У Києві можуть змінити правила проїзду в метро під час «жовтих» тривог

У столиці можуть переглянути правила користування метрополітеном під час так званих «жовтих» повітряних тривог. Обговорення стосується безкоштовного проходу через турнікети в моменти, коли підземні станції одночасно залишаються частиною транспортної системи та виконують функцію укриттів. Якщо потяги продовжують рухатися, пасажири можуть потрапити на платформу без оплати, що створює додаткове навантаження на бюджет комунального підприємства.

Наразі відкриття турнікетів під час тривоги розглядають як спосіб забезпечити людям швидкий доступ до безпечного місця. Такий підхід особливо важливий для киян, які перебувають на вулиці, користуються наземним транспортом або не мають поруч іншого укриття. Водночас вільний вхід дає змогу частині пасажирів користуватися метро для звичайної поїздки, не сплачуючи за проїзд.

Відокремити тих, хто спускається на станцію, щоб перечекати небезпеку, від пасажирів, які планують їхати містом, практично неможливо. Саме тому міська влада та керівництво метрополітену шукають модель, яка дозволить зберегти доступ до укриттів і водночас зменшити фінансові втрати підприємства.

У Києві можуть змінити правила проїзду в метро під час «жовтих» тривог

Одним із варіантів є повернення контролю за оплатою проїзду на станціях у періоди, коли оголошено «жовтий» рівень повітряної тривоги. Йдеться не обов’язково про повне скасування вільного доступу до підземних приміщень. Можливий поділ на зони, за якого до укриття люди зможуть потрапляти безперешкодно, а для проходу до платформи або посадки в потяг буде потрібен дійсний квиток.

Остаточного рішення щодо зміни правил поки немає. Перед його ухваленням необхідно оцінити роботу станцій, можливість розділення пасажирських потоків, функціонування турнікетів, порядок дій чергових працівників і безпеку людей у години найбільшого навантаження.

«Жовта» тривога зазвичай не означає повної зупинки метрополітену. На окремих ділянках поїзди можуть продовжувати рух, тоді як станції залишаються доступними для населення як підземні укриття. Через це виникає складна ситуація: метро одночасно має забезпечувати перевезення пасажирів і бути місцем, де люди можуть сховатися від повітряної загрози.

Безпека пасажирів має залишатися головним критерієм під час будь-яких змін. Вимога оплатити поїздку не повинна змушувати людей залишатися на вулиці, чекати біля входу або витрачати час на складні пояснення. Особливо це стосується дітей, літніх людей, людей з інвалідністю, батьків із маленькими дітьми та всіх, хто опинився поблизу станції під час сигналу тривоги.

Працівники метрополітену не можуть перевіряти наміри кожного відвідувача. Пасажир може зайти на станцію як до укриття, а згодом вирішити скористатися поїздом. Запровадження додаткових перепусток, перевірок або усних опитувань здатне спричинити черги та скупчення людей біля турнікетів. Тому майбутній механізм має бути максимально простим, зрозумілим і швидким.

Чому безкоштовний проїзд створює фінансові труднощі

Київський метрополітен працює в умовах значних витрат. Підприємство має забезпечувати рух поїздів, оплачувати електроенергію, утримувати колії, станції, ескалатори, системи вентиляції, зв’язку та відеоспостереження. Окремі ресурси потрібні для цілодобового підтримання станцій у готовності до використання як укриттів.

За наведеними розрахунками, у 2025 році збитки метрополітену могли сягнути близько 3 мільярдів гривень. Це становило значну частину загального фінансового мінуса комунальних перевізників столиці. За таких умов навіть кілька годин безкоштовного перевезення щодня формують помітні недоотримані доходи, особливо якщо повітряні тривоги повторюються або тривають довго.

Ситуацію ускладнює те, що тариф на разову поїздку вже зростав із 8 до 30 гривень, але ціна квитка не обов’язково повністю покриває собівартість перевезення. Орієнтовна планова собівартість однієї поїздки оцінювалася приблизно у 31,37 гривні. Отже, підприємство залежить не лише від тарифної виручки, а й від бюджетної підтримки.

Додатковим фактором стало зменшення продажів місячних проїзних. Після змін у тарифній політиці їх реалізація, за наявними даними, скоротилася більш ніж удвічі — приблизно з 37,5 тисячі до 17,2 тисячі документів. Це може свідчити про зміну транспортної поведінки пасажирів: частина киян рідше користується метро, обирає разову оплату або намагається економити на поїздках.

Безоплатний проїзд під час тривог також створює нерівномірне навантаження на систему. Пасажири, які оплачують поїздки у звичайний час, фактично беруть участь у фінансуванні роботи підземки. Натомість у періоди відкритих турнікетів метро може перевозити людей без відповідних надходжень, навіть якщо потяги продовжують працювати у штатному або частково обмеженому режимі.

Які рішення можуть запропонувати пасажирам

Один із можливих підходів передбачає поділ станцій на зони укриття та зони платного проїзду. У такому разі люди могли б вільно потрапити до визначеної частини станції, але для доступу на платформу використовували б транспортну картку, електронний квиток або інший спосіб оплати. Реалізація цієї моделі залежатиме від планування конкретної станції та наявності окремих входів і виходів.

Найскладніше буде організувати подібну систему на пересадкових вузлах. Там пасажирські потоки перетинаються, а простір між входом, касовою зоною та платформами часто обмежений. Фізичне розділення людей може виявитися неможливим без реконструкції або встановлення додаткового обладнання.

Ще одним варіантом може стати автоматичне визначення поїздки за допомогою транспортної картки. Наприклад, вхід до станції під час тривоги не списував би кошти, якщо людина залишається в зоні укриття, а фактична посадка в потяг фіксувалася б системою окремо. Проте для цього потрібні оновлення програмного забезпечення, синхронізація турнікетів і стабільна робота обладнання під час великого напливу пасажирів.

Технічно найпростішим рішенням залишається повне відкриття або закриття турнікетів. Але універсальний підхід не враховує відмінностей між станціями. На одних ділянках метро може перевозити пасажирів, на інших рух зупиняють, а станції використовують лише як укриття. Тому правила можуть залежати від конкретного режиму роботи лінії та рівня небезпеки.

Окрему увагу доведеться приділити інформуванню. Пасажири мають заздалегідь знати, коли проїзд безкоштовний, де можна перебувати без оплати та за яких умов для поїздки потрібен квиток. Повідомлення повинні бути доступними на входах, біля турнікетів, на платформах і в поїздах. Нечіткі або різні правила на сусідніх станціях можуть спричинити конфлікти та непорозуміння.

За першими сімома місяцями 2026 року столичне метро, за наведеними даними, перевезло 144,7 мільйона пасажирів. Такий показник демонструє масштаб роботи підземки та її значення для щоденної мобільності Києва. Водночас кожне рішення щодо тарифів, безкоштовного проїзду й роботи станцій під час тривог має наслідки як для бюджету підприємства, так і для зручності мешканців.

Поки нові правила не затверджені, порядок доступу до метро визначається поточним режимом роботи станцій і рішеннями відповідальних служб. У разі оголошення повітряної тривоги пасажирам варто виконувати вказівки працівників метрополітену, не створювати скупчень біля входів і користуватися найближчим доступним укриттям. Остаточна модель має поєднати фінансову стабільність київського метро з безумовним правом людей на швидкий і безпечний захист під час повітряної небезпеки.