Всеволод Чабанець
Європейський Союз не планує скасовувати спортивну ізоляцію росії та Білорусі, запроваджену після початку повномасштабної війни проти України. У Брюсселі вважають, що передчасне повернення представників держав-агресорів до міжнародних змагань може створити ілюзію нормалізації відносин і послабити тиск на кремль. Відповідні пропозиції щодо подальших обмежень мають підготувати Європейська служба зовнішніх дій спільно з Європейською комісією.
Про незмінність позиції Євросоюзу заявила висока представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас після засідання Ради Європейського Союзу із закордонних справ у Люксембурзі 12 жовтня. За її словами, міністри країн-членів обговорили необхідність зберегти спільний підхід до участі російських і білоруських спортсменів у міжнародному спортивному русі.
У ЄС наголошують, що спортивна ізоляція росії та Білорусі залишається частиною ширшої політики реагування на агресію. Йдеться не лише про обмеження для окремих спортсменів, а й про недопущення використання міжнародних турнірів як інструменту державної пропаганди. Представники Євросоюзу вважають, що будь-які рішення про повернення мають враховувати політичну ситуацію, позицію спортсменів і їхні зв’язки з державними структурами.
ЄС не хоче допустити легітимізації агресії через спорт
Кая Каллас підкреслила, що спорт і культура мають значний вплив на громадську думку. Саме тому ці сфери не можуть розглядатися як повністю відірвані від подій, які відбуваються у світі. Коли держава веде загарбницьку війну, а її керівництво використовує міжнародні досягнення для створення позитивного іміджу, участь її представників у престижних змаганнях може мати далекосяжні політичні наслідки.
На думку європейської дипломатії, повернення російських і білоруських спортсменів без чітких умов та належної оцінки обставин означало б фактичне послаблення міжнародної ізоляції. Це могло б бути використано кремлем як доказ того, що світ нібито втомився від підтримки України та готовий відновити звичайні контакти з росією. У такому разі спортивні арени перетворилися б на майданчик для пропаганди, а не на простір чесної конкуренції.
Європейські уряди також звертають увагу на роль Білорусі. Мінськ не лише підтримує політику москви, а й надає росії інфраструктуру та інші можливості для ведення війни проти України. Через це в ЄС вважають, що представники обох держав мають розглядатися в ширшому безпековому та політичному контексті. Відокремлення спорту від відповідальності держав може призвести до подвійних стандартів.
Окремо Каллас провела паралель між міжнародним спортом і культурною сферою. За її словами, концерти, фестивалі, виставки та змагання здатні формувати ставлення людей до держави, її політики та керівництва. Якщо такі заходи використовуються для приховування злочинів або виправдання агресії, вони втрачають нейтральний характер. ЄС прагне не допустити ситуації, за якої спортсмени стають частиною кампанії з відбілювання репутації росії.
Європейські інституції розроблять спільний підхід
Після обговорення на рівні Ради ЄС Європейська служба зовнішніх дій і Єврокомісія мають підготувати подальші пропозиції. Поки що невідомо, якими саме будуть юридичні та політичні механізми їх реалізації. Водночас сам факт доручення свідчить, що питання участі росіян і білорусів у міжнародних стартах залишається для Євросоюзу принциповим.
Одним із головних завдань стане координація позицій усіх держав-членів. У різних країнах можуть існувати відмінності в підходах до участі спортсменів із держав-агресорів, однак Брюссель прагне уникнути ситуації, коли окремі рішення створюють шпарини для скасування обмежень. Спільна політика має забезпечити зрозумілі правила для спортивних федерацій, організаторів турнірів і національних олімпійських комітетів.
Особливу увагу можуть приділити так званому нейтральному статусу. Сам по собі виступ без прапора, гімну та іншої державної символіки не завжди усуває ризики. Спортсмен може залишатися частиною системи, яку фінансує або контролює держава, мати зв’язки з армією чи силовими структурами, а його перемога все одно може бути використана російською пропагандою. Тому європейські посадовці наполягають на індивідуальній і прозорій оцінці кожного випадку.
Позиція ЄС також пов’язана із санкційною політикою. Кая Каллас заявила про необхідність подальших обмежень проти осіб, причетних до знищення української культурної спадщини. Це демонструє, що Брюссель розглядає спорт і культуру як складові загального міжнародного тиску. Руйнування пам’яток, викрадення культурних цінностей та спроби привласнити українську історію не можуть залишатися без реакції.
У такому підході спортивна ізоляція стає не покаранням заради покарання, а способом продемонструвати, що державні злочини мають наслідки в різних сферах. ЄС прагне зберегти послідовність: доки триває агресія, росія та Білорусь не повинні отримувати можливість використовувати міжнародні події для відновлення репутації.
Чому можливе повернення росії викликає спротив
Дискусія про участь російських спортсменів у міжнародних змаганнях загострилася після рішень, які можуть створити передумови для поступового повернення росії до світового спортивного руху. У липні Кая Каллас уже критикувала позицію Міжнародного олімпійського комітету, вбачаючи в ній ризик фактичного послаблення обмежень.
Наприкінці червня 2026 року до Олімпійської хартії внесли зміни, які потенційно можуть спростити відновлення участі росії в міжнародному спортивному середовищі. Пізніше було ухвалено рішення тимчасово відновити в правах Олімпійський комітет росії. Такі кроки викликали негативну реакцію серед представників спортивної спільноти та посадовців, які вважають, що вони не враховують масштаб наслідків війни проти України.
Критики можливого повернення росії наголошують: навіть обмежена присутність спортсменів на міжнародній арені може стати потужним пропагандистським сигналом. Кремль здатен подавати кожну медаль або участь у великому турнірі як доказ нібито завершення ізоляції. Особливо небезпечно це напередодні масштабних спортивних подій, за допомогою яких держава традиційно намагається демонструвати власну впливовість і силу.
Україна послідовно виступає проти повернення росії та Білорусі до міжнародного спорту без припинення агресії та притягнення винних до відповідальності. Українська сторона наголошує, що спортсмени з цих країн не можуть автоматично отримувати доступ до змагань лише на підставі формальних заяв про нейтралітет. Важливими залишаються їхня публічна позиція, відсутність підтримки війни, зв’язки з державними органами та ставлення до злочинів проти України.
Збереження спортивної ізоляції росії та Білорусі є для України питанням безпеки й справедливості. Міжнародні змагання не повинні перетворюватися на інструмент винагороди для держав, які порушують міжнародне право. Позиція ЄС у цьому питанні може стати важливим сигналом для федерацій, організаторів турнірів та олімпійського руху.
Подальший розвиток ситуації залежатиме від пропозицій, які підготують європейські інституції, а також від готовності країн-членів діяти спільно. У Брюсселі прагнуть не допустити розколу між державами та скасування обмежень під тиском окремих спортивних організацій. Поки росія продовжує війну проти України, а Білорусь допомагає москві, Євросоюз вважає передчасним говорити про повернення їхніх представників до повноцінної участі у світовому спорті.