У Музеї Авангарду відкрили виставку «Євген Ситнянський. Невідомий бойчукіст»

У центрі Києва відкрилася важлива культурна подія: у Музеї Авангарду — філії Музею історії міста Києва — представлено виставку, що повертає з забуття ім’я одного з яскравих представників українського авангарду. Експозиція під назвою «Євген Ситнянський. Невідомий бойчукіст» дає змогу зануритися в творчий світ художника, чию долю обірвали сталінські репресії. Новина про відкриття була опублікована у повідомленні Київської міської державної адміністрації, а сама виставка вже привернула увагу мистецтвознавців, краєзнавців і широкої публіки.

Вперше показали роботи із сімейного архіву

Особливістю проєкту стало те, що в експозиції вперше виставлені матеріали з родинного архіву Євгена Ситнянського. Раритетні рисунки, етюди, начерки, портрети, пейзажі й анімалістичні композиції демонструють різні етапи його творчого шляху та художні пошуки в контексті школи Михайла Бойчука. Багато з цих робіт раніше не були доступні публіці, тож виставка слугує відкриттям як для фахівців, так і для тих, хто цікавиться історією українського мистецтва ХХ століття.

Окремий розділ експозиції присвячено документам і фотографіям, які зберегла правнучка митця Галина Дюговська. Це сімейні листи, газетні вирізки, довідки й побутові предмети, які допомагають відтворити життя митця за межами студії — його навчання, круг спілкування, місця праці та сімейні обставини. Така комбінація візуальних образів і архівних джерел підсилює наратив виставки й дозволяє глядачеві скласти більш повну картину особистості художника та мистецького середовища 1920–1930-х років.

Трагедія сталінських репресій і роль музеїв у збереженні пам’яті

Євген Ситнянський належав до кола бойчукістів — митців, що формували унікальний напрям українського монументального та станкового мистецтва. Школа Бойчука зазнала нищівного удару під час масових репресій 1930-х років: багато художників були арештовані, засуджені і розстріляні. За архівними даними, Євгена Ситнянського розстріляли 22 листопада 1937 року в Києві за постановою позасудової «трійки» НКВС. Цей драматичний факт підкреслює, наскільки дорого обійшлися країні чистки інтелектуальної та художньої еліти.

Сьогодні музеї виконують не лише функцію збереження артефактів: вони відновлюють історичну правду, повертають імена і твори, які радянська цензура й репресивна машина намагалися знищити. Як зазначав представник КМДА, сучасні музейні практики допомагають суспільству переосмислити минуле і формувати культурну пам’ять, що є важливою частиною національної ідентичності. Виставка про Євгена Ситнянського — приклад такої роботи: через ретельну роботу з архівами та родинними матеріалами відкриваються нові сторінки в історії українського мистецтва.

Про експозицію та рекомендації для відвідувачів

Експозиція побудована так, щоб поєднати мистецькі твори з документальною складовою: живопис і графіка сусідять із фотографіями, листами та предметами повсякденного вжитку. Окрім робіт Ситнянського, до виставки включені полотна й рисунки сучасників і соратників по мистецькому колу — Миколи Рапая, Віктора Артемцева, Костянтина Піскорського, Георгія Петраша та Оксани Павленко. Ця паралельна презентація допомагає відвідувачеві краще зрозуміти художні тенденції того часу та місце Ситнянського в загальному контексті бойчуківського руху.

Виставка «Євген Ситнянський. Невідомий бойчукіст» триватиме у Музеї Авангарду до 30 серпня 2026 року. Рекомендуємо родинам, студентам художніх та гуманітарних факультетів, дослідникам і всім, хто цікавиться історією українського мистецтва, відвідати цю подію: виставка не лише збагачує знання про окремого митця, а й стимулює дискусію про збереження культурної спадщини. Слідкуйте за афішами та офіційними повідомленнями музею щодо супровідних заходів — лекцій, екскурсій і зустрічей з дослідниками, які розкриватимуть нові факти і тлумачення творчості Євгена Ситнянського.