Всеволод Чабанець
Європейські держави мають збільшити військову, фінансову та технологічну допомогу Україні, оскільки саме стійкість української оборони залишається одним із ключових чинників стримування росії. Про це заявив головнокомандувач Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі Алексус Гринкевич під час Варшавського безпекового форуму. За його словами, підтримка Києва безпосередньо пов’язана не лише з перебігом війни, а й із майбутнім усієї системи європейської безпеки.
Представник Альянсу наголосив, що допомога Україні не може розглядатися винятково як жест солідарності з державою, яка протистоїть повномасштабному вторгненню. Йдеться про практичний внесок у захист європейських країн від подальшого поширення агресії. Якщо російське керівництво переконається, що західні держави втомилися від підтримки Києва, це може підштовхнути кремль до нових спроб перевірити готовність НАТО реагувати на загрози.
Гринкевич зазначив, що росія прагне посіяти сумніви серед союзників, нав’язати їм відчуття безпорадності та переконати європейські суспільства у надмірній вартості допомоги Україні. Саме тому, на його думку, послідовність і рішучість партнерів мають не менше значення, ніж кількість переданої зброї. Спільна позиція демонструє москві, що тиск, залякування та політичний шантаж не зможуть зруйнувати єдність Європи.
Гібридні атаки стали випробуванням для Європи
Заклик до посилення підтримки України прозвучав на тлі зростання кількості гібридних інцидентів у європейських країнах. До таких дій належать кібератаки, диверсії, підпали, спроби втручання у роботу критичної інфраструктури, інформаційні операції та порушення повітряного простору держав НАТО. Частина цих дій не досягає рівня відкритого збройного нападу, однак створює постійний тиск на державні інституції, бізнес і суспільство.
«Вони намагаються зламати нашу спільну волю», — заявив Гринкевич, говорячи про тактику росії. На його переконання, москва розраховує на те, що європейські громадяни почнуть вимагати скорочення допомоги Україні через страх перед прямим зіткненням або через економічні труднощі. Водночас командувач вважає, що поступки агресору не зменшать ризиків, а навпаки — можуть створити умови для нових провокацій.
Належною відповіддю на гібридні атаки він назвав посилення практичної підтримки України. Коли держави передають Києву системи протиповітряної оборони, боєприпаси, засоби радіоелектронної боротьби, розвідувальні дані та фінансові ресурси, вони не лише допомагають українській армії. Такі рішення одночасно демонструють росії, що її спроби залякати союзників матимуть протилежний результат.
Серед держав, які продемонстрували подібний підхід, Гринкевич назвав Данію та Німеччину. Після інцидентів, пов’язаних із гібридними загрозами, вони не відмовилися від підтримки України, а, навпаки, збільшили обсяги допомоги. Така реакція свідчить про готовність перетворювати оцінку загроз на конкретні політичні та оборонні рішення.
«Це належні кроки у відповідь, які показують росії, що її цілі є недосяжними», — підкреслив представник НАТО. Він також зауважив, що союзники мають відкрито обговорювати походження небезпечних інцидентів, не дозволяючи агресору користуватися невизначеністю. За словами командувача, у нього немає сумнівів щодо причетності росії до частини атак, які відбуваються на території європейських країн.
Окремо згадувався інцидент поблизу аеропорту в Лейпцигу, де Німеччина офіційно пов’язала спробу атаки безпілотником із російською діяльністю. Подібні випадки демонструють, що гібридна війна може безпосередньо впливати на транспорт, енергетику, цифрові мережі та інші об’єкти, важливі для повсякденного життя. Відповідно, захист України стає частиною ширшої системи протидії загрозам, які вже відчувають країни Європи.
Поразка України створила б нові ризики для НАТО
Гринкевич наголосив, що політичні дискусії в окремих європейських країнах не повинні відсувати на другий план довгострокові наслідки війни. У деяких державах популярності набувають сили, які виступають за припинення військової допомоги Україні або закликають до якнайшвидшого укладення домовленостей із росією. Однак короткострокове зниження політичної напруги не гарантує безпеки, якщо агресор збереже можливість відновлювати армію та готувати нові операції.
Найближчими роками в Європі відбуватимуться вибори, здатні вплинути на зовнішню та оборонну політику держав. Українське питання, ймовірно, залишатиметься важливою темою передвиборчих кампаній. Водночас командувач НАТО переконаний, що громадяни дедалі чіткіше розумітимуть зв’язок між результатом війни та власною національною безпекою.
