Режисерка Тамара Трунова у виставі «Не розходьтесь. Трипілля» звертається до теми української ідентичності через образ однієї з найвідоміших археологічних культур на території України. Про постановку пише Київ Life.
Вистава не відтворює минуле й не перетворює сцену на музейну експозицію. Трипільська культура тут стає приводом поговорити про те, як суспільство уявляє власне походження, що саме успадковує від попередніх поколінь і чому давня історія досі впливає на сучасне сприйняття України.
Минуле як пошук відповіді
Трунова розглядає ідентичність не як раз і назавжди сформовану категорію, а як процес. У цьому пошуку минуле постає матеріалом для розмови про теперішнє — потребу зберігати зв’язок із власною культурою, триматися разом і водночас не зводити історію до застиглого символу.
Назва «Не розходьтесь» підкреслює мотив спільності, важливий для постановки. Глядача запрошують не просто спостерігати за історією з дистанції, а емоційно включитися в розмову про пам’ять, належність і відповідальність за те, якою буде українська ідентичність сьогодні.
Звернення до Трипілля також вписується в ширший пошук українським театром нової мови для розмови про культуру та самоусвідомлення. Схожі питання — зокрема право називати й зберігати власну ідентичність — порушує перформанс «Трипілля оживає онлайн: вирушайте у віртуальну мандрівку давнім містом».
У «Не розходьтесь. Трипілля» давня культура стає не окремим епізодом минулого, а частиною сучасної розмови про те, як українці прочитують власну історію та чи здатні залишатися спільнотою, коли усталені уявлення про минуле змінюються.
Джеймі Ланністер у київському метро: мережа вибухнула жартами
Картина українського ветерана, написана колесами крісла колісного, — на аукціоні в Німеччині