Ірма Шелест
Майже половина громадян Європейського Союзу підтримує прискорений вступ України до ЄС у найближчі роки. Про це свідчать результати масштабного соціологічного дослідження, проведеного Фондом Бертельсманна. Водночас загальноєвропейська думка щодо такого сценарію залишається розділеною: 47% опитаних позитивно оцінюють можливість швидкого приєднання України, тоді як 53% не готові підтримати вступ у короткі строки.
Отримані дані демонструють помітну відмінність між очікуваннями українців і настроями населення держав-членів ЄС. В Україні ідею членства в Європейському Союзі у найближчі роки підтримують 83% громадян. Для українського суспільства європейська інтеграція давно перестала бути лише зовнішньополітичним напрямом. Вона пов’язана з питаннями національної безпеки, економічного розвитку, зміцнення демократичних інституцій, проведення реформ і остаточного віддалення від російського політичного впливу.
Водночас для громадян ЄС швидкий вступ України є складним і багатогранним питанням. Частина європейців висловлює солідарність з Україною та підтримує її майбутнє в європейській спільноті, але не всі готові погодитися на прискорення процедур. Причиною обережності можуть бути масштаб української держави, наслідки повномасштабної війни, необхідність відновлення економіки та обсяг реформ, які Києву ще належить реалізувати.
Чому думки громадян ЄС розділилися
Вступ до Європейського Союзу передбачає не лише політичне рішення, а й виконання великої кількості вимог у правовій, економічній та інституційній сферах. Україна має адаптувати законодавство до норм ЄС, забезпечити ефективну роботу державних органів, продовжити реформу судової системи та посилити боротьбу з корупцією. Для європейських громадян важливо, щоб майбутній член Союзу був спроможним виконувати спільні правила та брати участь у роботі європейських інституцій.
Окреме занепокоєння викликають можливі фінансові наслідки розширення. Відновлення України після війни потребуватиме значних інвестицій, а повноцінна інтеграція до внутрішнього ринку ЄС може супроводжуватися масштабними програмами підтримки. Частина опитаних побоюється, що додаткове навантаження на бюджет Євросоюзу вплине на фінансування інших держав і регіонів.
Важливу роль відіграють і питання функціонування самого ЄС. Приєднання великої країни може змінити баланс голосів у європейських органах, вплинути на систему розподілу коштів, аграрну політику та принципи ухвалення спільних рішень. Саме тому прихильники розширення наголошують, що підготовка до вступу має відбуватися паралельно з реформуванням Європейського Союзу.
Попри перевагу противників швидкого сценарію, показник у 47% є важливим сигналом. Майже кожен другий житель ЄС готовий підтримати вступ України у відносно короткі строки. Це свідчить про те, що українська держава має значний кредит довіри серед європейського населення, а її майбутнє дедалі частіше розглядають у контексті спільного європейського простору.
Результати опитування також показали значні відмінності між країнами Євросоюзу. Серед десяти найбільших держав об’єднання найвищий рівень підтримки швидкого вступу України зафіксували у Швеції. Там 69% респондентів позитивно ставляться до перспективи приєднання України в найближчі роки. Такий результат відповідає загальній позиції шведського суспільства, яке послідовно демонструє солідарність з Україною та підтримує посилення її зв’язків із європейськими структурами.
У Німеччині швидкий вступ України підтримує 41% громадян. Це один із найнижчих показників серед великих країн ЄС. Ще менше прихильників такого рішення виявилося в Румунії — 40%. Водночас низька підтримка прискореного членства не означає автоматичної відмови від допомоги Україні або заперечення її європейського майбутнього. Йдеться передусім про обережне ставлення до темпів і умов вступу.
У Німеччині знизилася підтримка швидкого вступу
Німецьке суспільство сьогодні обережніше оцінює перспективу швидкого приєднання України до ЄС, ніж на початку повномасштабної війни. У 2022 році 60% жителів Німеччини виступали за прискорений вступ України. Згодом цей показник почав зменшуватися. Подібна динаміка спостерігається і в середньому по Європейському Союзу.
