Ірма Шелест
У США розгортається гостра політична дискусія навколо можливої домовленості Дональда Трампа з російським лідером володимиром путіним щодо постачання російського дизельного пального на американський та міжнародний ринки. Ініціатива, яку в Білому домі можуть пояснювати прагненням зменшити ціни на паливо, викликала різку реакцію частини Республіканської партії. Її представники попереджають: гроші від продажу енергоносіїв здатні посилити військову машину кремля та допомогти росії продовжувати агресію проти України.
Суперечка вийшла за межі внутрішньопартійних обговорень і дійшла до обох палат Конгресу. Республіканці наголошують, що економічна вигода для американських споживачів не повинна досягатися коштом послаблення санкційного тиску на Москву. На їхню думку, повернення російського пального на світові ринки до завершення війни стане небезпечним сигналом для кремля та може сприйматися як винагорода за агресивну політику.
«Путін — м’ясник»: сенатор виступив проти угоди
Одним із найгучніших критиків домовленості став сенатор-республіканець Джон Кеннеді. Він заявив, що володимир путін не може бути надійним партнером Сполучених Штатів, навіть якщо між Вашингтоном і Москвою ведуться переговори щодо енергетики. Політик використав жорсткі висловлювання, назвавши російського президента «м’ясником власного народу» та «м’ясником добрих людей України».
«Володимир путін — м’ясник. Він — м’ясник власного народу. І він — м’ясник добрих людей України. Він ніколи не стане нашим другом», — заявив Кеннеді.
Водночас сенатор визнав, що американська адміністрація намагається розв’язати проблему високих цін на дизель. Вартість цього виду пального має особливе значення для фермерів, перевізників, промислових підприємств і малого бізнесу. Дизель використовують не лише автомобілі, а й сільськогосподарська техніка, генератори, будівельне обладнання та вантажний транспорт, тому його подорожчання швидко позначається на вартості товарів і послуг.
Однак Кеннеді підкреслив, що короткострокове зниження ціни не може бути єдиним критерієм для ухвалення зовнішньополітичних рішень. Якщо росія отримає новий масштабний канал збуту нафти та нафтопродуктів, її бюджет поповниться додатковими ресурсами. Ці кошти, як побоюються американські законодавці, можуть бути спрямовані на виробництво зброї, закупівлю військового обладнання та підтримку бойових дій.
Сенатор також пов’язав нестабільність паливного ринку з міжнародними конфліктами та геополітичними ризиками. На його переконання, довгострокове зниження цін можливе лише за умови припинення воєн і стабілізації глобальних ланцюгів постачання. Така позиція демонструє складність ситуації для республіканців: вони прагнуть захистити американських споживачів від дорогого пального, але водночас не хочуть сприяти зміцненню російської економіки.
У Конгресі вимагають зберегти санкційний тиск
Колишній конгресмен Майк Роджерс також висловив незгоду з можливістю закупівлі російського дизельного пального. Він зазначив, що не підтримує рішення, яке може принести додаткові доходи Москві під час війни проти України. Натомість політик закликав розглянути тимчасову заборону на експорт пального зі Сполучених Штатів, аби полегшити становище американських фермерів у період збору врожаю.
Позиція Роджерса відображає побоювання багатьох законодавців. Вони вважають, що дозвіл на імпорт російського дизеля може стати лише першим етапом ширшого послаблення обмежень проти російського енергетичного сектора. Навіть якщо угоду подадуть як тимчасовий інструмент для стабілізації ринку, її політичні наслідки можуть виявитися довгостроковими.
Критики домовленості нагадують, що енергетичний експорт залишається одним із ключових джерел фінансування російського бюджету. Збільшення продажів за кордон дозволяє Москві компенсувати частину втрат від санкцій, підтримувати державні видатки та зберігати високий рівень витрат на оборонну промисловість. Саме тому будь-який виняток для російських нафтопродуктів у Вашингтоні розглядають не лише як економічне, а і як стратегічне рішення.
