Флігель на Рейтарській можуть включити до офісного центру: чого вимагають активісти

У центрі Києва триває суперечка навколо майбутнього флігеля на вулиці Рейтарській, 37. Історичну споруду планують відновити після часткового руйнування, однак запропонована концепція викликала занепокоєння серед мешканців столиці та представників пам’яткоохоронної спільноти. Причина дискусії полягає в тому, що флігель можуть інтегрувати до масштабного офісного комплексу, через що він ризикує втратити самостійність і важливу частину свого історичного оточення.

Активісти вимагають переглянути підхід до реконструкції та не обмежуватися формальним відновленням фасаду. На їхню думку, цінна будівля має залишатися повноцінним елементом історичної забудови, а не перетворюватися на декоративну частину сучасного офісного центру. Йдеться про збереження автентичних конструкцій, пропорцій, подвір’я, проходу до споруди та її візуального зв’язку з навколишнім міським середовищем.

Історичне значення флігеля на Рейтарській

Флігель за адресою Рейтарська, 37 розташований у центральній частині Києва та входить до комплексу Будинку Київського повітового земства. Основну споруду ансамблю звели у 1913 році. Будівлі цього періоду є важливою частиною міської історії, оскільки відображають розвиток адміністративних установ, архітектури та суспільного життя Києва на початку XX століття.

Цінність флігеля визначається не лише його віком або зовнішнім виглядом. Споруда пов’язана з історією українського громадського руху та біографією письменника і громадського діяча Микити Шаповала. Він був членом Центральної Ради та одним зі співавторів IV Універсалу. Через це будівля має також меморіальне значення, а її збереження стосується не тільки архітектури, а й історичної пам’яті міста.

Для центрального Києва особливо важливо зберігати не окремі фасади, а цілісні фрагменти міського середовища. Історичний будинок сприймається у взаємодії з сусідніми спорудами, вулицею, подвір’ям і масштабом забудови. Якщо поруч з’являється значно більший сучасний об’єкт, старовинна будівля може втратити свою роль і перетворитися на ізольований архітектурний фрагмент.

Кілька років тому частину флігеля було зруйновано. Після протестів мешканців і активістів будівельні роботи зупинилися. Представники громади звернулися до суду, вимагаючи від забудовника відновити споруду. Нині сторони говорять про реконструкцію, але головна суперечність полягає у змісті цього поняття. Для одних відновлення може означати повернення зовнішнього вигляду, тоді як для активістів ідеться про комплексне збереження історичної будівлі разом із її просторовим контекстом.

Чому офісний комплекс викликав критику

Забудовник НЕСТ презентував концепцію, за якою флігель мають відновити та включити до нового офісного центру. На візуалізаціях основний об’єм ділянки займає сучасна багатофункціональна будівля, а історична споруда опиняється поруч із нею або фактично всередині нового комплексу. Саме це породило побоювання, що флігель збережуть лише номінально.

Активісти зі спільноти «Спадщина» наголошують: інтеграція старої будівлі в новобудову не є автоматично гарантією її охорони. Якщо новий офісний центр матиме значно більший масштаб, історичний флігель може бути візуально пригнічений. Його архітектурні особливості буде складно сприймати, а первісна роль у структурі кварталу поступово зникне.

Окреме занепокоєння стосується подвір’я та проходу до будівлі. За запропонованою концепцією, цей простір можуть закрити або включити до території офісного центру з обмеженим доступом. У такому разі мешканці та відвідувачі не матимуть можливості вільно оглядати флігель. Історична споруда опиниться в приватизованому або напівзакритому середовищі, хоча її значення виходить далеко за межі інтересів одного комерційного об’єкта.

Для активістів відкритий прохід є принциповим питанням. Він дає змогу побачити флігель не лише з вулиці, а й у зв’язку з внутрішнім простором ділянки. Подвір’я формує масштаб, перспективу та характер забудови. Його знищення або перекриття може завдати не меншої шкоди історичному середовищу, ніж зміна окремих архітектурних деталей.

