Понад 250 будинків у Дарницькому районі залишилися без коштів на відновлення

У Дарницькому районі Києва загострилася ситуація з відновленням житлових будинків, пошкоджених через російські обстріли. За останні шість місяців кількість таких об’єктів перевищила 250. Попри масштаб проблеми, під час чергового засідання Київської міської ради окремого фінансування на ремонт пошкодженого житла в районах столиці не передбачили.

Про це повідомив голова Дарницької районної державної адміністрації Олександр Ковтунов. За його словами, районна влада змушена власними силами шукати ресурси для проведення першочергових робіт і підготовки житлового фонду до холодного сезону. Водночас можливості районного бюджету обмежені, тому повністю розв’язати проблему без підтримки міського рівня неможливо.

У Дарницькому районі зросла кількість пошкоджених будинків

Унаслідок обстрілів у житлових будинках пошкоджуються вікна, фасади, покрівлі, двері, балкони та внутрішньобудинкові інженерні мережі. У деяких випадках руйнування можуть стосуватися конструктивних елементів, що потребують не косметичного ремонту, а детального технічного обстеження та комплексного відновлення.

Найбільше занепокоєння викликає наближення холодного періоду. Вибиті вікна та негерметичні дверні прорізи призводять до втрати тепла, а пошкоджені дахи створюють ризик протікань під час дощів і снігопадів. Волога, яка потрапляє всередину будівель, може погіршити стан стін, перекриттів та оздоблення. За низьких температур це також підвищує ймовірність аварійних ситуацій.

Олександр Ковтунов зазначив, що за пів року в Дарницькому районі зафіксували понад 250 пошкоджених будинків. Така кількість об’єктів потребує значних коштів, матеріалів, техніки та залучення спеціалістів. Окремою проблемою залишається організація робіт, адже кожен будинок має власний характер пошкоджень і потребує індивідуального рішення.

На відновлення пошкодженого житла Київрада не виділила коштів. За словами керівника району, під час останнього засідання для таких потреб передбачили нуль гривень. Це означає, що районна адміністрація має самостійно визначати пріоритети та спрямовувати на аварійні роботи ті ресурси, які вже є в її розпорядженні.

«На черговому засіданні Київської міської ради для районів, а саме для відновлення таких будинків, яких у нас за останнє півріччя стало більше ніж двісті п’ятдесят, виділили рівно нуль гривень. Усі ці будинки сьогодні залишаються, а мешканці — сам на сам із зимою та холодами», — наголосив Олександр Ковтунов.

Відсутність цільового фінансування може призвести до того, що частину необхідних робіт перенесуть на невизначений термін. Йдеться не лише про масштабні відновлювальні проєкти, а й про елементарні заходи безпеки: закриття віконних отворів, тимчасове накриття пошкоджених дахів, укріплення небезпечних ділянок та захист будівель від подальшого руйнування.

Мешканці ризикують зустріти зиму в непідготовлених будинках

Пошкодження житлового фонду безпосередньо впливають на умови проживання людей. Якщо вікна не замінити або не відновити до початку опалювального сезону, у квартирах буде складніше підтримувати комфортну температуру. Через протяги мешканці можуть бути змушені використовувати додаткові обігрівальні прилади, що збільшує витрати на електроенергію та навантаження на внутрішні мережі.

Проблеми з покрівлею також можуть мати довготривалі наслідки. Потрапляння води в конструкції будинку сприяє появі плісняви, руйнуванню оздоблення та пошкодженню електричних комунікацій. Якщо ремонт відкласти, вартість відновлення з часом зростатиме, а самі роботи можуть стати складнішими й тривалішими.

Особливо вразливими є люди похилого віку, родини з дітьми, особи з інвалідністю та мешканці, які не мають достатніх доходів для самостійної оплати ремонту. Для таких громадян пошкоджене житло є не тимчасовою незручністю, а щоденною загрозою для здоров’я, безпеки та нормального життя.

Районна адміністрація намагається спрямовувати доступні кошти на найбільш нагальні випадки. Насамперед увагу можуть приділяти будинкам, де пошкодження створюють небезпеку для мешканців або унеможливлюють повноцінну експлуатацію приміщень. Проте навіть правильне визначення пріоритетів не розв’язує питання нестачі фінансування.

Для повноцінного відновлення потрібна узгоджена робота міських і районних служб. Спочатку фахівці мають провести обстеження та визначити технічний стан будинків. Після цього необхідно скласти кошториси, сформувати перелік першочергових об’єктів, закупити матеріали та забезпечити контроль за якістю виконання робіт.

Комплексний підхід важливий ще й тому, що пошкодження однієї частини будинку часто впливають на інші елементи. Наприклад, зруйноване вікно може спричинити промерзання стіни, а пошкоджена ділянка даху — затоплення верхніх поверхів і сходових клітин. Тому точкові заходи без усунення основної причини не завжди дають тривалий результат.

На одній із локацій зафіксували постраждалого

Окремо голова Дарницької районної державної адміністрації повідомив про одного постраждалого внаслідок атаки. За попередніми даними, людина отримала опіки. Інформація про потерпілого залишається частиною загальної оцінки наслідків обстрілу на відповідній локації.

Цей випадок нагадує, що пошкодження будівель мають не лише матеріальний вимір. Навіть частково зруйнований будинок може становити небезпеку для людей, якщо в ньому залишаються нестійкі конструкції, пошкоджені перекриття, оголені комунікації або ризик повторного обвалення окремих елементів.

Після кожної атаки важливо оперативно проводити обстеження, фіксувати масштаби руйнувань і визначати, чи можуть мешканці безпечно перебувати у своїх квартирах. Також необхідно забезпечувати тимчасовий захист пошкоджених ділянок до моменту проведення повноцінного ремонту.

Для жителів Дарницького району відновлення будинків є одним із ключових питань. Люди очікують конкретних рішень щодо заміни вікон, ремонту дахів, відновлення фасадів та інженерних систем. Затримка з проведенням робіт змушує мешканців самостійно шукати гроші, хоча наслідки воєнних атак потребують системної підтримки з боку міської влади.

Ситуація з понад 250 пошкодженими будинками демонструє масштаб викликів, із якими стикається столиця. Районна адміністрація може організовувати роботи та розподіляти наявні ресурси, але без додаткових бюджетних призначень її можливості залишаються обмеженими. Кожен місяць зволікання ускладнює підготовку будинків до опалювального сезону.

Дарницькому району необхідні реальні кошти на відновлення, а не лише формальні обіцянки. Фінансування має враховувати фактичну кількість пошкоджених об’єктів, технічний стан будинків і наближення холодів. Від оперативності ухвалених рішень залежатимуть безпека мешканців, збереження житлового фонду та можливість пройти зимовий період у належних умовах.