Конгресмен Браян Фіцпатрік представив двопартійний законопроєкт, який має обмежити можливість одноосібного скасування санкцій президентом. Документ отримав назву «Закон Рональда Рейгана “Мир через силу”». Його автори наполягають, що рішення про перегляд санкційної політики повинні ухвалюватися із залученням Конгресу, а не виключно адміністрацією президента.
Ініціатива Фіцпатріка свідчить про готовність частини республіканців відкрито сперечатися з Білим домом. Законодавці побоюються, що швидке укладання енергетичної угоди послабить позиції Сполучених Штатів на переговорах і дасть кремлю підстави вважати, що агресивна політика зрештою приносить економічні переваги.
Колишній голова Комітету з питань закордонних справ Палати представників Майкл Маккоул також заявив про стурбованість можливим скасуванням обмежень щодо російської нафти. Він наголосив, що додаткові прибутки від експорту можуть наповнити російський бюджет і створити умови для продовження насильства та руйнувань в Україні.
На думку Маккоула, Конгрес уже надав президенту значні повноваження для впливу на Росію, Іран і Китай. Проте ці інструменти, за його словами, мають використовуватися для досягнення справедливого миру та посилення переговорної позиції Вашингтона. Безумовне повернення Москви до міжнародної торгівлі, навпаки, може позбавити санкції їхньої головної мети.
Мурковскі: Москва не повинна заробляти на війні
Сенаторка Ліза Мурковскі закликала Дональда Трампа не дозволяти росії збільшувати експорт дизельного пального без чітких політичних умов. Вона підкреслила, що Москва не повинна отримувати додаткові прибутки, доки триває повномасштабна війна проти України. На її переконання, міжнародна спільнота має перекривати джерела фінансування російської агресії, а не створювати для кремля нові можливості заробітку.
«Ми зможемо обговорити повернення росії на світові енергетичні ринки після закінчення війни, але зараз необхідно перекрити всі джерела, які підживлюють цю війну», — заявила Мурковскі.
Суперечка загострилася після повідомлень про телефонну розмову Трампа з путіним і досягнення попередньої домовленості щодо постачання пального. Американський президент міг пояснювати таку ініціативу необхідністю збільшити пропозицію дизеля та зменшити навантаження на споживачів у США й інших державах.
Додаткову напругу спричинили припущення, що енергетичні домовленості можуть бути пов’язані з вимогами до України обмежити удари по російських нафтопереробних підприємствах. Вашингтон нібито посилався на ризики для світових цін і стабільності ринку. Водночас у Києві побоюються, що такі вимоги здатні обмежити можливості України захищатися та послабити тиск на російську нафтову інфраструктуру.
Українська сторона також занепокоєна тим, що переговори з її представниками можуть використовуватися як прикриття для паралельних домовленостей між Вашингтоном і Москвою. Якщо росія отримає доступ до нових ринків, це може зменшити ефективність санкцій і створити враження, що міжнародні партнери готові закривати очі на агресію заради дешевшого пального.
Для України ключовим залишається питання, чи перетвориться продаж дизеля на додаткове джерело фінансування російської армії. У разі реалізації угоди Москва може отримати не лише нові доходи, а й політичний сигнал про поступове повернення до звичайної міжнародної торгівлі. Саме тому американські законодавці вимагають гарантій, що санкції не переглядатимуться без прозорого рішення Конгресу.
Подальша доля можливої дизельної угоди залежатиме від того, чи зможе адміністрація Трампа переконати власну партію в безпеці такого кроку. Поки що критика республіканців показує, що питання російського пального стало значно ширшим за тему цін на дизель. Воно стосується майбутнього санкційної політики США, підтримки України та здатності Вашингтона впливати на кремль.
У Конгресі дедалі частіше наголошують: навіть тимчасове здешевлення пального не повинно відбуватися ціною посилення російської військової економіки. Для американських політиків це означає необхідність шукати інші способи стабілізації ринку, які не принесуть Москві додаткових прибутків під час війни.