У Києві правоохоронні органи повідомили про підозру посадовцю одного з відділів Департаменту муніципальної безпеки КМДА через помилки під час проведення процедур закупівель, які, за висновками слідства, спричинили значні втрати для міського бюджету. Йдеться не про класичну корупційну схему з відвертим зловживанням, а про випадок, коли через службову недбалість та неналежну організацію тендерів бюджет недоотримав кошти в розмірі понад мільйона гривень.
Що сталося: ситуація та хронологія подій
За матеріалами слідства, у 2023 році посадовець відповідав за організацію закупівель конструкційних і покрівельних матеріалів для забезпечення робіт з утримання і ремонту комунальної інфраструктури. У переліку предметів закупівлі були бруси, дошки, фанера, шифер, покрівельне залізо та оцинковані листи, необхідні для ремонту укриттів і відновлення пошкоджених об’єктів. Під час тендерної процедури, за даними слідчих, відбулася критична помилка — відсутність належної перевірки цінових пропозицій потенційних постачальників. Внаслідок цього переможцем стала компанія, яка запропонувала вартість значно вищу за звичайні ринкові показники.
Експертні оцінки підтвердили, що різниця між запропонованими цінами та середньоринковими не мала достатнього економічного обґрунтування. Тому дії посадовця кваліфікують не як умисне шахрайство, а як недбалість під час виконання службових обов’язків, що вели до тяжких наслідків для інтересів держави та територіальної громади.
Фінансові наслідки для міста та реальні втрати
За попередніми підрахунками, через завищені ціни місто зазнало збитків понад 1,8 млн грн. Для бюджетної системи столиці ця сума має реальне значення: ці кошти могли бути спрямовані на термінові потреби — від ремонту укриттів до закупівлі обладнання для критичної інфраструктури чи підтримки комунальних служб у складних умовах. В умовах воєнного та післявоєнного відновлення кожен мільйон гривень набуває особливої ваги, а системні прорахунки в закупівлях підривають здатність органів місцевого самоврядування швидко реагувати на нагальні виклики.
Крім прямого фінансового збитку, такі випадки шкодять довірі громадян до органів влади й створюють додаткові репутаційні ризики для інституцій. Непрозорі або формально проведені тендери підвищують ризик повторення помилок і дають привід для суспільної критики щодо ефективності використання публічних коштів.
Правова кваліфікація, відповідальність і практичні висновки
Посадовцю оголошено підозру за частиною 2 статті 367 Кримінального кодексу України — неналежне виконання службових обов’язків, що спричинило тяжкі наслідки. Санкції передбачають до п’яти років позбавлення волі та можливу заборону обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком до трьох років. Водночас процесуальні дії тривають і досудове розслідування триває, що дає змогу встановити всі обставини справи та притягнути до відповідальності осіб, винних у порушеннях.
З огляду на цей інцидент, експерти пропонують низку системних заходів для зниження ризиків повторення подібних ситуацій: посилення внутрішнього контролю в органах, обов’язкова перевірка ринкових цін перед прийняттям рішень, широке використання електронних майданчиків із прозорими алгоритмами оцінки пропозицій, регулярні аудити закупівель та підвищення кваліфікації працівників, які відповідають за публічні закупівлі. Також важливі чіткі процедури документування прийняття рішень і оперативна публічна звітність щодо результатів тендерів.
Цей кейс нагадує, що навіть без умислу на збагачення службова недбалість у сфері публічних закупівель може завдати відчутної шкоди бюджету громади. Прозорість, відповідальність і своєчасний контроль — ключові елементи, які допоможуть зменшити ризики втрат та підвищити ефективність витрачання коштів, що належать громадянам.
Фінансове «дякую» киянам: мільйони гривень премій тим, хто тримає енергетичний фронт