Всеволод Чабанець
Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо анонсував проведення міжурядових переговорів з Україною у Львові, а також окреме засідання спільної економічної комісії з росією. За словами словацького політика, обидва формати мають бути присвячені актуальним питанням двосторонніх відносин, економічній співпраці та пошуку практичних рішень на тлі складної геополітичної ситуації.
Майбутній візит до України привернув значну увагу, оскільки він може стати важливим майданчиком для обговорення не лише економіки, а й широкого кола питань, пов’язаних із безпекою, транзитом, енергетикою та прикордонною взаємодією. Водночас намір словацького уряду провести окремі переговори з росією демонструє прагнення Братислави підтримувати власні дипломатичні канали з різними сторонами.
Що відомо про переговори у Львові
Зустріч української та словацької делегацій планують провести у Львові. Вибір міста має не лише організаційне, а й символічне значення. Львів розташований неподалік від словацького кордону, є одним із ключових логістичних і гуманітарних центрів України та регулярно приймає міжнародні делегації.
Очікується, що під час міжурядових консультацій сторони розглянуть стан двосторонньої торгівлі, розвиток транспортної інфраструктури, співпрацю в енергетичній сфері та питання роботи прикордонних переходів. Для України особливе значення мають стабільні логістичні маршрути через територію Словаччини, зокрема в умовах повномасштабної війни та постійних ризиків для морських і внутрішніх транспортних шляхів.
Серед потенційних тем також можуть бути питання гуманітарної підтримки, допомоги українцям, які перебувають у Словаччині, а також взаємодія регіонів. Прикордонні області обох країн зацікавлені у спрощенні перевезень, розвитку пунктів пропуску та реалізації спільних економічних проєктів.
Для Києва переговори у Львові можуть стати можливістю донести до словацького уряду власну позицію щодо подальшої підтримки України. Йдеться передусім про збереження санкційного тиску на Росію, посилення енергетичної стійкості, розвиток альтернативних маршрутів постачання та недопущення політичної ізоляції України.
Економічний порядок денний і суперечливі сигнали
Водночас у словацько-українських відносинах існують і проблемні питання. Роберт Фіцо неодноразово заявляв про необхідність захищати національні економічні інтереси Словаччини. У Братиславі особливо уважно стежать за ситуацією у сфері енергетики, цінами на ресурси, транзитними маршрутами та наслідками обмежень, запроваджених проти росії.
Для словацької сторони важливими залишаються прогнозованість постачань, доступ до енергетичних ресурсів і збереження конкурентоспроможності промисловості. Для України ж принциповими є диверсифікація джерел енергії, зменшення залежності від російських ресурсів і посилення співпраці з європейськими партнерами.
Саме тому майбутні переговори можуть відбуватися на тлі різних підходів до оцінки війни та її наслідків. Україна наполягає, що безпека Європи безпосередньо залежить від поразки російської агресії та відновлення міжнародного права. Словацький уряд водночас робить акцент на припиненні бойових дій і дипломатичному врегулюванні.
Такі розбіжності не обов’язково означають припинення практичної співпраці. Навпаки, міжурядовий формат може дозволити сторонам відокремити питання, де позиції збігаються, від політичних тем, які залишаються спірними. Економічні контакти, прикордонна взаємодія та гуманітарні проєкти можуть продовжуватися навіть за наявності серйозних розбіжностей у зовнішньополітичних оцінках.
Окрему увагу, ймовірно, приділять торгівлі та транспортним зв’язкам. Україна зацікавлена в тому, щоб словацький напрямок залишався надійним маршрутом для експорту та імпорту. Словаччина, зі свого боку, може розраховувати на участь українських компаній у регіональних проєктах і на збереження ролі важливого транзитного партнера.
Навіщо Фіцо переговори з росією
Паралельно з підготовкою зустрічі у Львові словацький прем’єр заявив про окреме засідання спільної економічної комісії з росією. Такий крок може свідчити про намір Братислави не розривати всі канали комунікації з Москвою та порушувати питання, які словацький уряд вважає важливими для власної економіки.
До порядку денного потенційно можуть потрапити енергетика, промислова кооперація, транспорт, взаємні розрахунки та стан двосторонньої торгівлі. Однак проведення економічних консультацій із росією не означає автоматичного відновлення повномасштабної співпраці. На практичні домовленості впливають санкції Європейського Союзу, обмеження у фінансовій сфері та загальна безпекова ситуація.
Для партнерів Словаччини в ЄС та України цей намір може виглядати як суперечливий сигнал. З одного боку, уряд Фіцо прагне демонструвати прагматичну зовнішню політику та захищати економічні інтереси країни. З іншого боку, переговори з представниками держави-агресора можуть сприйматися як спроба послабити спільну європейську позицію щодо росії.
У Києві, найімовірніше, уважно стежитимуть за формулюваннями словацької сторони та конкретними результатами зустрічей. Для України важливо, щоб економічна дипломатія не перетворювалася на політичний тиск або намагання нав’язати односторонній сценарій завершення війни. Будь-які переговори про майбутнє України мають відбуватися за її безпосередньої участі та з урахуванням принципів міжнародного права.
Візит Фіцо до Львова може стати перевіркою для словацько-українських відносин. Якщо сторонам вдасться зосередитися на конкретних проєктах, безпеці кордону, енергетичній стійкості та підтримці громадян, зустріч матиме практичну користь. Якщо ж головний акцент буде зроблено на публічній політичній полеміці, це може посилити напруження між Києвом і Братиславою.
Загалом одночасна підготовка переговорів з Україною та росією показує, що уряд Роберта Фіцо намагається проводити багатовекторну політику. Її результативність залежатиме від того, чи зможе Словаччина поєднати власні економічні інтереси з відповідальністю перед європейськими партнерами та сусідньою Україною. Для Києва ключовим критерієм залишатимуться не заяви, а конкретні рішення щодо підтримки, торгівлі, безпеки й недопущення обходу санкцій.