Не «прискорений курс»: як у школі Коновальця готують командирів, що зберігають життя

Військова школа командирів імені Євгена Коновальця приєдналася до платформи «Підписка на військо», що дає змогу регулярно підтримувати конкретні військові підрозділи. У школі наголошують: підготовка командира — це не прискорений курс для старшого солдата, а тривалий процес, від якості якого безпосередньо залежать життя військовослужбовців. Про це пише Київ Life.

Про завдання школи та вимоги до командирського вишколу розповів її хорунжий, друг Слон.

Як військові проходять шлях до командування

Військова школа командирів готує солдатів і сержантів Сил оборони України за стандартами НАТО. Її історія почалася у 2015–2016 роках у складі окремого загону спеціального призначення НГУ «Азов». У 2024 році школа стала підрозділом Збройних сил України — 354-м навчальним механізованим полком 169-го навчального центру.

В ідеальній послідовності військовослужбовець спершу проходить базову загальновійськову підготовку, потім набуває досвіду на бойових позиціях і лише після цього вирушає на сержантський курс. У ВШК він триває щонайменше два місяці.

Першу командну посаду, наприклад керівника вогневої групи, військовий зазвичай отримує не раніше ніж через пів року від початку служби. За словами друга Слона, навіть під час повномасштабної війни командирові потрібен час, щоб набути досвіду та підтвердити свої навички.

Чого навчають майбутніх командирів

Командир має не лише виконувати накази. Він оцінює обстановку, керує підлеглими, розподіляє людей, техніку й озброєння та самостійно ухвалює рішення, які можуть визначати результат бою і збереження життів.

«Командир будь-якого рівня відповідає не лише за себе, а й за підпорядкованих. Теоретично в бою можна надолужити все, але на практиці за кожне найдрібніше недопрацювання доведеться платити здоров’ям, а інколи й життям», — сказав хорунжий.

Навчальні програми школи постійно оновлюють відповідно до досвіду бойових підрозділів. Частина її особового складу продовжує служити на війні, тому нові тактики та виклики з фронту безпосередньо враховують у підготовці курсантів.

Окремий акцент роблять на самостійному мисленні. На війні обставини швидко змінюються, і навіть ефективний алгоритм дій може згодом втратити актуальність. Тому курсантів навчають не механічно відтворювати процедури, а знаходити рішення в нових умовах.

«Навіть найдосконаліша СОП сьогодні даватиме збій завтра, а за пів року стане формулою катастрофи. Тому ВШК розвиває в курсантів здатність до творчого розв’язання завдань», — пояснив друг Слон.

Він порівняв підрозділ із живим організмом, а командира — з його мозком: чисельність і потужність самі собою не гарантують результату, якщо управління працює неналежно.

Підтримка військових охоплює не лише забезпечення підрозділів і підготовку командирів. Зокрема, у Києві військовим безоплатно допомагають зберігати біоматеріал — зберегти шанс стати батьками після війни.