Сергій Пономарьов
Національна поліція України перевіряє можливі порушення під час закупівель, які здійснювали комунальні підприємства Києва «Інформатика» та «Київтелесервіс». У матеріалах кримінальних проваджень ідеться про ймовірне завдання багатомільйонних збитків міському бюджету, придбання обладнання за цінами, що могли бути завищеними, використання пов’язаних між собою постачальників і можливий продаж за бюджетні кошти майна, раніше отриманого як міжнародна благодійна допомога.
Слідство аналізує кілька епізодів, пов’язаних із придбанням техніки для систем відеоспостереження, телекомунікаційної інфраструктури та цифрових сервісів столиці. Частина матеріалів уже розглядалася судами в межах дозволів на проведення слідчих дій. Водночас підозра не є доказом вини, а остаточну правову оцінку діям усіх фігурантів може надати лише суд після повного розгляду справи.
Обладнання для відеоспостереження: збитки могли становити 1,6 млн гривень
Один із ключових епізодів стосується закупівлі КП «Інформатика» технічних засобів для комплексної системи відеоспостереження Києва. У травні 2025 року комунальне підприємство уклало договір із товариством «Сек’юріті Хаб». Угода передбачала постачання 174 комплектів обладнання для передавання радіосигналу разом із приймальними пристроями та супутніми компонентами.
Загальна вартість договору становила приблизно 13,4 млн гривень. За наявними у слідства даними, постачальнику фактично перерахували близько 12,6 млн гривень. Правоохоронці з’ясовують, як саме формувалася очікувана вартість закупівлі, які джерела використовувалися для її обґрунтування та чи відповідали запропоновані ціни ринковому рівню на момент укладення угоди.
Попередньо встановлено, що працівники КП «Інформатика» за дорученням одного із заступників директора звернулися до п’яти потенційних постачальників із проханням надати комерційні пропозиції. На підставі цих відповідей підприємство визначило орієнтовну ціну майбутньої закупівлі. Однак слідчі припускають, що під час розрахунків могли не врахувати достатню кількість незалежних ринкових пропозицій, відкриті дані про вартість аналогічної продукції та реальні умови її продажу.
У кримінальному провадженні призначали судові товарознавчу та економічну експертизи. Їхні попередні висновки вказують на можливу невідповідність вартості частини поставленої продукції середньоринковим показникам. Окремо згадуються IP-відеокамери Pelco SRXP4-5V29-EBT-IR та інші елементи системи. За версією правоохоронців, різниця між ціною договору та можливою ринковою вартістю обладнання могла призвести до збитків бюджету Києва приблизно на 1,6 млн гривень.
19 червня 2026 року, за даними слідства, повідомлення про підозру за частиною п’ятою статті 191 Кримінального кодексу України отримали заступник директора КП «Інформатика» та керівник компанії-постачальника. Імена посадовців у доступних судових матеріалах не розголошуються. Слідчі перевіряють версію, за якою представник приватної компанії міг брати участь у підготовці комерційних пропозицій інших підприємств, щоб створити формальне обґрунтування для встановлення вищої ціни.
У матеріалах провадження також фігурують товариства «Інженіринг-Аналітика» та «Інфраструктура безпеки». Правоохоронці встановлюють, чи могли ці підприємства мати зв’язки з основним постачальником і чи використовувалися їхні цінові пропозиції для проведення закупівлі за заздалегідь визначеними умовами. Саме походження комерційних пропозицій, реальний характер господарських відносин і рух коштів мають допомогти з’ясувати, чи була закупівля конкурентною.
Окремо слідчі вивчають договір КП «Інформатика» з ТОВ «Техком-Сервіс», укладений 24 вересня 2024 року. Його вартість становила близько 25,7 млн гривень. За умовами угоди підприємство мало отримати мережеві камери, карти пам’яті, кронштейни, з’єднувальні елементи, інше обладнання та супутні послуги. У цьому епізоді правоохоронці також перевіряють інформацію про можливе завищення вартості окремих позицій, однак остаточна кваліфікація дій учасників договору поки не визначена.
«Київтелесервіс» уклав договори майже на 693 млн гривень
Інший великий блок розслідування стосується діяльності КП «Київтелесервіс». Національна поліція перевіряє 21 договір, укладений у 2024–2025 роках із сімома компаніями. Загальна сума цих угод становить 692,8 млн гривень. Переважно йдеться про закупівлю телекомунікаційного, серверного, мережевого та іншого цифрового обладнання, необхідного для функціонування міської інфраструктури.
Серед постачальників, які згадуються у матеріалах слідства, називають «Білінтех Україна», «Українські Інфосистеми», «Укрінформсистеми», «Ві Єм Джі», «Софтнет Груп», «ВМ Констракшн» і «Технології для бізнесу». Найбільший обсяг контрактів припадає на «Білінтех Україна» — п’ять договорів на загальну суму близько 238,1 млн гривень. Ще чотири угоди з «Українськими Інфосистемами» оцінюються у 213,9 млн гривень.