«Їм стане очевидно, що саме потрібно робити і чому це необхідно для їхньої власної безпеки», — зазначив він. Ідеться про усвідомлення того, що українська армія фактично стримує російські війська далеко від кордонів країн Альянсу. Кожен місяць, протягом якого Україна зберігає спроможність захищатися, зменшує ймовірність того, що росія спробує розширити конфлікт або перевірити готовність НАТО виконувати свої зобов’язання.
Можлива поразка України дала б кремлю більше можливостей для тиску на сусідні держави, організації провокацій і використання військової сили як інструменту зовнішньої політики. Крім того, росія могла б отримати час для відновлення своїх військових запасів, нарощування виробництва озброєнь та підготовки нових підрозділів. Саме тому підтримка Києва є не витратами без зрозумілого результату, а інвестицією у запобігання значно масштабнішому конфлікту.
Українські сили продовжують завдавати ударів по об’єктах, які мають значення для російської воєнної машини та економіки. Йдеться про нафтопереробні підприємства, логістичні вузли, склади, промислові об’єкти й цифрову інфраструктуру. Такі операції змушують російське командування розосереджувати ресурси та посилювати охорону тилових об’єктів.
Водночас російська армія зазнає значних втрат на фронті, а війна дедалі сильніше впливає на економічні можливості москви. Уразливість енергетичної та промислової інфраструктури показує, що конфлікт не обмежується окремими ділянками фронту. Він безпосередньо впливає на здатність росії підтримувати тривалі бойові дії та реалізовувати агресивну політику.
НАТО посилює стратегію стримування росії
Паралельно з підтримкою України Альянс працює над оновленням підходів до стримування російської агресії. У Польщі Гринкевич презентує бачення того, як НАТО має діяти у разі подальшого загострення та можливого нападу на територію держави-члена. Важливим елементом цієї роботи є створення чіткої картини майбутньої відповіді союзників.
Так звана теорія перемоги має показати російському керівництву, що напад на НАТО не дозволить досягти політичних цілей. Навпаки, агресія призведе до швидкої та скоординованої реакції всіх союзників. Для цього необхідно заздалегідь визначити порядок ухвалення рішень, можливості перекидання військ, використання авіації, протиповітряної оборони, розвідки та високоточної зброї.
Передбачуваність відповіді є одним із головних чинників стримування. Якщо потенційний агресор розуміє, що його дії матимуть чіткі й неминучі наслідки, ризик масштабної провокації зменшується. Саме тому країни НАТО прагнуть не лише збільшувати оборонні бюджети, а й удосконалювати спільне планування, сумісність військ та обмін інформацією.
Окрему роль у майбутній системі оборони відіграватимуть безпілотні платформи та технології штучного інтелекту. Вони можуть використовуватися для спостереження, аналізу великих масивів даних, виявлення цілей і швидкої координації підрозділів. Досвід України показує, наскільки важливими стали дрони на сучасному полі бою, а також як швидко змінюються способи їх застосування.
Гринкевич також звернув увагу на винищувачі F-35, супутникові системи, розвідувальні засоби та сучасні мережі управління. Поєднання цих можливостей може забезпечити НАТО технологічну перевагу й скоротити час між виявленням загрози та ухваленням рішення. Водночас військові технології будуть ефективними лише за умови належної підготовки особового складу, достатнього фінансування та політичної готовності діяти спільно.
Командувач зауважив, що дипломатичні можливості не можна відкидати, однак переговори мають супроводжуватися збереженням оборонної спроможності. Сприятливі умови для діалогу можуть з’являтися раптово й так само швидко зникати. Тому союзникам необхідно бути готовими скористатися шансом для дипломатичного врегулювання, не послаблюючи позиції України та власну здатність реагувати на загрози.
«Вікна можливостей виникають і зникають. Потрібно бути готовими використати їх, коли вони відкриваються», — заявив Гринкевич. Цей підхід означає, що дипломатія та оборона не суперечать одна одній. Навпаки, сильна позиція на полі бою може створити кращі умови для переговорів, тоді як передчасне послаблення підтримки здатне заохотити росію до нових вимог.
На цьому тлі важливими залишаються питання захисту української енергетики та критичної інфраструктури. Повідомлення про удари по енергетичних об’єктах навіть після заяв про можливе перемир’я свідчать, що будь-які домовленості потребують дієвого контролю та міжнародних гарантій. Для України це означає необхідність і надалі зміцнювати протиповітряну оборону, розосереджувати критичні потужності та залучати додаткову допомогу партнерів.
Для Європи ситуація є нагадуванням про те, що безпека континенту безпосередньо залежить від результату війни в Україні. Заклик НАТО посилити підтримку Києва має стратегічний характер: він спрямований на стримування росії, збереження єдності союзників і недопущення розширення бойових дій. Сильна та забезпечена Україна залишається одним із головних бар’єрів на шляху подальшої агресії кремля.