Тихон Гулевичук
Президент України Володимир Зеленський провів розмову з канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом, під час якої сторони обговорили подальшу підтримку України, російські атаки на енергетичну інфраструктуру та підготовку зустрічі «коаліції охочих». Ідеться про групу держав, які готові координувати дії задля посилення оборони України, збільшення тиску на Росію та формування надійних гарантій безпеки.
За словами українського президента, Німеччина вже працює над організацією зустрічі представників країн, готових брати на себе додаткові зобов’язання. Для Києва такий формат має практичне значення, адже дає змогу об’єднати держави, які прагнуть діяти швидше й рішучіше у відповідь на російську агресію.
Переговори Зеленського та Мерца відбулися на тлі нових ударів росії по українських енергетичних об’єктах. Російські війська продовжують атакувати критичну інфраструктуру, створюючи загрози для стабільного електропостачання, роботи лікарень, водопостачання, транспорту та зв’язку. Україна наголошує, що такі дії прямо суперечать заявам Москви про нібито готовність до деескалації та переговорів.
Зеленський закликав Європу не послаблювати тиск на Росію
Однією з тем розмови стала реакція кремля на заяву президента США Дональда Трампа щодо можливого енергетичного припинення вогню. Замість зниження інтенсивності атак росія продовжила бити по українських енергооб’єктах. У Києві вважають, що така поведінка демонструє небажання кремля переходити від заяв до реальних кроків.
Президент України наголосив, що Європа має зберігати принципову позицію та не дозволяти росії використовувати дипломатичні ініціативи для виграшу часу. За його словами, Москва може сприймати слабкі або непослідовні реакції міжнародної спільноти як сигнал, що агресію можна продовжувати без серйозних наслідків.
«Саме так себе поводять росіяни, коли тиск слабшає. Дуже важливо, щоб Європа й далі діяла принципово», — заявив Володимир Зеленський. Українська сторона переконана, що будь-які переговорні сигнали повинні супроводжуватися конкретними рішеннями: санкціями, військовою допомогою, посиленням протиповітряної оборони та готовністю реагувати на порушення домовленостей.
У Києві очікують від європейських партнерів не лише політичної підтримки, а й практичної допомоги. Йдеться про постачання систем ППО, боєприпасів, засобів радіоелектронної боротьби, обладнання для відновлення енергетики та фінансові ресурси для функціонування української держави. Скоординована позиція країн Європи може посилити переговорні можливості України та продемонструвати росії, що продовження війни матиме дедалі вищу ціну.
Зеленський повідомив, що Німеччина займається підготовкою зустрічі «коаліції охочих». Він також підкреслив необхідність працювати в усіх міжнародних форматах, здатних посилити Україну та загальну безпеку європейського континенту.
Які питання може розглянути «коаліція охочих»
«Коаліція охочих» формується як об’єднання держав, які готові діяти спільно заради підтримки України та стримування подальшої російської агресії. Її учасники можуть узгоджувати рішення у військовій, дипломатичній, економічній та безпековій сферах. Особливість такого формату полягає в тому, що до нього можуть долучатися країни, готові рухатися вперед навіть у разі відсутності одностайності серед усіх міжнародних партнерів.
Серед потенційних тем зустрічі — подальше постачання озброєння, зміцнення української протиповітряної оборони, захист енергетичної інфраструктури, посилення санкцій проти росії та підготовка гарантій безпеки. Окремо можуть обговорюватися механізми контролю за можливим припиненням вогню та спільна реакція на його порушення.
Україна наполягає, що будь-яке перемир’я не повинно перетворитися на паузу, яку росія використає для відновлення військового потенціалу. У минулому Москва вже використовувала переговорні періоди для перегрупування підрозділів, накопичення озброєння та підготовки нових наступальних дій. Тому Київ вважає необхідними чіткі правила, міжнародний контроль і заздалегідь визначені наслідки для сторони, яка порушить домовленості.
