Всеволод Чабанець
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Київ готовий розглянути питання проведення виборів за умови повного припинення вогню щонайменше на 60 днів. За його словами, відповідний сигнал Дональному Трампу варто передати російському лідеру володимиру путіну. Двомісячна пауза в бойових діях, на думку українського президента, могла б створити базові умови для підготовки та організації виборчого процесу.
Йдеться не лише про формальне оголошення тиші, а про реальне припинення російських атак по всій території України. Для проведення голосування громадяни повинні мати можливість безпечно пересуватися, працювати виборчі дільниці, функціонувати державні установи, а виборчі комісії мають бути захищені від обстрілів і можливих диверсій.
Головна умова Зеленського полягає в тому, що вибори в Україні можуть відбутися лише за наявності повної та гарантованої тиші. Президент вважає, що Дональд Трамп, якщо справді зацікавлений у проведенні виборів, має звернутися до путіна із закликом погодитися на 60-денне припинення вогню.
Зеленський назвав умови для проведення виборів
Свою позицію Володимир Зеленський озвучив в інтерв’ю американському телеканалу ABC News. Він наголосив, що питання майбутнього глави держави має вирішувати винятково український народ. Жодна інша країна, навіть держава-партнер, не може визначати, хто очолюватиме Україну або коли саме громадяни повинні голосувати.
Президент зазначив, що розуміє прагнення російського керівництва домогтися зміни української влади. Водночас Москва не має права втручатися у внутрішні політичні процеси України. Вибори можуть бути легітимними лише тоді, коли їх організовують відповідно до Конституції та українського законодавства, а результат визначають самі виборці.
«Якщо президент Трамп справді хоче, щоб були якісь зміни на виборах, я також сказав це його команді – будь ласка, скажіть путіну дати нам два місяці – 60 днів – повного припинення вогню, і ми організуємо вибори», – заявив Зеленський.
Ця заява фактично демонструє готовність української влади обговорювати виборчий процес, але не погоджуватися на його проведення під ракетними ударами та в умовах постійної небезпеки. Президент підкреслив, що Україна прийме будь-який вибір громадян, якщо волевиявлення буде вільним, прозорим і безпечним.
Одним із головних правових бар’єрів залишається воєнний стан. Чинні норми не передбачають проведення загальнонаціональних виборів у період дії такого режиму. Тому навіть за наявності політичної домовленості про припинення вогню необхідно буде вирішити низку юридичних і організаційних питань.
Крім того, 60 днів можуть бути достатніми лише для старту підготовчих процедур за умови заздалегідь ухвалених рішень. Держава має забезпечити оновлення виборчих списків, роботу територіальних і дільничних комісій, друк бюлетенів, підготовку приміщень та організацію безпечного підрахунку голосів. Усе це потребує часу, фінансування і стабільної роботи державних інституцій.
Окрему увагу доведеться приділити громадянам, які перебувають на тимчасово окупованих територіях, внутрішньо переміщеним особам, військовослужбовцям і українцям, які через війну виїхали за кордон. Їхнє право на участь у виборах також має бути враховане. Будь-яка процедура, яка виключатиме значну частину виборців, може поставити під сумнів репрезентативність результатів.
Позиція української влади полягає в тому, що вибори не можуть бути інструментом тиску з боку росії чи будь-якої іншої держави. Їх проведення має стати наслідком безпекових і правових рішень, а не поступкою вимогам агресора.
Енергетичне перемир’я може стати першим кроком
Під час розмови Зеленський також висловив готовність до окремої домовленості щодо припинення атак на енергетичну інфраструктуру. Українська сторона, за його словами, може утриматися від ударів по російських нафтопереробних підприємствах, якщо Москва припинить обстрілювати українські енергетичні об’єкти.
Президент вважає, що Дональд Трамп міг би передати російському керівництву відповідний сигнал. Такий формат передбачав би взаємні зобов’язання: Україна не атакує об’єкти, пов’язані з виробництвом і постачанням пального в росії, а росія припиняє удари по електростанціях, підстанціях, газових об’єктах і системах енергопостачання України.
«Якщо росіяни хочуть, щоб ми не атакували їхні нафтопереробні заводи, ми просимо президента Трампа дати їм сигнал не атакувати енергетичну інфраструктуру України», – сказав глава держави.
Зеленський назвав таку пропозицію чесною угодою, однак підкреслив, що для України найкращим варіантом залишається повне припинення війни та завершення російської агресії. Енергетична пауза могла б зменшити страждання цивільного населення, але сама по собі не вирішила б усіх проблем, пов’язаних із бойовими діями.
У зимовий період атаки на енергетичні об’єкти особливо небезпечні для міст і сіл. Руйнування електростанцій та мереж впливає не лише на побут споживачів, а й на роботу лікарень, систем водопостачання, підприємств, шкіл і транспортної інфраструктури. Саме тому домовленості про захист енергетики могли б стати важливим гуманітарним кроком.
Водночас українська сторона очікує конкретних механізмів контролю за дотриманням потенційного перемир’я. Одних політичних заяв недостатньо, оскільки попередній досвід свідчить, що росія може використовувати домовленості для перегрупування військ або згодом повертатися до атак. Будь-яке припинення ударів має супроводжуватися фіксацією порушень і зрозумілими наслідками для сторони, яка не виконує зобов’язання.
Заяви Трампа посилили дискусію про майбутні вибори
Питання проведення виборів загострилося після заяв Дональда Трампа про необхідність зміни українського президента. Американський лідер висловлював думку, що Україні потрібен інший керівник, який міг би домовитися з росією. Такі слова спричинили дискусію щодо меж міжнародного впливу на українську політику та неприпустимості зовнішнього втручання у виборчий процес.
До обговорення долучався і американський підприємець Ілон Маск, який підтримував твердження, що Володимир Зеленський нібито мав можливість раніше припинити війну. Українська влада у відповідь наголошує: рішення про майбутнього президента може ухвалювати лише українське суспільство через законну процедуру, а не внаслідок вимог іноземних політиків чи посадовців.
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявляв, що Володимир Зеленський зберігає підтримку частини українського суспільства. Однак питання політичних рейтингів не скасовує правових обмежень, які діють у період воєнного стану. Навіть висока підтримка президента або, навпаки, запит на зміну влади не може бути підставою для ігнорування законодавчих процедур.
Заява про 60 днів тиші поєднала дипломатичну та внутрішньополітичну теми. З одного боку, Зеленський продемонстрував готовність не уникати виборів і прийняти рішення громадян. З іншого – він чітко пов’язав можливість голосування з припиненням російських атак, без якого проведення повноцінної кампанії та самого голосування залишатиметься небезпечним і юридично складним.
Наразі ключове питання полягає в тому, чи погодиться росія на повне та безумовне припинення вогню. Якщо Москва відкине пропозицію або спробує використати паузу у власних військових цілях, виборчий процес не матиме необхідних гарантій. Для України пріоритетом залишається безпека громадян, захист державності та створення таких умов, за яких кожен виборець зможе вільно зробити свій вибір.
Таким чином, заклик Зеленського до Трампа є не оголошенням конкретної дати виборів, а пропозицією перевірити готовність росії до реального припинення бойових дій. Лише після встановлення стійкої тиші, врегулювання правових питань і підготовки виборчої інфраструктури можна буде говорити про організацію голосування. В іншому разі вимоги провести вибори залишатимуться політичним тиском, а не практичним планом.