Ірма Шелест
У ніч на 12 жовтня росія здійснила чергову комбіновану атаку по території України. Для удару противник використав керовану авіаційну ракету та понад сотню безпілотників різних типів. Повітряний напад тривав у нічні та ранкові години, а українські підрозділи протиповітряної оборони працювали одночасно на кількох напрямках.
За інформацією Повітряних сил, російські війська запустили ракету Х-59 із повітряного простору над акваторією Чорного моря. Крім того, ворог застосував 121 ударний безпілотник. Частина з них була призначена для безпосереднього ураження визначених цілей, інші могли виконувати розвідувальні завдання або імітувати небезпечні повітряні об’єкти.
Станом на 09:00 українські захисники неба знищили або подавили 89 ворожих дронів. До цього показника увійшли безпілотники, ліквідовані вогневими засобами, а також ті, що втратили здатність виконувати завдання через застосування радіоелектронної боротьби. Серед знешкоджених цілей були апарати родини Shahed, «Гербера» та інші безпілотники, які російська армія використовує під час масованих нальотів.
Які безпілотники запускала росія
Основу атаки становили ударні дрони Shahed. Водночас Повітряні сили звернули увагу на значну кількість реактивних апаратів. Із 121 безпілотника, запущеного російськими військами, 76 належали до реактивного типу. Такі цілі можуть бути складнішими для перехоплення, оскільки здатні рухатися швидше, скорочуючи час на їхнє виявлення, супровід і знищення.
Попередньо українська протиповітряна оборона знищила або подавила 55 реактивних Shahed. Саме ця цифра стала одним із головних підсумків роботи захисників у ніч проти 12 жовтня. Знешкодження такої кількості швидкісних безпілотників свідчить про значне навантаження на підрозділи, які протягом тривалого часу відстежували повітряну обстановку та реагували на зміну маршрутів ворожих цілей.
Окрім реактивних Shahed, противник застосовував звичайні ударні безпілотники, розвідувальні апарати та дрони «Гербера». Також у повітрі фіксували безпілотники типів «Бандероль» і «Дань-Т». Їхнє використання дає змогу російським військам одночасно створювати різні загрози та ускладнювати розподіл сил української оборони.
Окрему роль у побудові атаки могли відігравати дрони-імітатори «Пародія». Такі апарати не обов’язково несуть значний бойовий заряд, однак вони здатні створювати додаткові позначки на засобах спостереження та змушувати оборонців реагувати на велику кількість повітряних об’єктів. У результаті російська армія намагається виснажити розрахунки ППО, перевантажити системи виявлення та створити умови для проходження частини ударних дронів.
Запуски безпілотників здійснювалися з кількох районів. Серед них називали Орел, Курськ і Приморсько-Ахтарськ на території росії. Також ворог використовував тимчасово окуповані території Донецької області та Кримський півострів. Зокрема, частину апаратів запускали з району Гвардійського в окупованому Криму.
Як працювала українська протиповітряна оборона
Під час атаки до відбиття повітряного нападу були залучені різні складові української системи оборони. По ворожих цілях працювали підрозділи Повітряних сил, мобільні вогневі групи, засоби радіоелектронної боротьби та інші військові формування, які відповідають за захист повітряного простору.
Формулювання «знищено або подавлено» охоплює кілька способів нейтралізації безпілотників. Одні апарати збивали ракетними комплексами, зенітною артилерією чи іншими вогневими засобами. Інші втрачали навігацію, зв’язок із системою управління або можливість продовжувати політ під впливом засобів радіоелектронної боротьби. У кожному випадку результатом ставало припинення виконання ворожим дроном поставленого завдання.
Масований запуск різнотипних цілей створює для оборони особливі труднощі. Військовим необхідно швидко відрізняти ударні апарати від імітаторів, визначати їхні маршрути, прогнозувати можливі напрямки руху та обирати відповідний спосіб протидії. Водночас оператори мають враховувати ризик падіння уламків у населених пунктах і поблизу важливих об’єктів.
Станом на 09:00 не всі повітряні цілі могли бути остаточно знешкоджені або перевірені. Повітряні сили повідомляли, що атака триває, тому оперативні показники могли змінюватися. Після завершення нальоту військові уточнюють кількість знищених, подавлених, пошкоджених і втрачених ворогом апаратів, а також перевіряють інформацію про можливі влучання.
Важливо, що попередні дані під час масованих атак не завжди є остаточними. Частина безпілотників може впасти після втрати керування, деякі цілі продовжують рухатися за інерцією, а окремі райони потребують додаткового обстеження. Саме тому офіційні повідомлення про наслідки нальоту можуть оновлюватися протягом дня.
Наслідки падіння уламків і безпека цивільних
За попередньою інформацією, влучання засобів повітряного нападу зафіксували на 15 локаціях. Ще на чотирьох місцях повідомляли про падіння збитих безпілотників або їхніх уламків. Дані щодо пошкоджень і характеру наслідків могли уточнюватися після завершення роботи військових, рятувальників та аварійних служб.
Падіння уламків становить небезпеку навіть у тому випадку, якщо сам дрон був знищений у повітрі. На землі можуть залишатися фрагменти корпусу, елементи двигуна, частини бойової частини або залишки пального. Вони здатні спричинити пожежу, вибух чи пошкодження будівель і автомобілів. Крім того, окремі компоненти можуть залишатися небезпечними навіть через тривалий час після завершення атаки.
У разі виявлення уламків безпілотника громадянам не можна наближатися до них, торкатися або намагатися самостійно переміщувати підозрілі предмети. Необхідно відійти на безпечну відстань і повідомити відповідні служби. Особливо обережними слід бути поблизу житлових кварталів, промислових підприємств, енергетичних об’єктів, полів і лісосмуг, де фрагменти можуть бути непомітними.
Нічна атака 12 жовтня продемонструвала, що росія продовжує поєднувати різні засоби повітряного нападу. Застосування реактивних Shahed, звичайних ударних дронів, розвідувальних апаратів та імітаторів має на меті одночасно завдати шкоди інфраструктурі й виснажити українську систему ППО. Ворог змінює маршрути, використовує кілька напрямків запуску та намагається приховати основні ударні цілі серед великої кількості повітряних об’єктів.
Попри масштаб нальоту, українські підрозділи змогли знешкодити більшість зафіксованих безпілотників. Найбільш помітним результатом стало знищення або подавлення 55 реактивних дронів Shahed. Захисники неба продовжували стежити за повітряною ситуацією після оприлюднення ранкових даних, тому остаточні відомості про кількість нейтралізованих цілей і наслідки атаки могли бути доповнені.