Ірма Шелест
Росія може спробувати протягом одного місяця завдати масштабних ударів по енергетичній інфраструктурі України, щоб залишити Київ, Харків та Одесу без стабільного постачання електроенергії, тепла й води. Про такий можливий сценарій повідомляє The New York Times, посилаючись на оцінки американських і українських посадовців, а також фахівців у сфері енергетичної безпеки.
Йдеться не лише про пошкодження окремих електростанцій чи ліній електропередачі. Потенційна мета масштабної кампанії може полягати у виведенні з ладу взаємопов’язаних систем, від яких залежать робота водоканалів, теплопостачання, зв’язок, транспорт і функціонування критично важливих об’єктів. У такому разі наслідки для великих міст можуть бути значно серйознішими, ніж звичайні аварійні або планові відключення.
Яку загрозу бачать для найбільших міст
Київ, Харків та Одеса є одними з найбільш важливих міських центрів України. У них зосереджені промислові підприємства, транспортні вузли, державні установи, медичні заклади та значна частина населення. Стабільна робота цих міст безпосередньо залежить від енергосистеми, оскільки електроенергія потрібна не тільки для освітлення будинків, а й для перекачування води, роботи каналізації, насосних станцій, теплових пунктів і систем зв’язку.
У разі пошкодження ключових підстанцій або генерувальних потужностей енергопостачання може стати нестабільним. Навіть за наявності резервних джерел електрики їхніх можливостей може бути недостатньо для одночасного забезпечення всіх споживачів. Передусім електроенергію намагатимуться подавати до лікарень, військових об’єктів, систем водопостачання та інших критичних установ, тоді як побутові споживачі можуть залишатися без світла протягом тривалого часу.
Для Харкова додатковим фактором ризику є близькість до російського кордону, що скорочує час підльоту ракет і ускладнює роботу протиповітряної оборони. Одеса залежить від стабільного функціонування міських насосних станцій, портової інфраструктури та мереж, які забезпечують житлові райони. Київ має більш розгалужену систему резервування, однак масштабний удар по кількох об’єктах одночасно також може створити значне навантаження на міську інфраструктуру.
Чому удари по енергетиці залишаються небезпечними
Енергетична система України складається з великої кількості об’єктів, які працюють як єдиний механізм. Пошкодження одного елемента може спричинити перерозподіл навантаження на інші ділянки мережі. Якщо в короткий проміжок часу вражено кілька підстанцій, теплоелектростанцій або вузлів передачі електроенергії, відновити стабільну роботу системи стає набагато складніше.
Найбільш уразливими можуть бути об’єкти, які неможливо швидко замінити. Йдеться про великі трансформатори, розподільчі пристрої, турбіни, генератори та спеціалізоване обладнання. Частину таких компонентів виробляють місяцями, а іноді й роками. Їх транспортування, монтаж і налаштування потребують значних ресурсів та часу.
Проблема полягає також у сезонності. У холодний період відсутність електроенергії швидко впливає на роботу централізованого опалення. Теплові системи потребують електричних насосів, а водопровід і каналізація не можуть функціонувати повноцінно без постійного живлення. Тривалі аварійні відключення можуть призвести до зниження температури у квартирах, перебоїв із водою та необхідності організовувати пункти обігріву.
Окремим викликом є забезпечення мобільного зв’язку та інтернету. Базові станції мають акумулятори й генератори, але їхня автономність обмежена. Якщо паливо для резервних установок не вдається вчасно доставити, зв’язок у частині районів може зникати. Це ускладнює координацію рятувальних служб, роботу медиків і передачу мешканцям важливих повідомлень.
Як Україна готується до можливих атак
Українські міста та енергетичні компанії посилюють захист об’єктів, створюють резерви обладнання і готують альтернативні маршрути подачі електроенергії. Додатково використовуються мобільні котельні, генератори, модульні трансформаторні підстанції та автономні джерела живлення для лікарень, водоканалів і пунктів незламності.
Значну роль відіграє протиповітряна оборона. Її завдання полягає не тільки у захисті військових об’єктів, а й у прикритті електростанцій, підстанцій, складів пального та інших елементів критичної інфраструктури. Водночас повністю захистити всі об’єкти на великій території надзвичайно складно, тому влада змушена поєднувати роботу ППО з інженерними укриттями, розосередженням обладнання та швидким ремонтом пошкоджених ділянок.
Фахівці наголошують, що підготовка має стосуватися не лише державних структур. Мешканцям багатоповерхівок радять заздалегідь подбати про запас питної води, ліхтарі, заряджені павербанки, необхідні ліки та теплий одяг. Власникам приватних будинків варто перевірити справність генераторів і дотримуватися правил безпеки під час їх використання. Генератори не можна встановлювати у квартирах, на балконах або в закритих приміщеннях через ризик отруєння чадним газом.
Попри можливі ризики, українська енергосистема вже має досвід роботи після масштабних атак. Енергетики неодноразово відновлювали живлення в короткі терміни, перемикали споживачів на резервні лінії та ремонтували пошкоджене обладнання в умовах постійної небезпеки. Водночас нова хвиля ударів може перевірити на міцність накопичені резерви та здатність системи працювати за умови одночасного ураження кількох регіонів.
Оцінка The New York Times не означає, що повне припинення постачання тепла, води й електроенергії неодмінно відбудеться. Однак вона привертає увагу до сценарію, за якого росія може спробувати використати енергетичні атаки для посилення гуманітарного тиску на українські міста. Наслідки такої кампанії залежатимуть від точності ударів, ефективності протиповітряної оборони, запасів обладнання та швидкості роботи аварійних бригад.
Україна продовжує готуватися до можливих атак, але ризик для критичної інфраструктури залишається високим. Для населення це означає необхідність стежити за офіційними повідомленнями, знати розташування найближчих пунктів обігріву та не ігнорувати сигнали повітряної тривоги. Скоординовані дії влади, енергетиків і громадян можуть зменшити наслідки навіть у разі масштабних пошкоджень.