Один договір із «Укрінформсистемами» становив 68,3 млн гривень. П’ять угод із компанією «Ві Єм Джі» уклали на 62,2 млн гривень, три договори із «Софтнет Груп» — на 54,5 млн гривень. Вартість двох контрактів із «ВМ Констракшн» становила 39,9 млн гривень, а ще один договір із ТОВ «Технології для бізнесу» — 15,6 млн гривень.
Такий масштаб закупівель привернув увагу слідчих до структури постачання та взаємозв’язків між учасниками ринку. Правоохоронці перевіряють, чи не могли окремі компанії купувати обладнання у підприємств із ознаками фіктивності, а потім перепродавати його комунальному підприємству за істотно вищою ціною. Також аналізується рух коштів після отримання оплати від «Київтелесервісу» та можливе перерахування частини грошей на рахунки інших юридичних осіб.
Однією з версій слідства є можливе використання ланцюга компаній для приховування походження коштів або їх подальшого переведення в готівку. Саме тому правоохоронці вивчають не лише тендерну документацію, а й податкові накладні, договори між посередниками, банківські операції, документи щодо фактичного переміщення товарів та дані про працівників підприємств-постачальників.
Окрему увагу приділяють обладнанню та програмному забезпеченню, яке могло бути передане Україні як міжнародна благодійна допомога. За версією слідства, частину такого майна могли спочатку отримати безоплатно, а згодом реалізувати «Київтелесервісу» за кошти міського бюджету. Якщо ця інформація підтвердиться, правоохоронці можуть розглядати ситуацію не лише як можливе завищення ціни, а і як незаконне використання майна, призначеного для підтримки українських установ.
Точний розмір можливих збитків у цьому епізоді наразі не встановлений. Для цього необхідно визначити походження кожної партії обладнання, умови її отримання, фактичну собівартість, технічний стан, ринкову ціну та обставини подальшої передачі комунальному підприємству. Важливими також будуть відповіді на питання, хто погоджував закупівлі, чи знали посадовці про благодійне походження техніки та чи були підстави для її придбання за бюджетні кошти.
Що перевіряють слідчі та якими можуть бути наслідки
У межах розслідування згадуються кримінальні провадження за номерами 42025102040000061, 42026102100000003 та 12026000000000345. Правоохоронці перевіряють ознаки можливого заволодіння майном в особливо великих розмірах або організованою групою. Попередньо дії окремих осіб можуть кваліфікувати за частиною п’ятою статті 191 Кримінального кодексу України, яка стосується привласнення, розтрати або заволодіння майном із використанням службового становища.
Санкція цієї норми передбачає до 12 років позбавлення волі, заборону обіймати певні посади або займатися окремою діяльністю строком до трьох років, а також конфіскацію майна. Однак кримінально-правові наслідки можливі лише після доведення вини в суді. Фігуранти мають право користуватися допомогою захисників, подавати докази, оскаржувати рішення слідчих і прокурорів та заперечувати висунуті обвинувачення.
Інтерес до закупівель столичних комунальних підприємств виник не вперше. Раніше аудит діяльності Департаменту інформаційно-комунікаційних технологій КМДА та підпорядкованих йому установ виявляв фінансові порушення за попередні періоди. Загальний обсяг таких порушень оцінювали у 274,86 млн гривень, а можливі втрати бюджету — приблизно у 61,33 млн гривень.
Аналітики також звертали увагу на значні обсяги співпраці комунальних підприємств із відносно вузьким колом постачальників. Зокрема, «Білінтех Україна» уклала понад сотню договорів на мільярди гривень, частина яких була пов’язана з «Київтелесервісом» та «Інформатикою». «Українські Інфосистеми» також мають значний портфель контрактів у сфері цифрової інфраструктури. Саме концентрація великих замовлень у кількох компаніях є одним із факторів, який потребує додаткової перевірки.
КП «Київтелесервіс» із вересня 2024 року очолює Олександр Волощук. Обов’язки директора КП «Інформатика» з лютого 2024 року виконує Микола Жандоров. Обидва підприємства підпорядковані Департаменту інформаційно-комунікаційних технологій Київської міської державної адміністрації. Департамент із серпня 2023 року очолює Вікторія Іцкович, а напрям цифровізації у структурі столичної адміністрації координує заступник голови КМДА Валентин Мондриївський.
Наразі слідчі продовжують збирати документи, аналізувати договори та рух бюджетних коштів, допитувати посадовців і представників приватних компаній. Важливе значення матимуть експертизи, які мають встановити реальну вартість обладнання, його походження та відповідність поставленої продукції умовам контрактів. Якщо версії правоохоронців підтвердяться, це може свідчити про серйозні недоліки у плануванні, контролі та перевірці закупівель київських комунальних підприємств. Водночас остаточні висновки щодо відповідальності конкретних людей можливі лише після завершення розслідування та розгляду доказів судом.
На Київському водосховищі незаконно виловили понад 1,3 тонни риби