Участь Німеччини в організації такої зустрічі має важливе політичне значення. Берлін є однією з ключових держав Європи, а позиція німецького уряду впливає на спільні рішення європейських країн. Ініціатива канцлера Фрідріха Мерца може сприяти узгодженню дій союзників, формуванню спільної стратегії та залученню додаткових ресурсів для української оборони.
Для України важливо, щоб обговорення не обмежувалося загальними заявами. Київ очікує конкретних рішень щодо озброєння, фінансування, захисту міст та енергетичних об’єктів. Водночас союзники мають визначити, якою буде їхня відповідь у разі продовження російських атак після оголошення перемир’я.
Радники з національної безпеки готують окремі консультації
Під час розмови Зеленського та Мерца також ішлося про проведення зустрічі радників із національної безпеки у форматі Е3 — Україна. Такий майданчик передбачає участь України та трьох європейських держав для детального обговорення питань оборони, дипломатії та майбутніх безпекових домовленостей.
Переговори радників мають допомогти підготувати рішення для подальшого розгляду на рівні лідерів. На таких зустрічах можна детально проаналізувати військову ситуацію, оцінити ризики нових атак, узгодити дипломатичні кроки та визначити потреби України на найближчу перспективу.
Одним із центральних питань стане захист енергетики. Удари по електростанціях, підстанціях, газових об’єктах і системах розподілу електроенергії мають прямі наслідки для цивільного населення. Пошкодження інфраструктури впливає на роботу лікарень, підприємств, шкіл, систем водопостачання та комунальних служб.
Українська сторона, ймовірно, наполягатиме на збільшенні допомоги для протиповітряної оборони, передачі обладнання для швидкого ремонту мереж і створенні механізму міжнародного реагування на атаки по енергетичних об’єктах. Важливо також забезпечити постійний обмін інформацією між партнерами та оперативне ухвалення рішень у разі загострення ситуації.
За словами Фрідріха Мерца, росія має погодитися на припинення ударів по енергетичній інфраструктурі. Німецький канцлер назвав енергетичне перемир’я можливим важливим кроком на шляху до тривалого миру в Україні. Водночас у Києві наголошують: така домовленість може бути дієвою лише за умови її взаємності, прозорого контролю та готовності партнерів покарати порушника.
Берлін розглядає припинення атак на енергетику як потенційний перший етап ширшого дипломатичного процесу. Проте Україна не погодиться на формат, за якого російські війська отримають можливість продовжувати інші бойові дії або використовувати домовленості для підготовки нової атаки. Енергетичне перемир’я має стати частиною зрозумілого плану, а не окремою декларацією.
Ситуація додатково ускладнилася після повідомлень про домовленість Дональда Трампа та Владіміра путіна щодо постачання російського дизельного палива на американський і світові ринки. В Україні та деяких європейських столицях це сприйняли критично, оскільки подібні рішення можуть послабити економічний тиск на кремль без отримання від росії реальних поступок.
Фрідріх Мерц раніше висловлював незгоду з підходом, за якого росія отримує додаткові економічні можливості в період продовження війни. Німецька сторона вважає, що економічні рішення не повинні сприяти фінансуванню російської військової машини, особливо якщо Москва не демонструє готовності припинити атаки.
Підготовка зустрічі «коаліції охочих» і консультацій радників у форматі Е3 — Україна свідчить про активізацію європейської дипломатії. Для Києва ці переговорні майданчики важливі не лише через поточну військову допомогу. Вони також можуть стати основою для формування майбутньої системи безпеки в Європі.
Україна прагне, щоб партнери виробили спільну стратегію, яка поєднає дипломатичний тиск на Росію, посилення обороноздатності та готовність до швидкої відповіді на нові атаки. У Києві наголошують: тривалий мир можливий лише тоді, коли росія припинить агресію, дотримуватиметься домовленостей і нестиме відповідальність за їх порушення.