Мітинг під КМДА через забудову Теремків: що відомо про теплотрасу

У Києві біля будівлі Київської міської державної адміністрації відбулися одночасні акції через будівництво резервної тепломережі на Теремках. Учасники заходів мали протилежні погляди на майбутнє проєкту. Одні вимагали негайно зупинити роботи, переглянути маршрут прокладання труб і зберегти дерева. Інші закликали міську владу не зволікати з будівництвом, оскільки резервна лінія може стати гарантією стабільного опалення для мешканців Теремків-1 і Теремків-2.

Суперечка навколо теплотраси триває вже не перший місяць. Для частини громади ситуація стала прикладом недостатньо прозорого ухвалення рішень, коли масштабний інфраструктурний проєкт реалізують без належного пояснення його наслідків. Водночас прихильники будівництва переконані, що зупинка робіт створює значно серйозніші ризики, адже житловий масив може залишитися без резервного джерела тепла під час аварій або пошкодження основної мережі.

Чого вимагали учасники мітингу під КМДА

На основну акцію прийшли близько 50 людей. Протестувальники наполягали на призупиненні будівельних робіт до моменту оприлюднення всієї дозвільної та проєктної документації. Мешканці хочуть отримати чіткі відповіді на кілька принципових питань: яким є остаточний маршрут теплотраси, скільки дерев планують видалити, які варіанти розглядалися раніше та як саме відновлюватимуть територію після завершення робіт.

Для активістів важливо, щоб місто не обмежувалося загальними заявами про оптимізацію проєкту. Вони очікують конкретних схем, технічних розрахунків і незалежної оцінки можливих альтернатив. На думку учасників мітингу, будівництво інженерної мережі не має автоматично означати знищення значної частини зеленої зони, особливо якщо існують інші способи прокласти комунікації.

Окремо протестувальники порушували питання взаємодії з комунальними службами та дій працівників підприємства «Муніципальна охорона». Попередні спроби провести роботи на території Теремків супроводжувалися конфліктами, що лише посилило недовіру мешканців до представників міської влади. Громада вимагає, щоб подальше обговорення відбувалося без тиску, а доступ до інформації про будівництво був відкритим.

Частина присутніх також висловлювала політичні претензії до керівництва столиці та закликала до відставки мера Києва Віталія Кличка. Проте для більшості учасників головною темою залишалися не кадрові рішення, а збереження дерев, безпека робіт і можливість впливати на рішення, які безпосередньо змінюють їхній район.

Активісти підкреслюють, що не заперечують проти модернізації теплової інфраструктури. Їхня позиція полягає в тому, що резервна тепломережа повинна будуватися з мінімальним впливом на довкілля. Вони також наполягають на попередньому громадському обговоренні, зрозумілому плані компенсаційного озеленення та контролі за тим, як підрядники виконуватимуть взяті зобов’язання.

Чому частина мешканців підтримує прокладання резервної тепломережі

Поруч із противниками будівництва зібралася інша група людей. За різними оцінками, в ній було приблизно 20–25 учасників. Вони називали себе мешканцями Теремків і виступали за продовження робіт. Люди тримали плакати із закликами завершити проєкт до початку холодів та нагадуваннями про ризик залишитися без опалення.

Прихильники теплотраси пояснюють свою позицію досвідом минулого опалювального сезону. За їхніми словами, у деяких будинках району температура в оселях була недостатньою через проблеми з теплопостачанням. Резервна лінія, як вважають мешканці, дозволить оперативніше подавати тепло у випадку аварії, пошкодження магістралі чи зупинки окремих об’єктів теплогенерації.

Для цієї групи затримка будівництва є не меншою проблемою, ніж видалення дерев для противників проєкту. Люди побоюються, що через тривалі погодження та новий перегляд маршруту роботи не встигнуть завершити до холодів. У такому разі будь-яка аварія на чинній мережі може мати серйозні наслідки для великого житлового масиву.

Під час двох акцій виникали словесні суперечки. Очевидці повідомляли, що учасники намагалися пошкодити або вирвати плакати опонентів. Для запобігання фізичному протистоянню втручалися правоохоронці. Напруження показало, що дискусія вже вийшла за межі технічного питання і перетворилася на гострий конфлікт між двома групами мешканців, кожна з яких вважає свою позицію питанням безпеки.

Скільки дерев можуть видалити та чи є альтернатива

Одним із центральних аргументів противників будівництва стала кількість зелених насаджень, які можуть опинитися в зоні робіт. Пам’яткоохоронець Дмитро Перов заявляв, що спочатку громадські активісти розглядали можливість прокладання комунікацій вулицею Теремківською. Такий варіант, на їхню думку, міг би дозволити обійти найбільш цінні дерева та зменшити шкоду для зеленої зони.

Пізніше до вимог додалися питання відкритості рішень міської влади та майбутнього «Муніципальної охорони». Через це переговори стали складнішими: обговорення маршруту теплотраси поєдналося з претензіями до організації будівництва та поведінки представників комунальних структур.

Окремо громада обговорювала альтернативну технічну пропозицію, яку озвучив незалежний інженер Максим Мятко. За попередньою оцінкою, запропонований варіант міг би суттєво зменшити кількість дерев, що підлягають видаленню, — із понад 600 до приблизно 11. Активісти вимагають, аби фахівці міста детально розглянули цю ідею та публічно пояснили, чи можливо застосувати її на практиці.

Водночас представники міської влади наголошують на необхідності створення резервної схеми теплопостачання. Для Теремків це питання має особливе значення через велику кількість житлових будинків і залежність району від стабільної роботи теплових об’єктів. В умовах воєнних ризиків резервні комунікації можуть бути важливими у разі пошкодження енергетичної інфраструктури, тому повна відмова від проєкту також може мати негативні наслідки.

Після попередніх протестів роботи вже призупиняли, а міські представники проводили зустрічі з мешканцями, експертами та активістами. 21 вересня будівництво відновили. У КМДА заявляли, що того дня нових робіт із видалення дерев не проводили, а процес продовжується за оптимізованим проєктом. Проте ці пояснення не переконали всіх противників теплотраси, які очікують повного оприлюднення документів і детального плану відновлення благоустрою.

Конфлікт на Теремках потребує не лише технічного, а й суспільного рішення. Мешканцям важливо розуміти, чому обрано саме цей маршрут, які альтернативи порівнювалися та якою буде остаточна кількість дерев у зоні робіт. Міській владі, зі свого боку, необхідно довести, що теплотраса справді потрібна в запропонованому форматі, а будівництво відбуватиметься з дотриманням усіх норм.

Найкращим способом знизити напругу могли б стати незалежна експертиза, відкритий доступ до проєктних матеріалів і постійний громадський контроль. Важливо також заздалегідь визначити строки відновлення території, обсяги компенсаційного озеленення та відповідальних за виконання цих зобов’язань. Без таких гарантій будь-які заяви про мінімальний вплив на довкілля сприйматимуться з недовірою.

Для одних киян резервна теплотраса є необхідною умовою теплої зими, для інших — загрозою зеленому простору та прикладом непрозорої міської політики. Розв’язати конфлікт можна лише через поєднання обох потреб: надійне теплопостачання не повинно будуватися ціною необґрунтованого знищення дерев, а захист зелених насаджень не має ставити під загрозу безпеку мешканців у холодний період.