Зоряна Білокрай
Радник президента України з комунікацій Дмитро Литвин прокоментував повідомлення про нібито підготовку Сполученими Штатами та європейськими державами спільного мирного плану для завершення війни між Україною та росією. За його словами, оприлюднена інформація більше нагадує спробу американських політичних сил привернути до себе увагу, ніж результат реальних переговорів із Києвом.
Йдеться про публікацію, у якій стверджувалося, що Вашингтон разом із представниками європейських країн може працювати над комплексом пропозицій щодо припинення бойових дій. Серед можливих елементів такого документа називали дипломатичні кроки, гарантії безпеки та підходи до майбутнього врегулювання. Водночас конкретного узгодженого тексту плану, за повідомленнями української сторони, ніхто не представив.
У ОП поставили під сумнів існування спільного документа
Дмитро Литвин наголосив, що публічні заяви про підготовку мирного плану не слід сприймати як офіційну позицію України. Він звернув увагу на те, що подібні повідомлення з’являються без чітких деталей, без переліку учасників переговорів і без підтвердження з боку української влади.
За оцінкою представника Офісу президента, такі матеріали можуть бути частиною інформаційної кампанії, спрямованої на демонстрацію активності окремих американських політиків. Саме тому він охарактеризував ситуацію як «піар американців». У цьому контексті йдеться не про готовий механізм завершення війни, а про спробу створити враження, що певні політичні сили вже мають власне бачення майбутнього врегулювання.
Українська влада неодноразово підкреслювала, що будь-які рішення щодо завершення війни мають ухвалюватися за безпосередньої участі України. Київ також наполягає, що переговорний процес не може відбуватися за спиною українського суспільства або за рахунок територіальної цілісності та суверенітету держави.
Заяви про можливий план, який нібито готують без участі українських представників, тому сприймаються в Києві з обережністю. Україна зацікавлена у справедливому та тривалому мирі, однак не готова підтримувати документи, що передбачають односторонні поступки або фактичне замороження конфлікту без дієвих гарантій безпеки.
Чому подібні повідомлення викликають критику
Поширення інформації про мирні ініціативи без офіційних підтверджень може створювати хибне уявлення про перебіг міжнародних консультацій. Для України це особливо чутливе питання, оскільки будь-який план щодо припинення війни має враховувати реальну ситуацію на фронті, наслідки російської агресії та позицію українського суспільства.
Крім того, загальні формулювання про «спільний план» не дають відповіді на ключові питання. Не зрозуміло, яким чином передбачається забезпечити виконання домовленостей, хто контролюватиме дотримання режиму тиші, що станеться у випадку нового наступу росії та які саме гарантії безпеки можуть отримати українці.
Важливим залишається і питання відповідальності за воєнні злочини та компенсації збитків, завданих Україні. Для Києва мир не означає лише припинення обстрілів на певний час. Йдеться про створення умов, за яких росія не зможе повторити агресію, а Україна збереже можливість самостійно визначати власний зовнішньополітичний курс.
Саме тому українські посадовці обережно реагують на будь-які повідомлення про кулуарні домовленості між іншими державами. Навіть якщо Сполучені Штати та європейські країни проводять консультації щодо майбутнього дипломатичного врегулювання, їхні результати не можуть вважатися мирним планом без погодження з Україною.
Україна наполягає на власній ролі у переговорах
Офіційний Київ послідовно заявляє, що шлях до миру має ґрунтуватися на міжнародному праві та повазі до територіальної цілісності України. Участь партнерів є важливою, оскільки саме вони можуть допомогти посилити дипломатичний і економічний тиск на Росію, забезпечити підтримку української оборони та сформувати майбутні гарантії безпеки.
Водночас міжнародна підтримка не означає, що рішення можуть ухвалюватися без української сторони. Будь-які пропозиції повинні бути відкритими для обговорення, містити конкретні механізми реалізації та відповідати інтересам держави, яка зазнала нападу.
На цьому тлі слова Дмитра Литвина свідчать про прагнення Офісу президента відокремити підтверджені дипломатичні контакти від інформаційних заяв, що використовуються у внутрішній політичній боротьбі інших країн. Поки немає офіційно погодженого документа та чіткої позиції всіх залучених сторін, говорити про готовий мирний план передчасно.
Для України принциповим залишається не саме проголошення нових ініціатив, а їхній зміст і можливість практичного виконання. Мирні пропозиції мають гарантувати безпеку українців, не легалізувати захоплення територій і не створювати передумов для повторної агресії. Саме за такими критеріями Київ оцінюватиме будь-які майбутні документи, незалежно від того, хто саме виступатиме їхнім автором.