У Києві завершила роботу інтерактивна виставка Ukraine WOW «Той день», присвячена 35-річчю відновлення незалежності України. Проєкт об’єднав історичні символи, сучасні технології, особисті історії та роздуми про майбутнє держави. Після завершення експозиції організатори підбили підсумки та розповіли, як відвідувачі оцінювали ключові риси українців, власні цінності й тематичні інтерактивні зони.
Результати опитувань показали, що для більшості гостей виставка стала не лише культурною подією, а й простором для осмислення української ідентичності. Понад 70% учасників назвали стійкість і волелюбність рисами, які найточніше характеризують українців. Для багатьох ці поняття пов’язані з історією боротьби за незалежність, здатністю вистояти у складні періоди та прагненням самостійно визначати майбутнє країни.
Понад половина опитаних також обрала свободу головною особистою цінністю. Це свідчить про те, що тема незалежності сприймається відвідувачами не як абстрактне державне поняття, а як щоденна потреба кожної людини. Свобода вибору, право говорити українською, можливість будувати власне життя та захищати переконання стали важливими асоціаціями, які супроводжували гостей під час проходження експозиції.
Які риси найбільше визначають українців
Одне з опитувань виставки «Той день» було присвячене рисам національного характеру. Відвідувачам пропонували самостійно визначити, які якості найкраще описують українців. Найбільшу підтримку отримали стійкість і волелюбність — кожну з цих відповідей обрали понад 70% учасників.
Третю позицію посів гумор. Його назвали важливою рисою понад 60% опитаних. Для українців гумор часто є способом долати напругу, підтримувати одне одного та зберігати внутрішню рівновагу навіть у надзвичайно складних обставинах. На виставці цю особливість показували не як легковажність, а як прояв життєвої сили та здатності знаходити світло в темні часи.
В іншому опитуванні гостям запропонували розповісти про власні пріоритети. Понад 50% назвали найважливішою цінністю свободу. Наступні позиції посіли безпека та любов до життя. До п’ятірки найпоширеніших відповідей також увійшли людяність і справедливість.
Такі результати демонструють, що особисті цінності українців тісно переплітаються із суспільними переживаннями. Прагнення до свободи доповнюється потребою у безпеці, повагою до людської гідності та бажанням зберігати здатність радіти життю. Саме поєднання сили, співчуття, почуття справедливості й оптимізму стало одним із центральних мотивів проєкту.
Караоке, борщ і технології: що запам’яталося гостям
Виставка була побудована як послідовна подорож крізь важливі моменти української історії та сучасності. Однією з найбільш емоційних локацій став вагон-караоке. Тут відвідувачі могли обрати улюблену українську пісню та заспівати її разом з іншими гостями.
Найчастіше у караоке звучала «Червона рута». Пісня, яка давно стала частиною культурної пам’яті кількох поколінь, знову об’єднувала людей у просторі виставки. Друге місце за популярністю посіло «Смарагдове небо». Вибір композицій показав, що українська музика для відвідувачів є важливим джерелом емоцій, спогадів і відчуття спільності.
Окреме голосування стосувалося традиційної української страви — борщу. Учасникам запропонували визначитися, який варіант вони вважають кращим. 56,6% проголосували за борщ із квасолею, тоді як 43,4% обрали рецепт без квасолі. Невелика різниця між результатами продемонструвала, наскільки різноманітними можуть бути кулінарні традиції навіть у межах однієї країни.
Експозиція складалася з трьох основних тематичних блоків: «Вибір», «Що нас визначає» та «Мрія». У першій частині відвідувачі могли побачити Прапор Незалежності та символи державної влади. За допомогою технології віртуальної реальності гості потрапляли до сесійної зали Верховної Ради й кабінету президента, отримуючи можливість по-новому поглянути на державні інституції та моменти, які формували новітню історію України.
Інтерактивний формат передбачав не лише спостереження, а й особисту участь. Відвідувачі могли записати власний випуск новин, спробувати себе у ролі ведучого та залишити свою мрію в спеціальній інсталяції. Завдяки цьому виставка перетворювалася на діалог: її зміст формували не тільки експонати й куратори, а й самі люди, які ділилися думками, спогадами та очікуваннями.
Чому виставку завершили раніше
«Той день» відкрили 24 серпня. Спочатку організатори планували, що експозиція працюватиме до 4 жовтня, однак через безпекову ситуацію її київську частину довелося завершити раніше. Останніми днями роботи стали 12 і 13 вересня.
Причиною дострокового закриття стали тривалі повітряні тривоги та необхідність дотримуватися правил безпеки. Під час сигналу небезпеки виставка не могла приймати відвідувачів, а гостей і працівників переводили до укриття. За таких умов повноцінна робота великої інтерактивної експозиції була ускладнена, тому команда ухвалила рішення припинити показ у запланованій київській локації.
Експозицію розмістили в ангарі біля 14-ї колії Центрального залізничного вокзалу. Вибір місця мав символічне значення: вокзал є простором руху, зустрічей, розлук і важливих життєвих рішень. Саме через цю локацію щодня проходять люди з різними історіями, а виставка пропонувала їм зупинитися й поміркувати про спільний український досвід.
Над створенням проєкту працювали понад 300 людей. До команди долучилися представники креативних індустрій, музейної сфери, технологічних напрямів, продакшену та організації подій. Проєкт створила громадська організація Ukraine WOW за підтримки президента України, у партнерстві з Міністерством культури та АТ «Укрзалізниця».
Бізнес-партнерами виставки стали ROZETKA, McDonald’s, Bolt, «Дарниця», UPG, Ajax Systems та ARS Capital. Інституційними партнерами виступили Національний музей історії України, Національний художній музей України та Музей Івана Гончара. Така співпраця дала змогу поєднати музейні матеріали, державні символи, цифрові рішення та сучасну сценографію в одному просторі.
Попри дострокове завершення, команда Ukraine WOW наголосила, що не прощається з аудиторією. У майбутньому виставка «Той день» або її окремі формати можуть продовжити життя в іншій локації чи в оновленому вигляді. Підсумки опитувань показали, що відвідувачам важливі не лише масштабні декорації та технології, а й можливість говорити про свободу, гідність, пам’ять і мрії.
Головний результат проєкту — створення простору, де кожен міг відчути себе частиною спільної історії. Понад 70% відповідей про стійкість і волелюбність стали своєрідним відображенням сучасного українського суспільства. А вибір свободи як найважливішої особистої цінності підтвердив: прагнення бути вільними залишається одним із найсильніших об’єднавчих орієнтирів для українців.
Російський удар змінив плани: виставку Анатоля Петрицького перенесли онлайн