Розпуск «Муніципальної охорони» у Києві: хто виступив із ініціативою

Депутатки Київської міської ради Аліна Михайлова та Ксенія Семенова запропонували розпустити комунальну організацію «Муніципальна охорона» на період дії воєнного стану. Ініціатива з’явилася після конфлікту на столичних Теремках, де під час підготовки до прокладання резервної теплотраси між місцевими мешканцями та представниками охоронної структури виникло протистояння. Депутатки вважають, що ситуація продемонструвала необхідність переглянути не лише повноваження організації, а й доцільність її фінансування з міського бюджету.

Йдеться про комунальну структуру, яка бере участь в охороні об’єктів і територій, що належать громаді Києва. Водночас її діяльність періодично стає предметом дискусій через питання щодо меж повноважень, взаємодії з правоохоронними органами та використання працівників під час конфліктних ситуацій. На думку ініціаторок розпуску, в умовах повномасштабної війни місто має особливо уважно ставитися до кожної бюджетної статті та спрямовувати ресурси на найнагальніші потреби.

Приводом для нового обговорення стала ситуація навколо будівництва резервної теплотраси для житлових масивів Теремки-1 і Теремки-2. Проєкт покликаний підвищити надійність теплопостачання району та забезпечити можливість швидше реагувати на аварії або пошкодження основної інфраструктури. Однак маршрут мережі проходить через зелену зону, що викликало невдоволення частини громади та спричинило суперечки щодо доцільності робіт саме на цій ділянці.

Хто виступив за розпуск «Муніципальної охорони»

Ініціаторками пропозиції стали депутатки Київради Аліна Михайлова та Ксенія Семенова. Вони виступили за припинення роботи «Муніципальної охорони» саме на час воєнного стану. Такий підхід, за їхніми словами, має дати змогу переглянути функції організації, оцінити її ефективність і визначити, чи відповідає її діяльність актуальним потребам столиці.

Депутатки наголошують, що сьогодні перед Києвом стоїть значно ширше коло завдань, ніж у мирний період. Місто має підтримувати військових, допомагати ветеранам та їхнім родинам, фінансувати медичну й фізичну реабілітацію, забезпечувати роботу критичної інфраструктури, ремонтувати пошкоджені об’єкти та готуватися до опалювального сезону. У таких умовах утримання великої комунальної організації, яка виконує охоронні та силові функції, потребує чіткого економічного й управлінського обґрунтування.

Аліна Михайлова окремо зазначила, що сама необхідність резервної теплотраси для Теремків не заперечується. Район із великою кількістю житлових будинків справді потребує додаткових гарантій стабільного теплопостачання. Проблемним, на її думку, є спосіб реалізації проєкту та відсутність повноцінного діалогу з мешканцями щодо маршруту мережі, впливу будівництва на зелену зону й можливих альтернативних варіантів.

Замість пояснення технічних рішень і пошуку компромісу на території робіт з’явилися представники «Муніципальної охорони». Це, як вважає депутатка, посилило напруження та сформувало в місцевих жителів відчуття, що міська влада намагається реалізувати спірний проєкт силовим шляхом. Михайлова заявила, що комунальна охоронна структура не повинна перетворюватися на інструмент тиску на громаду або використовуватися для супроводу конфліктних міських рішень.

За оцінкою ініціаторок, подібні ситуації негативно впливають на довіру киян до органів місцевого самоврядування. Навіть інфраструктурний проєкт, який має важливе практичне значення, може викликати спротив, якщо мешканцям не надають достатньої інформації, не пояснюють наслідки робіт і не демонструють готовності розглядати інші варіанти.

Які претензії виникли до фінансування організації

Одним із головних аргументів прихильників розпуску є чисельність «Муніципальної охорони». За словами Аліни Михайлової, у структурі може працювати до 1600 людей. Ініціаторки пропонують перевірити, наскільки виправданим є утримання такого штату за рахунок бюджету Києва, особливо в період воєнного стану та значного навантаження на міські фінанси.

