, за якої умови Київ готовий розглядати відмову від ударів по російських нафтопереробних заводах. За його словами, Україна може погодитися на енергетичне перемир’я лише в тому разі, якщо росія повністю припинить атаки на українські електростанції, енергетичні мережі та інші об’єкти критичної інфраструктури.
Глава держави наголосив, що домовленість не повинна обмежуватися лише взаємною відмовою від ударів по нафтопереробних підприємствах. Для України енергетична безпека має набагато ширше значення, адже російські війська систематично обстрілюють об’єкти, від яких залежить постачання електроенергії, тепла та води мільйонам громадян.
Основна вимога Києва полягає у припиненні російських атак на українську енергосистему. Якщо москва зупинить удари по електростанціях, підстанціях і мережах, Україна готова обговорювати відповідні обмеження для власних Сил оборони. Водночас продовження обстрілів означатиме, що Київ залишає за собою право завдавати ударів по об’єктах, які постачають паливо для російської армії.
Яку умову Зеленський назвав головною для енергетичного перемир’я
Під час виступу на Варшавському безпековому форумі Володимир Зеленський звернув увагу на суттєву різницю між енергетичними можливостями України та росії. Українська держава має обмежені потужності з переробки нафти й змушена імпортувати значну частину бензину, дизельного пального та інших нафтопродуктів. росія ж володіє розгалуженою мережею нафтопереробних заводів, великими запасами сировини та потужною інфраструктурою для виробництва й експорту пального.
Саме тому українські удари по російських НПЗ, за словами президента, не можна трактувати як спробу отримати економічну перевагу або створити глобальну паливну кризу. Йдеться про відповідь на систематичне знищення української енергетики та про необхідність послабити ресурсну базу держави-агресора. Нафтопереробні підприємства росії забезпечують паливом не лише цивільний сектор, а й військову машину, яка продовжує війну проти України.
Українська енергетична інфраструктура регулярно стає ціллю масованих ракетних і дронових атак. Унаслідок таких ударів пошкоджуються теплоелектростанції, підстанції, лінії електропередачі, газові об’єкти та інші елементи системи. Для населення це означає аварійні відключення електроенергії, перебої з опаленням і водопостачанням, а також додаткове навантаження на місцеву владу та аварійні служби.
Особливо небезпечною така ситуація стає в осінньо-зимовий період, коли споживання електроенергії та тепла зростає. У цей час навіть пошкодження окремих енергооб’єктів може вплинути на роботу цілих громад. Тому Україна наполягає, що будь-яке енергетичне перемир’я має захищати не тільки нафтопереробні заводи, а всю критично важливу інфраструктуру.
Зеленський підкреслив, що Київ уже неодноразово підтримував ідею припинення ударів по енергетичних об’єктах. Однак така домовленість повинна бути взаємною. Україна не погодиться на ситуацію, за якої від неї вимагатимуть обмежити удари по російських НПЗ, тоді як російські війська продовжуватимуть атакувати електростанції та мережі на українській території.
Чому Україна не погоджується на вузьке трактування домовленостей
Раніше в американській адміністрації пояснювали, що під енергетичним перемир’ям може розумітися припинення ударів по нафтопереробних заводах з обох боків. Проте українська сторона вважає таке формулювання недостатнім. Російські атаки спрямовані на значно ширше коло цілей, ніж українські удари по підприємствах паливного сектору.
Якщо домовленість стосуватиметься виключно НПЗ, росія зможе формально заявляти про її виконання, одночасно завдаючи ударів по українських теплоелектростанціях, розподільчих станціях і магістральних мережах. У такому разі мільйони українців і надалі залишатимуться під загрозою перебоїв з електроенергією, теплом та водою.
Київ наполягає на чітких правилах майбутньої домовленості. Вона має містити зрозумілий перелік об’єктів, які не можна атакувати, визначений термін дії, порядок моніторингу та наслідки для сторони, що порушить умови. Без механізмів перевірки енергетичне перемир’я може залишитися лише політичною заявою, яка не матиме реального впливу на перебіг війни.
За словами Зеленського, американська сторона добре розуміє, у якому становищі перебуває Україна. Київ не має такої кількості нафтопереробних підприємств і запасів сировини, як росія, тоді як українська енергосистема вже тривалий час працює під постійною загрозою ударів. Водночас російські проблеми з переробкою нафти та постачанням пального безпосередньо впливають на здатність агресора підтримувати військові операції.
Президент також звернув увагу на те, що нові атаки по українських енергетичних об’єктах відбувалися навіть після публічних заяв про можливість енергетичного перемир’я. На його думку, це демонструє невідповідність між політичними сигналами кремля та діями російських військ. Українське керівництво вважає, що оцінювати готовність росії до домовленостей потрібно не за заявами, а за конкретними діями.
Зеленський зазначив, що сама ідея припинення атак на енергетичну інфраструктуру є важливою для цивільного населення. Проте для її реалізації необхідна реальна відповідальність сторін. Якщо росія продовжить обстріли, Україна не вважатиме себе зобов’язаною дотримуватися односторонніх обмежень.
Якою буде відповідь України на нові атаки
Українська позиція полягає в тому, що припинення ударів по російських НПЗ можливе тільки після фактичного припинення російських атак на українську енергетику. Це має стосуватися електростанцій, підстанцій, ліній електропередачі, газових об’єктів та інших елементів критичної інфраструктури. Окремою умовою залишається припинення атак, які призводять до загибелі та поранення мирних жителів.
Якщо російські війська знову спробують вивести з ладу українську енергосистему, Сили оборони України реагуватимуть на такі дії. У цьому випадку цілями можуть залишатися об’єкти, які забезпечують російську армію пальним, зокрема підприємства нафтопереробної галузі та інфраструктура, пов’язана з експортом нафти.
Президент підкреслив, що Україна не прагне завдавати шкоди цивільному населенню росії. Водночас держава має право захищатися від агресії та позбавляти противника ресурсів для ведення війни. Удари по паливній інфраструктурі розглядаються Києвом як складова оборони, особливо тоді, коли росія продовжує атакувати українські міста та системи життєзабезпечення.
Подальші консультації між Україною, США та партнерами мають визначити, яким саме буде формат енергетичного перемир’я. Для Києва принципово важливо, щоб домовленість не перетворилася на інструмент тиску лише на українську сторону. Вона повинна бути взаємною, перевірюваною та спрямованою насамперед на захист цивільних об’єктів.
Отже, Україна готова не атакувати російські НПЗ лише за умови повного припинення російських ударів по українській енергетичній системі та критичній інфраструктурі. Якщо москва не припинить обстріли, Київ вважає законним і необхідним завдавати ударів у відповідь по об’єктах, які забезпечують агресора паливом та підтримують його воєнні можливості.