«Життєсмерть» у Києві: фестиваль про смерть, пам’ять і горювання

1 листопада в Києві відбудеться фестиваль «Життєсмерть» — серія камерних подій про смерть, смертність, поховальні та поминальні традиції й різні способи горювання. Програму на шести локаціях на правому та лівому берегах столиці готує «Інша Освіта», повідомляє Київ Life.

Фестиваль створюють передусім для живих: організатори хочуть дати безпечний простір для розмов про смерть, допомогти учасникам знайти власні способи горювання та вшанування пам’яті близьких, а також зменшити табуйованість теми. У програмі — майстерні, мистецькі події, розмовні кола й презентації низових ініціатив, що працюють із пам’яттю та самопідтримкою.

Частина заходів відбудеться онлайн. Приєднатися до них зможуть учасники з будь-якої точки світу, які розуміють українську. Участь у фестивалі безкоштовна, однак на окремі події потрібно буде попередньо зареєструватися через обмежену кількість місць.

Події у київських локаціях

У Музеї Івана Гончара говоритимуть про українські поховальні та поминальні традиції. Учасники випікатимуть обрядові поминальні хліби, а фольклорист Олексій Заєць проведе майстерню голосінь за традицією Чорнобильського Полісся.

У Театрі-саду на території Ботанічного саду імені Олександра Фоміна відбудеться «День мистецтва та розмов». Там покажуть роботи сучасних українських митців, які досліджують теми смерті, вітальності та вшанування пам’яті. Серед них — інсталяція художника й вишивальника Павла Ковача «Рецепти» про те, як повідомити родині про смерть близької людини.

Частину мистецької програми представлять у Національному художньому музеї України. У Театрі на Лівому березі Дніпра проведуть кола горювання за методологією Театру пригноблених, а також воркшоп із буто — японського авангардного танцю, який називають «танцем смерті».

В онлайн-програмі Фонд імені Роберта Боша представить безкоштовний інструмент «Заповіт». Він допомагає митцям упорядкувати власний творчий доробок. Військова Катерина Ротаренко розповість про пошукову роботу у війську та досвід ексгумації тіл на деокупованих територіях Київщини, Харківщини, Херсонщини й Миколаївщини в межах гуманітарного проєкту «НА ЩИТІ».

Назву фестивалю запозичили з однойменного вірша Василя Стуса, написаного 1972 року. До подій долучаться митці, дослідники, носії традицій і представники низових ініціатив. Тема суспільної пам’яті звучить і в інших київських проєктах — зокрема, у виставці про загиблих в Оленівці військовополонених та дослідженнях про те, як радянська влада контролювала пам’ять українців.