Кредитний борг можуть списати повністю: кого торкнуться нові правила для банків

В Україні можуть запровадити спеціальний механізм для добровільного списання банками прострочених споживчих кредитів окремих категорій громадян, які постраждали внаслідок війни. Ідеться про військовослужбовців, полонених, цивільних осіб, зниклих безвісти, людей з інвалідністю внаслідок війни та членів їхніх сімей. Відповідні зміни запропоновані в законопроєкті №15458, який має спростити для фінансових установ процедуру прощення боргів.

10 вересня Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендував парламенту прийняти документ за основу. Законопроєкт зареєстрували 30 липня 2026 року. Однак станом на середину вересня він ще не набув статусу закону, тому запропоновані положення не діють автоматично, а остаточні правила можуть змінитися під час подальшого розгляду.

Хто зможе претендувати на списання кредиту

Законодавча ініціатива стосується простроченої заборгованості за договорами споживчого кредитування. Під її дію можуть потрапити військовослужбовці, фізичні особи — підприємці, які проходять військову службу, цивільні громадяни, позбавлені особистої свободи через збройну агресію, а також люди, які мають статус зниклих безвісти за особливих обставин.

Окремо в документі згадуються члени сімей таких позичальників, спадкоємці та люди з інвалідністю, якщо вона пов’язана з наслідками війни. Точне застосування механізму залежатиме від підтвердження відповідного статусу та обставин виникнення заборгованості.

Ключова особливість пропозиції полягає в тому, що списання не буде автоматичним. Банк або інша фінансова установа зможе, але не буде зобов’язана, простити кредит повністю чи частково. Максимальний обсяг такого списання може становити 100% заборгованості. Водночас рішення ухвалюватиме сам кредитор після звернення позичальника, його представника або іншої особи, яка матиме на це право.

Таким чином, сам факт служби в армії, перебування в полоні чи наявності інвалідності внаслідок війни не означатиме гарантованого анулювання боргу. Позичальнику, найімовірніше, доведеться підтвердити свою категорію та подати до банку заяву або пакет необхідних документів. Конкретний порядок звернення має бути визначений після ухвалення закону та затвердження відповідних процедур.

Запропонований механізм може стосуватися не лише тіла кредиту. До суми, яку дозволять списувати без додаткового податкового навантаження, можуть увійти нараховані проценти, комісії та інші платежі, пов’язані з кредитним договором. Це особливо важливо для позичальників, у яких через тривале прострочення сума боргу значно перевищила початково отримані кошти.

Чому важливі податкові зміни

Однією з головних перешкод для добровільного списання кредитів є податковий статус прощеної заборгованості. За чинними правилами анульована сума в окремих випадках може розглядатися як додаткове благо фізичної особи. Через це у позичальника виникає оподатковуваний дохід, хоча фактично він не отримує грошей, а лише звільняється від обов’язку повертати борг.

Законопроєкт пропонує не включати до оподатковуваного доходу суми кредитної заборгованості, які банки пробачать визначеним категоріям громадян. Це може стосуватися основної суми позики, процентів, комісій та інших платежів, анульованих у межах передбаченого механізму.

Для позичальника така норма означатиме, що після списання кредиту йому не доведеться сплачувати податки з умовного доходу. Інакше допомога від банку могла б перетворитися на нове фінансове зобов’язання. Людина втрачала б борг, але водночас отримувала б необхідність розрахуватися з державою за податок із суми, якої фактично не отримувала.

Зміни планують поширити й на податкові правила для банків. Фінансові установи, які добровільно списуватимуть такі кредити, мають отримати зрозуміліші умови оподаткування відповідних операцій. Автори законодавчої ініціативи вважають, що саме податкові витрати та юридичні ризики нині стримують банки від ширшого прощення боргів військових і членів їхніх сімей.

Після початку повномасштабної війни частина банків уже ухвалювала рішення про повне або часткове списання кредитів військовослужбовців. Проте кожна така операція могла створювати для установи додаткові витрати. За даними, наведеними в матеріалах до законопроєкту, банки власним коштом сплатили понад 4,9 млн грн податків, пов’язаних зі списанням відповідних боргів.

Що зміниться для боргів, які вже стягують через виконавців

Окремі положення документа стосуються ситуацій, коли прострочений кредит уже передали на примусове виконання. Якщо банк погодиться врегулювати заборгованість і списати її, виконавче провадження пропонують завершувати. Це дозволить припинити подальші заходи стягнення, зокрема звернення на кошти та майно боржника в межах конкретного кредитного зобов’язання.

Для визначених категорій громадян також передбачається звільнення від виконавчого збору. Нині під час примусового стягнення до суми боргу можуть додаватися додаткові витрати, що збільшує фінансове навантаження на позичальника. Якщо запропоновані правила набудуть чинності, після погодження списання такі платежі не повинні залишатися окремою проблемою для людини.

Звертатися до кредитора з питанням про прощення заборгованості зможе не лише сам позичальник. У передбачених випадках це можуть робити члени сім’ї, законні представники, спадкоємці або інші уповноважені особи. Такий підхід має врахувати ситуації, коли військовослужбовець перебуває в полоні, вважається зниклим безвісти або не може самостійно вести переговори з банком.

Водночас законопроєкт не передбачає загального списання всіх кредитів для кожного військового чи його родини. Йдеться саме про можливість добровільного врегулювання простроченої заборгованості за рішенням кредитора. Тому до остаточного ухвалення документа позичальникам важливо не припиняти виконання доступних їм зобов’язань без консультації з банком або отримання офіційного рішення про реструктуризацію чи списання.

У пояснювальних матеріалах зазначено, що загальний обсяг кредитної заборгованості військовослужбовців, військовослужбовців-ФОП та членів їхніх сімей на балансах лише опитаних банків перевищує 13,75 млрд грн. Ця сума демонструє масштаб проблеми та пояснює, чому питання податкового й правового врегулювання списання кредитів потребує окремого рішення.

Наразі законопроєкт №15458 перебуває на етапі парламентського розгляду. Профільний комітет рекомендував прийняти його за основу та скоротити наполовину строк подання поправок до другого читання. Після голосування текст можуть доповнити або змінити, а чинності нові правила набудуть лише після остаточного ухвалення, підписання та офіційного оприлюднення.

До набуття законом чинності банки не зобов’язані списувати такі борги за новою процедурою. Чинні кредитні договори та відкриті виконавчі провадження продовжують діяти за нинішніми правилами. Водночас позичальники з визначених категорій можуть самостійно звертатися до своїх кредиторів і з’ясовувати, чи існують у банку власні програми реструктуризації, відтермінування або добровільного списання заборгованості.