Сергій Пономарьов
Затримання у Відні журналіста-розслідувача «Української правди» Михайла Ткача та оператора Ярослава Бондаренка отримало нове пояснення від австрійської прокуратури. Правоохоронці заявили, що діяли на підставі свідчень очевидців та інших матеріалів слідства, які нібито вказували на можливий зв’язок між трьома громадянами України. Водночас редакція наполягає: оприлюднена позиція австрійської сторони не відповідає на ключові запитання щодо законності, необхідності та пропорційності затримання.
Інцидент стався 8 жовтня у Відні. Ткач і Бондаренко перебували в Австрії у межах журналістської роботи та, за інформацією редакції, збирали матеріали про перебування колишнього українського посадовця Руслана Кравченка. Під час операції озброєні люди в масках зупинили автомобіль, у якому перебували журналісти, після чого силоміць витягли їх із салону. За словами Михайла Ткача, правоохоронці розбили вікна автомобіля, а під час затримання один із силовиків притиснув його коліном до шиї.
Пізніше стало відомо, що оператор Ярослав Бондаренко дістав поранення. Журналісти також повідомляли, що під час затримання їм озвучували підозри у шпигунстві в інтересах української військової розвідки, участі у злочинній організації та завданні шкоди Австрії. Однак після допитів і перевірки доказів обох чоловіків звільнили.
Що заявила прокуратура Відня про затримання українців
У прокуратурі Відня пояснили, що на момент проведення операції слідчі розслідували справу щодо двох громадян України, які перебували під вартою за підозрою у шпигунстві. У процесі слідчих дій в австрійських правоохоронців нібито виникли підстави вважати, що до пов’язаних дій може бути причетна ще одна особа.
За версією прокуратури, свідчення очевидців та інші матеріали дали змогу припустити, що троє чоловіків могли діяти як організована група. Їх нібито помітили під час спостереження за певним об’єктом. Слідчі звернули увагу на те, що спостереження відбувалися приблизно в один період і, за їхньою оцінкою, схожим способом.
Після отримання дозволу суду прокуратура доручила затримати особу, яку вважала пов’язаною з розслідуванням. Під час операції в автомобілі перебував ще один чоловік. Австрійські правоохоронці стверджують, що спочатку не знали його особи, однак вирішили також затримати через припущення про можливий зв’язок із групою.
Окремо австрійська сторона наголосила, що під час затримання не знала про професійний статус Михайла Ткача та Ярослава Бондаренка. У прокуратурі заявили, що правоохоронці не були поінформовані про те, що чоловіки є журналістом-розслідувачем і оператором, які виконували редакційне завдання.
Під час допитів слідчі, за твердженням прокуратури, підтвердили сам факт проведення журналістами спостереження. Водночас зв’язок між Ткачем, Бондаренком та людьми, які вже перебували під вартою, підтвердити не вдалося. Саме після цього австрійські органи ухвалили рішення звільнити затриманих.
Прокуратура Відня також наполягає, що операція не була пов’язана з журналістською діяльністю як такою. Там вважають, що рішення про затримання відповідало інформації, якою правоохоронці володіли в момент проведення слідчих дій.
Чому «Українська правда» не погоджується з поясненнями
Редакція «Української правди» вважає, що позиція австрійської прокуратури не усуває сумнівів щодо обґрунтованості затримання. Головна редакторка видання Севгіль Мусаєва заявила, що журналісти виконували професійні обов’язки, а застосовані до них заходи могли створити перешкоди для роботи редакції.
У виданні наголошують: посилання на свідчення очевидців саме по собі не пояснює, наскільки надійними були ці дані. Редакція хоче знати, хто саме передав інформацію австрійським правоохоронцям, як її перевіряли та чи порівнювали отримані відомості з іншими матеріалами. Також залишається незрозумілим, чи були слідчим відомі обставини перебування українців у Відні та мета їхньої роботи.
Особливе занепокоєння викликає можливість того, що правоохоронці могли отримати неповну або навмисно викривлену інформацію. В «Українській правді» вважають, що необхідно перевірити, чи не намагався хтось використати австрійську правоохоронну систему для тиску на журналістів і блокування розслідування.
Редакція вимагає встановити, чи не стали повідомлення третіх осіб інструментом для перешкоджання законній журналістській діяльності. Якщо буде доведено, що правоохоронців свідомо ввели в оману, винні, на думку видання, мають понести відповідальність.
Серед головних питань, які залишаються без відповіді, редакція називає причини застосування сили, тривалість утримання журналістів, підстави для вилучення телефонів та іншого обладнання, а також можливість використання менш обмежувальних способів перевірки. В «Українській правді» переконані, що навіть за наявності підозр правоохоронці повинні були оцінити пропорційність своїх дій.
Редакція також звертає увагу на те, що під час затримання Ткач неодноразово повідомляв про свою належність до медіа. Тому важливо з’ясувати, коли саме силовики дізналися про професійний статус чоловіків і чи вплинуло це на подальші дії поліції.
Сила під час операції, вилучене майно та подальша перевірка
Обставини затримання стали окремим предметом критики з боку журналістів. За словами Михайла Ткача, озброєні люди в масках діяли жорстко, розбили вікна автомобіля та витягли людей на дорогу. Оператор Ярослав Бондаренко, за наявною інформацією, отримав травму. Такі обставини потребують детальної перевірки, зокрема встановлення того, чи була сила необхідною та чи відповідала реальній загрозі, яку, за версією правоохоронців, становили затримані.
Важливим залишається і питання вилученого майна. Журналісти та редакція повідомляли про втрату або пошкодження особистих речей, засобів зв’язку та професійного обладнання. Для розслідувальної журналістики техніка може містити матеріали, записи, контакти та інші дані, необхідні для підготовки публікацій. Тому будь-яке втручання в доступ до такого майна має бути обґрунтованим і здійснюватися відповідно до встановлених процедур.
В «Українській правді» хочуть отримати пояснення, чому інформацію про журналістів не можна було перевірити без силового затримання. Також редакція наполягає на з’ясуванні причин, через які працівників медіа утримували тривалий час, та правових підстав вилучення їхніх пристроїв.
За участі адвокатів видання планує домагатися повної перевірки всіх обставин інциденту. Йдеться про встановлення правомірності дій австрійських правоохоронців, оцінку застосування сили, перевірку інформації від очевидців, з’ясування обставин пошкодження майна та можливе відшкодування завданої шкоди.
Ситуація у Відні має значення не лише для конкретних учасників інциденту, а й для питання безпеки журналістів під час виконання професійних завдань за кордоном. Австрійські органи мають пояснити, чому саме такі заходи визнали необхідними, тоді як редакція наполягає на перевірці можливої спроби використати кримінальне провадження для тиску на медіа.
Остаточні висновки щодо законності затримання Михайла Ткача та Ярослава Бондаренка можна буде зробити лише після повного вивчення матеріалів справи. Наразі прокуратура Відня пояснює свої дії версією про можливу причетність до групи правопорушників, а «Українська правда» вимагає відповідей щодо джерел підозр, застосування сили, вилучення майна та дотримання прав журналістів.