Зниження підтримки може бути пов’язане не зі зникненням симпатії до України, а з більш прагматичним сприйняттям процесу розширення. Після кількох років війни європейські громадяни краще усвідомлюють масштаб викликів, які постали перед Україною. Йдеться про відновлення зруйнованої інфраструктури, повернення людей, модернізацію економіки та реформування державних інституцій.
Німеччина залишається одним із ключових партнерів України у військовій, фінансовій та гуманітарній сферах. Проте підтримка Києва у протистоянні російській агресії та ставлення до швидкого вступу в ЄС є різними питаннями. Громадяни можуть підтримувати допомогу Україні, її територіальну цілісність і право на європейський вибір, але водночас вважати, що процес членства має відбуватися після повного виконання необхідних критеріїв.
Для європейців важливою залишається передбачуваність майбутнього розширення. Вони очікують, що вступ України не буде формальністю або політичним жестом, а стане результатом послідовної роботи, перевірки реформ і досягнення конкретних стандартів. Такий підхід може вимагати більше часу, однак він здатен зміцнити довіру до самого процесу євроінтеграції.
Дослідження провели у червні за допомогою інструменту вивчення громадської думки Eupenios. Участь в опитуванні взяли 16 795 респондентів з усіх країн Європейського Союзу. Значна кількість учасників дала змогу порівняти позиції громадян різних держав та визначити загальні тенденції у ставленні до можливого членства України.
Україна продовжує переговори про членство
Опитування оприлюднили на тлі подальшого просування України у переговорах про вступ до Європейського Союзу. Держави-члени погодилися відкрити для Києва переговорні кластери, що стосуються внутрішнього ринку, конкурентоспроможності та інклюзивного зростання. Це важливий етап формального процесу, адже він передбачає поступове узгодження українського законодавства, економічних правил і державних практик із нормами ЄС.
Напередодні Верховна Рада підтримала зміни до законодавства про освіту, необхідні для подальшого просування переговорів. Рішення ухвалили в обох читаннях і в цілому. Розгляд цього питання був пов’язаний із необхідністю усунути зауваження, які тривалий час залишалися перешкодою для згоди всіх держав-членів на відкриття відповідних напрямів переговорів.
Водночас початок переговорів не означає автоматичного вступу України до ЄС у конкретну дату. Кожен розділ переговорного процесу передбачає оцінку законодавства, роботи державних установ і фактичного виконання зобов’язань. Україні необхідно продовжувати судову реформу, забезпечувати незалежність антикорупційних органів, підвищувати якість державного управління та створювати умови для чесної конкуренції в економіці.
Важливим завданням залишається також зміцнення довіри європейських партнерів. Прозорість реформ, ефективне використання міжнародної допомоги та послідовне виконання домовленостей можуть позитивно вплинути не лише на позицію урядів країн ЄС, а й на настрої їхніх громадян. Чим зрозумілішим буде прогрес України, тим легше європейському суспільству буде оцінити переваги її майбутнього членства.
Для Києва головним викликом є не просто домогтися підтримки швидкого вступу, а довести готовність України до повноцінної інтеграції. Українське суспільство вже має високий рівень підтримки членства в ЄС, однак позиція громадян Союзу залишається стриманішою. Скорочення цього розриву залежатиме від успіхів реформ, завершення переговорних етапів, економічного відновлення та здатності України діяти відповідно до європейських правил.
Перспектива вступу України до ЄС значною мірою залежатиме і від подальшого розвитку ситуації на континенті. На громадську думку впливатимуть перебіг війни, рівень безпеки, економічні умови та результати співпраці України з державами-членами. Наразі майже половина громадян Євросоюзу вже готова підтримати швидке приєднання України, а це створює важливу суспільну основу для подальшого руху до європейського членства.