Російський удар змінив плани: виставку Анатоля Петрицького перенесли онлайн

Російський удар по Києву змінив формат культурної події, яку готував Національний художній музей України. Виставку «Анатоль Петрицький. Поза сценою» планували відкрити у фізичних залах NAMU, однак через пошкодження будівлі музейна команда перенесла проєкт у цифровий простір. Тепер ознайомитися з живописною спадщиною митця можна у форматі віртуальної експозиції на платформі єМузей.

Онлайн-виставка відкриває глядачам менш відому сторону творчості Анатоля Петрицького. Художник увійшов в історію українського мистецтва передусім як реформатор театральної сценографії, автор сміливих ескізів костюмів і декорацій. Водночас його живописний доробок є важливою частиною мистецької спадщини, що дає змогу глибше зрозуміти масштаб і багатогранність його таланту.

Петрицький поза межами театральної сцени

Назва «Поза сценою» підкреслює головний задум виставки — показати Анатоля Петрицького не лише як сценографа, а і як самостійного живописця. В експозиції представлені пейзажі, твори 1940-х років, фронтові роботи та картини, які раніше не демонстрували широкій аудиторії.

Особливе місце посідають пейзажі різних періодів творчості художника. Глядачі можуть побачити образи Харкова 1930-х років, повоєнного Києва, а також роботи, створені під час війни. Ці твори дозволяють простежити не тільки географію мистецьких зацікавлень Петрицького, а й зміни його художньої мови під впливом історичних подій.

Одним із центральних експонатів стала незавершена картина «Битва на Курській дузі». За інформацією музейної команди, широкій аудиторії її показують уперше. Незавершеність полотна не зменшує його значення: навпаки, вона дає можливість побачити процес роботи художника, особливості побудови композиції та спосіб, у який митець осмислював воєнну тему.

Представлені матеріали демонструють, як Петрицький поєднував спостереження за навколишнім світом із власним баченням кольору, простору та форми. У його пейзажах важливими є не лише конкретні місця, а й настрій епохи. Міські краєвиди, природа та фронтові мотиви стають своєрідними свідченнями часу, у якому жив і працював художник.

Виставка також допомагає відійти від спрощеного сприйняття Петрицького винятково як майстра авангардної сцени. Його живопис показує ширший діапазон професійних інтересів і засвідчує постійний пошук нових засобів виразності. У роботах митця поєднуються драматизм, спостережливість, увага до деталей і прагнення передати характер історичної доби.

До формування експозиції долучилися фахівці Національного художнього музею України, Центрального державного архіву літератури і мистецтва України, Миколаївського обласного художнього музею імені В. Верещагіна та «Мистецького арсеналу». Завдяки співпраці установ вдалося зібрати твори й матеріали, які раніше не були доступними в межах однієї виставки.

Чому виставку перенесли в онлайн

«Анатоль Петрицький. Поза сценою» спочатку задумували як традиційну музейну експозицію. Відвідувачі мали побачити роботи митця у виставкових залах NAMU, розглянути живописні полотна наживо та пройти кураторським маршрутом. Проте російський удар по Києву призвів до пошкодження будівлі музею, тому проведення події у запланованому форматі стало неможливим.

Перенесення виставки в онлайн стало вимушеним рішенням, але водночас дозволило зберегти її концепцію та зробити проєкт доступнішим. Цифрова експозиція не прив’язана до конкретного міста чи графіка роботи музейних залів. Її можуть відвідати користувачі з різних регіонів України та інших країн.

Віртуальний формат дає змогу розглядати твори у власному темпі, переходити між тематичними частинами та повертатися до окремих робіт стільки разів, скільки потрібно. Для дослідників, студентів, учителів і всіх, хто цікавиться українським мистецтвом, це також можливість ознайомитися з матеріалами незалежно від безпекової ситуації та доступності музейної будівлі.

Виставка на платформі єМузей доступна українською та англійською мовами. Перегляд можливий із комп’ютера, планшета або смартфона у звичайному браузері. Окремо передбачена підтримка VR-окулярів, завдяки чому користувачі можуть зануритися у віртуальний простір експозиції. Для цього не потрібно встановлювати додаткові програми.

Щоб відвідати цифрову виставку, необхідно зареєструватися на платформі. Упродовж першого місяця після запуску доступ до проєкту є безкоштовним. Після оформлення доступу виставка зберігається в особистому розділі користувача протягом семи діб. Такий формат дає достатньо часу для уважного перегляду творів і супровідних матеріалів.

Дві виставки про різні грані творчості митця

Онлайн-проєкт Національного художнього музею України не є єдиною подією, присвяченою Анатолю Петрицькому. У Києві також готують виставку «Анатоль Петрицький: Перевідкриття», відкриття якої заплановане на 19 вересня у Музеї театрального, музичного та кіномистецтва України.

Майбутня експозиція зосередиться на театральній спадщині художника. У ній планують показати оригінальні ескізи костюмів і декорацій, архівні матеріали та сценічні костюми 1920-х років. Частину експонатів не демонстрували понад 50 років, тому виставка має стати важливою подією для дослідників українського театру та широкої публіки.

Два проєкти доповнюють один одного. Віртуальна виставка «Поза сценою» розповідає про Петрицького-живописця, його пейзажі, воєнні мотиви та роботу з кольором. Київська експозиція «Перевідкриття» зосередиться на його внеску в розвиток сценографії, театрального костюма й візуальної культури української сцени.

Таке паралельне представлення допомагає побачити митця цілісно. Петрицький працював у різних видах мистецтва, не обмежуючись однією професійною роллю. Його живопис, ескізи та сценічні рішення об’єднує прагнення до експерименту, увага до пластики й кольору, а також здатність відчувати дух часу.

Перенесення виставки в цифровий формат стало наслідком російської атаки, однак воно не зупинило культурний проєкт. Навпаки, історія «Анатоля Петрицького. Поза сценою» демонструє, як музейні інституції адаптуються до умов війни та продовжують відкривати українську спадщину для глядачів. Онлайн-експозиція зберігає можливість говорити про мистецтво, пам’ять і творчість навіть тоді, коли фізичний музейний простір тимчасово недоступний.