Додатковий ризик пов’язаний із планами облаштувати дворівневий підземний паркінг. Будівництво підземних приміщень у старій частині Києва потребує особливо обережного підходу. Земляні роботи можуть вплинути на ґрунти, підземні комунікації та фундаменти сусідніх будинків. Старі споруди часто не мають запасу міцності, необхідного для безпечного сусідства з масштабним будівництвом.

До початку робіт мають бути проведені комплексні інженерні та геологічні дослідження. Необхідно оцінити стан флігеля, сусідніх будинків, фундаментів і несучих конструкцій. Також важливо передбачити систему постійного моніторингу, яка дасть змогу вчасно зафіксувати деформації або появу тріщин. На думку громади, без таких гарантій погодження великого офісного комплексу в історичному кварталі є передчасним.

Критики проєкту також звертають увагу на ризик зміни силуету та характеру Рейтарської. Ця вулиця має впізнавану історичну атмосферу, яку формують невисокі будинки, різноманітна забудова та відносно камерний масштаб. Нова споруда не повинна перетворити квартал на типову ділову зону, де пам’ятки використовують як фон для сучасної комерційної архітектури.

Яких рішень вимагає громада

Представники спільноти «Спадщина» закликають повернути флігелю офіційний охоронний статус. На їхнє переконання, це має бути першою умовою для подальших проєктних і будівельних робіт. Охоронний статус дозволив би чітко визначити предмет збереження, перелік автентичних елементів і межі допустимого втручання. Також він посилив би відповідальність власника та забудовника за стан споруди.

Активісти наполягають на розробленні нового проєкту реконструкції, який враховуватиме історичну цінність флігеля та особливості всієї ділянки. Такий документ має передбачати не просте відтворення фасадних деталей, а збереження об’ємно-просторової структури, матеріалів, пропорцій і характеру внутрішнього подвір’я. Сучасні функції можуть бути присутніми, але вони не повинні підпорядковувати собі історичну архітектуру.

Однією з ключових вимог є візуальна та просторово-функціональна самостійність флігеля. Історичний об’єкт має залишатися помітним із вулиці, не перекриватися новобудовою та не виглядати частиною її фасаду. Новий офісний центр, якщо його будівництво взагалі буде погоджене, повинен мати такі параметри, щоб не домінувати над старою спорудою. Важливими є висота, відступи, матеріали, колірні рішення та характер фасадів.

Громада також вимагає зберегти доступ до подвір’я та проходу до флігеля. Історичні будівлі в центрі міста не мають перетворюватися на закриті об’єкти, які можна побачити лише з обмеженої відстані. Відкритість простору дозволяє мешканцям відчувати зв’язок із міською історією та робить пам’ятку частиною повсякденного життя, а не недоступним елементом приватної території.

Окремо активісти говорять про необхідність прозорого громадського обговорення. Рішення щодо забудови історичного центру мають ухвалюватися з урахуванням думки мешканців, фахівців з архітектури, реставрації, містобудування та охорони культурної спадщини. Громада повинна бачити не лише загальні візуалізації, а й детальні матеріали: результати досліджень, плани, технічні рішення, висновки щодо впливу будівництва та заходи для захисту сусідніх будинків.

Історія флігеля на Рейтарській є показовою для Києва. У центрі столиці дедалі частіше виникає конфлікт між комерційними інтересами та потребою зберегти стару забудову. Реконструкція справді може стати способом урятувати пошкоджений об’єкт, але лише за умови, що її метою буде не маскування нової забудови історичними фрагментами, а відповідальне відновлення пам’ятки.

Подальша доля будівлі залежатиме від того, чи зможуть сторони знайти компроміс, який не знецінить історичне значення флігеля. Для цього необхідно переглянути запропоновану концепцію, чітко визначити охоронні вимоги та гарантувати безпеку старої забудови. Водночас важливо, щоб рішення не приймалися поспіхом, адже після зведення нового комплексу повернути втрачене міське середовище буде практично неможливо.

Флігель на Рейтарській потребує не формального включення до офісного центру, а повноцінного та обережного відновлення. Активісти наполягають на збереженні його автентичності, відкритого подвір’я, доступу для містян і зв’язку з історичною забудовою кварталу. Саме ці вимоги визначатимуть, чи стане реконструкція прикладом відповідального ставлення до київської спадщини, чи призведе до чергової втрати історичного обличчя столиці.