Трамп знову закликав Зеленського не бити по російських НПЗ — Axios

Президент США Дональд Трамп під час телефонної розмови з президентом України Володимиром Зеленським повторно закликав Київ утриматися від ударів по російських нафтопереробних заводах. Про це повідомляє Axios із посиланням на обізнані джерела. За даними видання, американський лідер висловив занепокоєння можливими наслідками атак для світового енергетичного ринку та вартості пального.

Розмова відбулася на тлі посилення українських операцій проти об’єктів паливно-енергетичного комплексу росії. Йдеться про нафтопереробні заводи, паливні бази, термінали та іншу інфраструктуру, яка використовується для зберігання, переробки й транспортування нафтопродуктів. Для України ці об’єкти мають безпосереднє воєнне значення, оскільки забезпечують російську армію ресурсами для ведення бойових дій.

За інформацією американських журналістів, Трамп вважає, що пошкодження великих російських НПЗ може створити додаткове напруження на міжнародних енергетичних ринках. Якщо частина підприємств припиняє роботу або скорочує виробництво, це може позначитися на доступності бензину, дизельного пального та авіаційного керосину. Учасники ринку реагують не лише на фактичні перебої, а й на ризик їхнього подальшого поширення.

Чому Україна атакує російські нафтопереробні заводи

Російські НПЗ є важливою складовою військової економіки країни-агресора. На таких підприємствах сиру нафту перетворюють на пальне, необхідне для роботи танків, броньованої техніки, військової авіації, флоту та армійського транспорту. Без стабільного постачання нафтопродуктів росія не зможе підтримувати масштабну логістику на фронті та забезпечувати переміщення військових підрозділів.

Удари по переробних потужностях можуть змушувати російське керівництво змінювати маршрути постачання, перекидати пальне між регіонами та використовувати резерви. Додатковим наслідком стають витрати на ремонт обладнання, посилення протиповітряної оборони й охорону стратегічних підприємств. Якщо пошкодження повторюються, відновлення роботи заводів може потребувати значного часу та складних технологічних ресурсів.

Для Києва атаки на паливну інфраструктуру росії є одним зі способів зменшити воєнний потенціал противника на відстані від українських міст. Росія продовжує запускати ракети та безпілотники по цивільних районах, енергетичних об’єктах, промислових підприємствах і транспортних вузлах України. На цьому тлі українська сторона розглядає російську паливну систему як частину механізму, що забезпечує агресію.

Водночас такі операції мають і фінансовий вимір. Продаж нафти та нафтопродуктів залишається одним із головних джерел доходів російського бюджету. Податки, митні платежі та прибутки енергетичних компаній допомагають кремлю фінансувати оборонні замовлення, виробництво зброї та утримання армії. Тому атаки на НПЗ можуть впливати не лише на постачання пального, а й на загальну стійкість російської воєнної економіки.

Українські удари також демонструють, що тилова інфраструктура росії не є повністю захищеною. Це змушує москву витрачати додаткові ресурси на охорону заводів і нафтобаз, відволікати системи протиповітряної оборони та змінювати звичну логістику. Для України це створює можливість тиснути на противника без проведення масштабних наземних операцій за межами власної території.

Чому Трамп занепокоєний наслідками для енергетичного ринку

Позиція Дональда Трампа пов’язана передусім із побоюваннями щодо зростання світових цін на нафту та пальне. Росія залишається одним із найбільших учасників глобального енергетичного ринку, навіть попри санкції та обмеження. Будь-які перебої в роботі її нафтопереробної системи можуть змінити обсяги експорту, перерозподілити торговельні потоки та посилити нестабільність.

Якщо російські підприємства вироблятимуть менше нафтопродуктів, влада може спрямувати більшу частину пального на внутрішні потреби або скоротити постачання на зовнішні ринки. У такому разі інші держави будуть змушені шукати альтернативних постачальників. Це здатне збільшити витрати на транспортування, страхування та переробку, а також створити додатковий тиск на ціни для споживачів.

Вартість енергоносіїв безпосередньо впливає на транспорт, промисловість, сільське господарство та ціни на товари. Подорожчання бензину й дизельного пального збільшує собівартість перевезень і виробництва. У результаті інфляційний тиск може відчути не лише країна, де сталася атака, а й держави, які залежать від імпорту нафти та нафтопродуктів.

Для Сполучених Штатів стабільність енергетичного ринку має важливе внутрішньополітичне значення. Високі ціни на пальне швидко стають відчутними для громадян і бізнесу, впливають на споживчі настрої та можуть посилювати критику влади. Саме тому Вашингтон може прагнути обмежити кроки, які потенційно здатні спричинити різкий стрибок котирувань.

Однак українська сторона змушена враховувати інші ризики. Якщо росія зберігає стабільне виробництво й постачання пального, вона отримує більше можливостей для підтримки військової кампанії. Україна опиняється перед складним вибором: з одного боку, необхідно зберігати координацію із союзниками, а з іншого — використовувати доступні засоби для ослаблення агресора.

Як заклик Трампа може вплинути на переговори

Питання ударів по енергетичній інфраструктурі може стати однією з тем майбутніх переговорів між Україною, США та іншими партнерами. Теоретично сторони можуть обговорювати тимчасові обмеження атак на окремі категорії об’єктів. Проте для Києва принциповим буде питання взаємності: домовленості не матимуть сенсу, якщо росія продовжить бити по українських електростанціях, газових об’єктах, нафтобазах і транспортній інфраструктурі.

Будь-яке можливе енергетичне перемир’я повинно містити чіткі умови, строки дії та механізми контролю. Без цього обмеження можуть перетворитися на односторонню перевагу для росії. Москва здатна використати паузу для ремонту пошкоджених заводів, накопичення резервів, переміщення систем протиповітряної оборони та підготовки нових атак проти України.

Київ також має враховувати позицію західних партнерів, оскільки військова, фінансова та політична підтримка залишається важливою для української оборони. Водночас українська влада не може погодитися на кроки, які зменшать тиск на російську воєнну машину, якщо натомість не буде отримано реальних гарантій безпеки. Саме від змісту можливих домовленостей залежатиме реакція України на заклики обмежити удари по НПЗ.

Ситуація навколо атак на російські нафтопереробні заводи показує, наскільки тісно переплетені питання оборони, дипломатії та світової економіки. Для України такі об’єкти є джерелом пального для російської армії та доходів для бюджету агресора. Для США вони водночас становлять фактор ризику для стабільності енергетичних ринків.

Подальший розвиток подій залежатиме від інтенсивності російських атак, позиції Вашингтона та готовності москви до реальних кроків для припинення війни. Якщо росія продовжить обстріли української території, питання ударів по її паливній інфраструктурі залишатиметься для Києва важливим інструментом стримування. Заклик Трампа може посилити дипломатичний тиск на Україну, але остаточне рішення визначатиметься передусім воєнною ситуацією та гарантіями, які зможуть запропонувати партнери.