В Україні працює близько 120 закладів, де навчання може тривати навіть під час повітряних тривог. Це не звичайні укриття з партами, а спеціально облаштовані захищені простори з вентиляцією, автономним живленням, харчуванням і зонами для відпочинку дітей. Про це йдеться в матеріалі Київ Life.
На тлі різкого зростання кількості тривог у вересні очне навчання в багатьох регіонах, зокрема прифронтових і в Києві, стало складнішим. Сотні шкіл уже після початку навчального року були змушені перейти на дистанційний формат. Водночас батьки шукають можливості повернути дітей до занять у класах.
Що передбачає підземна школа
Цьогоріч очно розпочали роботу понад 8 тисяч шкіл. Ще більш як 2,2 тисячі закладів організували змішане навчання, а 1,3 тисячі працювали дистанційно. Для міст, які регулярно потерпають від обстрілів, одним із рішень можуть стати захищені освітні простори, де уроки не перериваються через сигнал повітряної тривоги.
Термін «підземна школа» українське законодавство не використовує. Такі об’єкти класифікують як захисні споруди цивільного захисту або споруди подвійного призначення, облаштовані чи збудовані на території закладів освіти.
Самого розташування під землею недостатньо. За вимогами Міністерства освіти і науки, приміщення має відповідати нормам для захисної споруди й забезпечувати повноцінний навчальний процес, а не лише тимчасове перебування дітей під час атаки.
У таких просторах необхідні вентиляція, водопостачання і водовідведення, незалежне електроживлення, освітлення, санітарні кімнати, засоби зв’язку та оповіщення. Також мають бути медичний простір, умови для харчування, відпочинку та доступності для дітей з інвалідністю.
Як це працює в Харкові та Запоріжжі
Харків і Запоріжжя вже використовують підземні освітні простори. Там одночасно проводять уроки, організовують харчування та облаштовують місця для дозвілля, поєднуючи функції школи й укриття.
Такий досвід може бути актуальним і для столиці, де через погіршення безпекової ситуації дедалі більше родин розглядають альтернативи дистанційному навчанню. Раніше київські школи також тимчасово використовували як пункти незламності.
Водночас швидко створити широку мережу таких закладів не вийде. Будівництво або переоблаштування приміщень потребує проєктування, дотримання норм цивільного захисту, спеціального обладнання та значних коштів. Окремо постає питання контролю за витратами: раніше повідомлялося про можливі зловживання під час будівництва школи на Київщині.
На тлі проблем із доступом до безпечної інфраструктури в окремих громадах ситуація залишається нерівномірною. Зокрема, раніше повідомлялося, що діти в Колонщині ходять до школи без укриття, що ще більше загострює питання організації очного навчання під час війни.
Водночас громади змінюють підходи до роботи шкіл: у матеріалі про те, як Бровари адаптують освітню систему до викликів війни, йдеться про пошук нових форматів навчання та безпеки.
Отже, підземна школа — це не підвал із партами, а повноцінний захищений освітній об’єкт. Його створення має одночасно гарантувати безпеку дітей і працівників, безперервність навчання та належні умови для перебування протягом усього дня.
На Київщині відновлюють ліси, знищені атаками РФ: висадять 280 гектарів
На Сумському напрямку загинув 32-річний захисник із Київщини Євгеній Шпичак: коли прощатимуться з Героєм