Зеленський розкрив три сценарії перемир’я з РФ: що запропонували США

Президент України Володимир Зеленський заявив, що Київ розглядає кілька можливих шляхів для просування до припинення вогню у війні проти росії. За його словами, йдеться про енергетичне перемир’я, морське перемир’я та тристоронні переговори за участю України, росії та Сполучених Штатів. Кожен із цих напрямів має власну специфіку, однак усі вони можуть стати частиною ширшого дипломатичного процесу.

Українська сторона наголошує, що обговорення можливих форматів не означає автоматичного укладення домовленостей. Будь-яке перемир’я має бути чітко сформульованим, взаємним і контрольованим. Для Києва принципово важливо, щоб росія не використовувала паузу в бойових діях для підготовки нової атаки, перегрупування військ або накопичення озброєння.

Потенційні домовленості також повинні передбачати зрозумілий механізм моніторингу. Без фіксації порушень, визначення відповідальних сторін і наслідків за невиконання умов навіть добре сформульована політична ініціатива може залишитися лише декларацією. Саме тому Україна розглядає можливі сценарії перемир’я не ізольовано, а в контексті гарантій безпеки та довгострокового врегулювання.

Енергетичне перемир’я: захист критичної інфраструктури

Перший напрям стосується припинення атак на енергетичні об’єкти. Від початку повномасштабного вторгнення росія неодноразово завдавала ударів по електростанціях, підстанціях, теплових мережах та інших елементах критичної інфраструктури України. Такі атаки впливають не лише на функціонування енергосистеми, а й на повсякденне життя мільйонів людей.

Пошкодження енергооб’єктів може призводити до перебоїв з електропостачанням, опаленням, водою та мобільним зв’язком. Особливо небезпечними наслідки стають у холодну пору року, коли стабільна робота енергетичної інфраструктури безпосередньо пов’язана із життям і здоров’ям цивільного населення. Удар по таких об’єктах також створює проблеми для лікарень, промислових підприємств, транспорту та роботи органів місцевого самоврядування.

Енергетичне перемир’я могло б передбачати заборону ракетних і безпілотних атак на визначені об’єкти. До переліку потенційно захищених цілей можуть увійти електростанції, розподільчі вузли, газова інфраструктура, системи теплопостачання та інші споруди, які забезпечують базові потреби населення. Такий формат не припинив би бойові дії повністю, але міг би зменшити гуманітарні наслідки війни.

Водночас для практичної реалізації енергетичного перемир’я необхідно погодити точні критерії. Сторони мають визначити, які об’єкти підпадають під захист, як перевірятиметься дотримання домовленостей і хто фіксуватиме можливі порушення. Важливо також передбачити оперативний обмін інформацією про інциденти, адже будь-яка атака може стати приводом для подальшої ескалації.

Для України такий формат має сенс лише за умови взаємності. Одностороннє припинення ударів не може вважатися повноцінним перемир’ям, якщо інша сторона продовжує атакувати цивільну та енергетичну інфраструктуру. Тому Київ, імовірно, наполягатиме на письмових зобов’язаннях, міжнародному контролі та чітких наслідках у разі порушення.

Морське перемир’я: безпека Чорного моря та судноплавства

Другий сценарій пов’язаний із Чорним морем. Морське перемир’я могло б передбачати припинення атак на цивільні судна, портову інфраструктуру та об’єкти, які використовуються для забезпечення безпечної навігації. Окреме значення має зниження ризиків для торговельних маршрутів, якими перевозять українську аграрну продукцію та інші товари.

Безпека морського сполучення безпосередньо впливає на українську економіку. Робота портів забезпечує експорт зерна, металу, олії та іншої продукції. Від стабільності морських перевезень залежать доходи державного бюджету, робота аграрного сектору, діяльність логістичних компаній і продовольча безпека багатьох країн.

Морський формат перемир’я також міг би зменшити загрози для екіпажів і пасажирів цивільних суден. Навіть повідомлення про мінування або можливі ракетні удари здатні зупинити рух кораблів, підвищити вартість страхування та створити додаткові перешкоди для українського експорту. Передбачуваність у Чорному морі стала б важливим чинником для відновлення економічної активності.

Однак домовленості у цій сфері потребують особливої точності. Необхідно розмежувати військові та цивільні об’єкти, визначити безпечні маршрути, правила проходження суден і порядок реагування на небезпечні інциденти. Крім того, слід встановити, як контролюватиметься виконання домовленостей у морі та хто матиме повноваження підтверджувати факт порушення.

Україна не може погодитися на умови, які обмежуватимуть її здатність захищати власне узбережжя або створюватимуть додаткові переваги для російських військ. Тому морське перемир’я має стосуватися передусім захисту цивільного судноплавства та критичної інфраструктури, а не одностороннього скорочення оборонних можливостей України.

Тристоронній формат переговорів за участю США

Третім варіантом є тристоронній формат переговорів між Україною, росією та Сполученими Штатами. За словами Володимира Зеленського, саме такий підхід запропонувала американська сторона. Його мета полягає у створенні окремого дипломатичного майданчика, де можна було б обговорити умови припинення вогню, порядок виконання домовленостей і подальші кроки для зниження напруженості.

Участь США може мати важливе політичне значення. Вашингтон здатен виступати посередником, передавати позиції сторін і допомагати виробити спільний документ. Водночас американська участь не скасовує необхідності прямої відповідальності України та росії за виконання можливих домовленостей. Саме сторони війни повинні погодити конкретні умови та продемонструвати готовність їх дотримуватися.

На переговорах можуть розглядатися питання припинення ударів по енергетичній і морській інфраструктурі, обміну інформацією, контролю за режимом тиші та реагування на порушення. Якщо обмежені домовленості будуть виконуватися, вони потенційно можуть створити основу для складнішого процесу, пов’язаного із загальним припиненням вогню.

Водночас тристоронній формат не означає, що Україна готова прийняти будь-які пропозиції. Київ неодноразово наголошував на необхідності захисту суверенітету, територіальної цілісності та права на самооборону. Перемир’я не повинно перетворюватися на механізм заморожування конфлікту без гарантій або на умову для односторонніх поступок.

Особливу увагу українська сторона приділятиме питанню контролю. Потрібно заздалегідь визначити, хто і як перевірятиме дотримання домовленостей, яким буде порядок розслідування інцидентів і які наслідки матиме повторне порушення. Без таких положень росія може спробувати використати переговорний процес для затягування часу або створення ілюзії мирного врегулювання.

Обговорення трьох сценаріїв не є оголошенням уже досягнутого перемир’я. Наразі йдеться про можливі напрями дипломатичної роботи, які потребують подальшого узгодження. Їхня реалізація залежатиме від позиції росії, готовності США брати участь у контролі та здатності сторін домовитися про практичні умови.

Заява Володимира Зеленського свідчить, що Україна розглядає кілька паралельних інструментів для зменшення інтенсивності війни. Енергетичне перемир’я може захистити цивільну інфраструктуру, морське — підтримати безпечне судноплавство, а тристоронні переговори — створити політичний канал для ширшого діалогу.

Головним критерієм для Києва залишається не сам факт проголошення домовленостей, а їхнє реальне виконання. Будь-який сценарій перемир’я має зменшувати загрозу для цивільного населення, не послаблювати обороноздатність України та створювати умови для тривалої, а не тимчасової безпеки.