Ірма Шелест
Україні необхідне стабільне та масштабне фінансування, аби продовжувати оборону від російської агресії. Про це заявила прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен перед початком другого дня засідання Європейської ради. За її словами, партнери Києва мають шукати додаткові фінансові можливості, оскільки наявних ресурсів для підтримки України поступово стає недостатньо.
Глава данського уряду наголосила, що питання використання заморожених російських активів більше не можна відкладати. Йдеться про кошти та майно, заблоковані країнами Заходу після початку повномасштабного вторгнення росії. На думку Фредеріксен, саме ці ресурси повинні бути спрямовані на допомогу державі, яка захищає свою територію, населення та європейську безпеку.
Прем’єрка Данії зазначила, що Україна щодня витрачає значні кошти на оборону. Фінансування потрібне для закупівлі боєприпасів, протиповітряної оборони, ремонту військової техніки, забезпечення армії та підтримки критичної інфраструктури. Водночас українська економіка працює в умовах війни, а частина державних доходів спрямовується на соціальні виплати, відновлення та ліквідацію наслідків російських атак.
Данія закликає використати російські активи
Метте Фредеріксен підкреслила, що кошти для України вичерпуються. Вона закликала європейських лідерів діяти рішучіше та не обмежуватися лише традиційними пакетами фінансової допомоги. За її словами, підтримка має бути не разовою, а довгостроковою і передбачуваною, адже українське керівництво повинно розуміти, якими ресурсами воно зможе розпоряджатися протягом наступних місяців і років.
Питання конфіскації або передачі Україні заморожених активів росії залишається складним через юридичні, політичні та економічні ризики. У різних країнах тривають дискусії щодо механізму, який дозволив би використати ці ресурси без порушення міжнародного права та національного законодавства. Частина держав уже підтримує передачу Україні доходів, отриманих від заблокованих активів, однак повне використання самого капіталу потребує окремих рішень.
Данська прем’єрка фактично закликала європейські держави не дозволити правовим суперечкам стати причиною бездіяльності. Вона вважає, що росія повинна нести фінансову відповідальність за масштабні руйнування та збитки, завдані Україні. Йдеться про знищені житлові будинки, енергетичні об’єкти, лікарні, школи, промислові підприємства й транспортну інфраструктуру.
Для Києва використання російських активів має не лише фінансове, а й символічне значення. Такий крок продемонстрував би, що агресор не може уникнути наслідків своїх дій, а міжнародне співтовариство готове застосовувати всі доступні інструменти для відновлення справедливості. Крім того, спрямування російських коштів на допомогу Україні могло б зменшити навантаження на бюджети держав-партнерів.
Чому Україні потрібне довгострокове фінансування
Українська сторона неодноразово наголошувала, що воєнні видатки потребують постійного та прогнозованого покриття. Країні необхідно не лише закуповувати озброєння, а й забезпечувати виплату зарплат військовослужбовцям, фінансувати медичну допомогу, підтримувати внутрішньо переміщених осіб та відновлювати об’єкти, пошкоджені внаслідок обстрілів.
Окремим викликом залишається захист енергетичної системи. Росія регулярно атакує електростанції, підстанції, газові об’єкти та інші елементи критичної інфраструктури. Україна змушена витрачати значні кошти на ремонт, закупівлю обладнання і створення резервів. Без міжнародної підтримки забезпечити стабільну роботу енергосистеми в умовах тривалих атак надзвичайно складно.
Фінансова допомога також впливає на здатність України планувати оборонні операції. Коли кошти надходять із затримками або їхній обсяг залишається невизначеним, ускладнюється укладання довгострокових контрактів на виробництво зброї та боєприпасів. Натомість гарантоване фінансування дає змогу українським і європейським підприємствам збільшувати виробничі потужності та швидше постачати необхідну продукцію.
Стабільна підтримка України є важливою не лише для самої держави, а й для всієї Європи. Поразка української оборони створила б серйозні ризики для безпеки сусідніх країн, посилила б міграційний тиск і продемонструвала б іншим потенційним агресорам, що застосування сили може залишатися без належної відповіді. Саме тому європейські уряди розглядають допомогу Києву як інвестицію у власну безпеку.
Європа шукає рішення для підтримки України
Заява Метте Фредеріксен прозвучала на тлі активних переговорів між країнами Європи щодо подальшої допомоги Україні. Уряди держав-членів ЄС намагаються узгодити спільну позицію щодо фінансових гарантій, військової підтримки та можливого використання заморожених російських ресурсів. Водночас остаточне рішення потребує політичної єдності, адже будь-який механізм має враховувати інтереси всіх учасників.
Європейські лідери також обговорюють посилення власного оборонного виробництва. Збільшення випуску боєприпасів, систем протиповітряної оборони та іншої техніки може одночасно підтримати Україну й посилити армії країн ЄС. Для цього потрібні значні інвестиції, укладання багаторічних контрактів і координація між урядами та промисловими підприємствами.
Використання російських активів могло б стати одним із ключових джерел такого фінансування. За оцінками різних міжнародних інституцій, після запровадження санкцій у світі були заблоковані значні обсяги російських державних резервів та приватного майна. Однак між заморожуванням активів і їхньою передачею Україні існує принципова юридична різниця. Саме тому уряди шукають модель, яка буде достатньо надійною та витримає можливі судові оскарження.
Для України важливо, щоб дискусії не перетворилися на нескінченний процес без практичного результату. Кожен місяць затримки означає додатковий тиск на державний бюджет і оборонні можливості. Українська влада очікує від партнерів чітких рішень, конкретних термінів та гарантій, що допомога надходитиме регулярно.
Позиція Данії свідчить про те, що в Європі дедалі гучніше говорять про необхідність принципово нового підходу. Йдеться не лише про добровільні внески країн-партнерів, а й про створення механізму, за якого росія власними ресурсами фінансуватиме подолання наслідків агресії. Поки тривають бойові дії, Україні потрібні кошти для оборони, а після завершення війни — ресурси для масштабної відбудови.
Найближчі рішення європейських лідерів можуть визначити обсяг підтримки України на тривалий період. Якщо партнери погодять використання доходів або самих російських активів, це стане важливим сигналом для Києва та Москви. Україна отримає додаткові ресурси для захисту, а росія — підтвердження того, що агресія матиме не лише політичні, а й прямі фінансові наслідки.