Питання стосується не лише розміру видатків на заробітні плати. Необхідно також оцінити витрати на транспорт, обладнання, форму, підготовку персоналу, адміністративне забезпечення та інші потреби організації. Депутатки наполягають, що мешканці столиці мають розуміти, які саме завдання виконує комунальна охорона, яких результатів досягає та чому ці функції не можуть бути передані іншим службам.

У центрі дискусії опинилося питання розмежування повноважень. Якщо йдеться про охорону об’єктів критичної інфраструктури, комунального майна, тепломереж, водогонів або енергетичних споруд, такі завдання повинні виконуватися за зрозумілими правилами та на підставі чітких договорів. Водночас забезпечення громадського порядку, припинення правопорушень і застосування передбачених законом заходів належить до компетенції відповідних державних органів.

На думку депутаток, місту потрібно провести інвентаризацію функцій «Муніципальної охорони» та визначити, які з них є справді необхідними. Частину завдань можуть виконувати спеціалізовані підприємства, частину — штатні служби установ, а питання, що стосуються правопорядку, мають залишатися в межах повноважень правоохоронних органів. Такий аналіз дозволив би уникнути дублювання функцій і раціональніше використовувати кошти громади.

Пропозиція про розпуск не обов’язково означає, що Київ має залишитися без охорони важливих міських об’єктів. Ідеться про можливий перегляд моделі, за якою такі послуги організовані нині. У разі підтримки ініціативи Київраді доведеться окремо визначити, хто відповідатиме за захист інфраструктури, як контролюватимуться витрати та яким чином забезпечуватиметься безперервність роботи критично важливих підприємств.

Чому конфлікт виник на Теремках

Резервна теплотраса має підвищити стійкість системи теплопостачання житлових масивів Теремки-1 і Теремки-2. Її призначення — створити додатковий маршрут для подачі тепла та зменшити ризики для мешканців у разі аварійної зупинки або пошкодження основного джерела теплопостачання, зокрема ТЕЦ-5. Для великого житлового району така інфраструктура може мати важливе значення під час опалювального сезону.

Водночас заплановані роботи передбачають втручання в зелену зону. Частина мешканців виступила проти вирубування дерев і прокладання мережі на запропонованій ділянці. Люди вимагали надати детальні пояснення щодо проєкту, показати документи, обґрунтувати вибір маршруту та розглянути можливість перенесення будівництва в інше місце.

Інша частина громади вважає, що резервна теплотраса необхідна для енергетичної безпеки району. На їхню думку, за умов постійних атак на інфраструктуру та ризику аварій місто повинно заздалегідь створювати додаткові технічні можливості для забезпечення будинків теплом. Саме тому ситуація потребує балансу між захистом зелених насаджень, інтересами мешканців і потребою модернізувати теплову систему.

Під час робіт територію намагалися обмежити для сторонніх, а на місці перебували правоохоронці та працівники охоронної організації. Встановлення металевих конструкцій і підготовка огорожі стали причиною нових суперечок. Присутність представників «Муніципальної охорони» частина мешканців сприйняла як спробу не допустити громадський контроль і примусово забезпечити виконання робіт.

Саме ця обставина стала одним із ключових аргументів для депутаток, які закликають переглянути діяльність комунальної структури. На їхню думку, охоронна організація має виконувати конкретні та законні функції, а не брати участь у врегулюванні конфліктів, що виникають через непрозорі або недостатньо обговорені рішення міської влади.

Подальша доля «Муніципальної охорони» залежатиме від позиції Київради та результатів розгляду відповідної пропозиції. Депутатам потрібно буде оцінити фінансові показники організації, чисельність персоналу, перелік завдань і практичні результати її роботи. Водночас окремого рішення потребує питання захисту критичної інфраструктури, адже навіть у разі розпуску охоронної структури місто має гарантувати безпеку тепломереж, енергетичних об’єктів, водогонів та іншого комунального майна.

Ситуація на Теремках показала, що під час реалізації міських проєктів важливими є не лише технічні розрахунки. Не менш значущими залишаються відкритість, завчасне інформування громади та готовність влади пояснювати свої рішення. Для Києва дискусія навколо резервної теплотраси може стати приводом переглянути підходи до комунікації з мешканцями, використання бюджетних коштів і роботи структур, які залучають до охорони міських об’єктів.