Діти ходять до школи без укриття: ситуація у Колонщині

У Колонщині Макарівської громади загострилася проблема безпеки школярів. Учні місцевого ліцею не мають повноцінного укриття, яке могло б одночасно прийняти всіх дітей, педагогів і працівників закладу. Через це питання очного навчання залишається одним із найболючіших для жителів села, адже під час повітряної тривоги частина учасників освітнього процесу може опинитися без належного захисту.

Батьки учнів наголошують: у воєнний час укриття в школі не може бути формальністю. Це має бути безпечне приміщення з достатньою місткістю, доступом до нього для всіх дітей та персоналу, а також умовами для перебування під час тривалої небезпеки. Натомість у Колонщинському ліцеї, за словами місцевих жителів, досі використовується лише найпростіше укриття.

«Діти йдуть до школи на свій страх і ризик»

Про ситуацію публічно заявила Оксана Гуріна — жителька Колонщини, мати учениці дев’ятого класу та дружина полковника Збройних сил України. За її словами, чоловік захищає Україну з 2014 року, а родина очікує від місцевої влади не чергових пояснень, а конкретних дій для гарантування безпеки дітей.

Жінка звернулася до центральних органів влади, Міністерства освіти і науки України, керівництва Київської області та представників місцевого самоврядування. У зверненні вона закликала якнайшвидше забезпечити Колонщинський ліцей захисною спорудою, яка відповідатиме кількості учнів і працівників, а також безпековим умовам населеного пункту.

За інформацією батьків, нині в закладі облаштоване найпростіше укриття за принципом «двох стін». Його орієнтовна місткість становить близько 120 осіб. Водночас у ліцеї навчається понад 200 дітей. Під час навчального дня в приміщенні також перебувають учителі, адміністрація, технічні працівники та інші співробітники.

Таким чином, наявне укриття не здатне забезпечити одночасний захист усіх людей, які можуть перебувати в школі під час оголошення тривоги. Для батьків це означає постійне занепокоєння, адже в разі небезпеки частина дітей може не потрапити до приміщення або буде змушена залишатися в місцях, які не розраховані на тривале перебування під час обстрілів.

Місцеві жителі підкреслюють, що проблема не обмежується незручностями чи організаційними труднощами. Йдеться безпосередньо про життя та здоров’я дітей. Повітряна тривога може застати школярів у класах, коридорах або на подвір’ї, а часу для переміщення до безпечної зони іноді може бути недостатньо.

Проєкти захисної споруди залишаються незавершеними

Після початку повномасштабного вторгнення питання будівництва укриття для Колонщинського ліцею неодноразово порушували на різних рівнях. За словами батьків, розглядали кілька варіантів розв’язання проблеми: від облаштування окремого захисного приміщення до будівництва нового корпусу або спеціальної споруди на території закладу.

Однак жоден із запропонованих варіантів, як стверджують мешканці, досі не був доведений до завершення. Підготовка документації, обговорення можливих рішень і визначення перспектив не можуть замінити реальних будівельних робіт. Батьки хочуть розуміти, коли саме розпочнеться створення укриття, скільки коштів на це передбачено та хто відповідатиме за дотримання встановлених строків.

Окреме занепокоєння викликає розташування Колонщини поблизу великого логістичного об’єкта. Жителі села вважають, що цей чинник може підвищувати ризики під час ворожих повітряних атак. Після вибуху в сусідньому Копилові ударна хвиля, за словами очевидців, відчувалася навіть у приміщенні школи. Цей випадок посилив тривогу серед батьків, учнів і педагогів.

Навіть без прямого влучання в населений пункт вибухи поблизу можуть спричинити пошкодження будівель, вибити вікна, зруйнувати конструкції або створити загрозу уламками. Саме тому, на переконання батьків, захисна споруда має бути повноцінною, міцною та розрахованою на реальні ризики, а не лише позначеною як укриття у відповідних документах.

Через відсутність достатнього приміщення педагогічний колектив, як повідомляють батьки, був змушений перевести понад 200 школярів на дистанційне навчання. Такий формат дає змогу зменшити ризики перебування дітей у школі, однак не може повністю замінити очну освіту. Учні втрачають можливість щодня спілкуватися з однокласниками, брати участь у шкільних заходах і повноцінно взаємодіяти з учителями.

Для батьків дистанційне навчання також створює додаткові труднощі. Дорослим доводиться організовувати нагляд за дітьми, контролювати підключення до уроків і паралельно виконувати робочі обов’язки. Особливо складною така ситуація є для родин, де немає можливості постійно залишатися вдома.

Батьки вимагають прозорості та конкретних строків

Оксана Гуріна стверджує, що батьківське звернення до Макарівської селищної ради, подане 5 листопада 2025 року та зареєстроване за вхідним номером 1730/0316, не отримало належної відповіді. Також у громаді висловлюють невдоволення тим, що представники місцевої влади, за словами жителів, не брали участі в окремих громадських обговореннях, присвячених безпеці учнів Колонщинського ліцею.

Остаточну оцінку діям посадовців мають дати відповідні органи після перевірки документів, рішень та фактичних обставин. Водночас батьки наполягають на відкритій комунікації з громадою. Люди хочуть отримати чіткі відповіді щодо того, які кошти вже виділялися на проєктування і будівництво, які роботи виконані, на якому етапі перебуває підготовка та чому проблема досі не вирішена.

Однією з вимог громади є проведення аудиту використання бюджетних коштів, призначених для відновлення та розвитку населених пунктів. Батьки вважають, що першочергово фінансувати потрібно об’єкти, від яких безпосередньо залежить життя та здоров’я людей. У воєнних умовах шкільне укриття є не другорядною інфраструктурою, а обов’язковою передумовою для організації безпечного очного навчання.

Мешканці також порушують питання нерівномірного розподілу ресурсів між громадами Київської області. Вони порівнюють ситуацію в Колонщині з населеними пунктами, де захисні споруди при школах уже облаштовані або будівництво таких об’єктів відбувається швидшими темпами. На думку батьків, діти з невеликих сіл не повинні мати менше права на безпечну освіту, ніж школярі у великих містах.

«Мій чоловік боронить країну з 2014 року. Він завжди каже: “Ми там, щоб ви жили тут”. Діти хочуть жити й навчатися, але для цього їм потрібне укриття», — так Оксана Гуріна пояснює позицію своєї родини та інших батьків, які підтримують звернення.

На переконання жителів, майбутнє укриття могло б виконувати не лише функцію захисту учнів і працівників ліцею. У перспективі воно могло б стати важливим об’єктом цивільного захисту для жителів Колонщини. Саме тому його будівництво має розглядатися як інвестиція в безпеку всієї громади, а не як вузьке питання окремого навчального закладу.

Серед першочергових кроків, яких очікують батьки, — обстеження наявних приміщень, визначення фактичної місткості укриття, оцінка його відповідності вимогам безпеки та оприлюднення результатів проєктних робіт. Також громада хоче почути конкретні строки початку і завершення будівництва та отримати інформацію про джерела фінансування.

Поки рішення відкладається, подальша організація навчання в Колонщинському ліцеї залишається невизначеною. Для родин це вибір між дистанційною освітою та ризиком відправляти дітей до школи без достатнього захисту. В умовах, коли повітряна тривога може розпочатися будь-якої миті, вимога батьків є однозначною: школярі мають навчатися в місці, де їхнє життя та здоров’я не залежать від випадку.