Норвегія приймає переговори: представники Трампа — до Зеленського, Віткофф — у Москву

У вівторок в Осло відбудуться міжнародні переговори, присвячені пошуку шляхів до завершення війни росії проти України. У зустрічі візьмуть участь представники Сполучених Штатів, України, Норвегії, Фінляндії та інших європейських партнерів. Паралельно спеціальний представник президента США Стів Віткофф планує вирушити до Москви, де має провести окремі консультації з російською стороною.

Такий формат переговорів свідчить про прагнення Вашингтона активізувати дипломатичні контакти одразу за кількома напрямами. Представники американської адміністрації намагатимуться почути позиції Києва та європейських держав в Осло, тоді як поїздка Віткоффа до російської столиці може бути присвячена з’ясуванню готовності кремля до можливих домовленостей.

Що обговорюватимуть в Осло

Очікується, що центральною темою зустрічі стане пошук умов для припинення бойових дій і підготовки потенційного мирного процесу. Українська сторона, ймовірно, наголошуватиме на необхідності повного та безумовного припинення вогню, гарантіях безпеки, поверненні полонених і незаконно депортованих українців, а також на недопущенні домовленостей, які могли б поставити під сумнів суверенітет і територіальну цілісність держави.

Для Києва принципово важливо, щоб будь-які переговори не перетворилися на спробу нав’язати Україні рішення без її участі. Українські представники послідовно заявляють, що майбутнє країни не може визначатися за її спиною. Саме тому участь української делегації в консультаціях у Норвегії має особливе значення: вона дає змогу безпосередньо донести партнерам бачення Києва та окреслити межі можливих компромісів.

Європейські учасники зустрічі також можуть зосередитися на питаннях безпеки континенту. Повномасштабна війна росії проти України продемонструвала, що її наслідки виходять далеко за межі української території. Йдеться про стабільність східного флангу НАТО, захист критичної інфраструктури, енергетичну безпеку, контроль над Чорним морем і подальшу підтримку української оборони.

Норвегія розглядається як зручний майданчик для таких переговорів завдяки її досвіду посередницької дипломатії, тісним зв’язкам із європейськими союзниками та послідовній підтримці України. Осло неодноразово виступав за дипломатичне врегулювання, водночас наголошуючи, що мир має ґрунтуватися на міжнародному праві, а не на силовому перегляді кордонів.

Місія Віткоффа в Москві

Поїздка Стіва Віткоффа до Москви відбувається на тлі спроб американської адміністрації перевірити, чи готова росія перейти від публічних заяв до конкретних кроків. У Кремлі можуть вимагати врахування власних політичних і територіальних претензій, тоді як Вашингтон, імовірно, прагнутиме зрозуміти, які умови Москва висуває для можливого припинення вогню.

Дипломатичний контакт із російською стороною не означає автоматичної згоди США з позицією кремля. Для Вашингтона важливим завданням залишається перевірка реальних намірів російського керівництва. Упродовж війни москва неодноразово використовувала переговорну риторику для затягування часу, перегрупування військ або спроб послабити міжнародну підтримку України. Тому будь-які сигнали про можливу готовність до діалогу оцінюватимуться не лише за заявами, а й за практичними діями.

Одним із ключових питань може стати можливість запровадження режиму тиші. Однак для його реалізації потрібні дієві механізми контролю, чітке визначення відповідальності за порушення та гарантії того, що припинення вогню не буде використане для підготовки нової атаки. Україна зацікавлена в припиненні насильства, але водночас не може погодитися на паузу, яка не усуває загрози повторного наступу.

Окрему увагу можуть приділити гуманітарним питанням. Серед них — обмін військовополоненими, повернення цивільних заручників, возз’єднання родин, безпечна робота гуманітарних коридорів і захист об’єктів цивільної інфраструктури. Саме гуманітарний напрям може стати сферою, де сторони здатні досягти перших практичних результатів навіть за відсутності згоди щодо ширшої політичної формули.

Чого очікувати Україні та партнерам

Українська влада уважно стежитиме за результатами обох дипломатичних напрямів. Для Києва важливо, щоб переговори в Осло та контакти Віткоффа в Москві були взаємопов’язаними, але не створювали паралельного процесу, у якому росія отримала б можливість домовлятися про Україну без участі України.

Очікується, що українська делегація наполягатиме на кількох базових принципах. Перший — будь-яка мирна ініціатива має відповідати міжнародному праву. Другий — припинення бойових дій повинно бути підтверджене конкретними гарантіями безпеки. Третій — санкційний тиск на росію не може зніматися авансом, без виконання погоджених умов. Четвертий — питання територій і майбутнього української держави не можуть вирішуватися під примусом.

Для європейських держав майбутні переговори також стануть перевіркою єдності. Партнери України мають узгодити спільну позицію, щоб дипломатичні ініціативи не призвели до розбіжностей між Сполученими Штатами та Європою. Скоординований підхід здатен посилити переговорні можливості Києва й водночас продемонструвати росії, що спроби розділити союзників не матимуть успіху.

Поки що зарано говорити про конкретні домовленості чи швидке завершення війни. Сам факт проведення зустрічі в Осло та запланованого візиту американського представника до Москви свідчить лише про активізацію дипломатичних каналів. Переговори можуть стати початком складного процесу, але їхній результат залежатиме від готовності росії відмовитися від вимог, що суперечать суверенітету України, а також від здатності партнерів забезпечити Києву надійну підтримку.

Для України головним критерієм успіху залишатиметься не сам факт переговорів, а їхній практичний результат — зменшення загрози для цивільного населення, припинення атак, звільнення полонених і створення умов для справедливого та тривалого миру. Саме ці питання визначатимуть, чи стане дипломатична активність у Норвегії та Москві реальним кроком до завершення війни, чи залишиться черговим етапом міжнародних консультацій.