Олександр Назаренко понад 20 років очолював Менську районну газету «Наше слово» і став одним із тих, хто послідовно розвивав регіональну журналістику. Про його професійний шлях і внесок у медійну спільноту розповідає Київ Life.
У журналістику Назаренко прийшов одразу після школи й залишився в професії на все життя. Він починав із роботи «в полях», а згодом зосередився на редакторській справі: шукав нові формати, підтримував ідеї колег, об’єднував команду та заохочував її до змін.
Від першого тексту до редакторського крісла
Олександр Назаренко народився 1 січня 1970 року в селі Білошицька Слобода на Чернігівщині. Його батьки працювали в колгоспі, тому значну частину часу хлопцем опікувалася бабуся. Сам журналіст згодом говорив, що саме вона суттєво вплинула на його становлення.
Читати Назаренко навчився у чотири роки. Він змалку багато читав і цікавився подіями навколо. Ще школярем надіслав перший текст до корюківської районної газети «Маяк». Її редакторку Зою Шматко пізніше називав своєю «хрещеною мамою» в журналістиці.
Після школи він почав працювати в редакції Семенівської районної газети «Красноє знамя», яку згодом перейменували на «Життя Семенівщини». Там Назаренко писав перші матеріали, працював із редакційними завданнями та поступово опановував професію.
Його роботу перервала строкова служба в армії. Після повернення журналіст знову прийшов до редакції, а паралельно заочно навчався на факультеті журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Підтримував регіональну журналістику
Дружина журналіста Поліна згадувала, що він жив роботою «24/7». За її словами, зі зростанням відповідальності Назаренко ще більше віддавався професії, постійно розвивався та допомагав зростати колегам.
Окрім керівництва газетою «Наше слово», він очолював Чернігівську обласну організацію Національної спілки журналістів України та громадську організацію «Асоціація регіональних засобів масової інформації».
За професійну діяльність Олександр Назаренко отримав звання заслуженого журналіста України. Його робота була пов’язана не лише з розвитком одного видання, а й із підтримкою регіональних медіа загалом — сфери, яку він обрав ще в юності.
Російський обстріл зруйнував склад КСД: під ударом були 300 тисяч книжок
Дронь, Лаюк і Пузік стали фіналістами премії Конрада — Коженьовського