Удари по АЗС «Укрнафти» у Києві: навіщо росія їх атакує та що кажуть експерти

У Києві за короткий період російські безпілотники кілька разів атакували автозаправні комплекси мережі UKRNAFTA. Станом на 15 вересня компанія повідомила вже про п’яту атаку на свої столичні об’єкти. Удари припали на АЗК, розташовані на різних берегах міста, а наслідком стали поранення, загибель людей і пошкодження цивільної інфраструктури.

Серія атак привернула особливу увагу через повторюваність ударів по об’єктах одного оператора. У суспільстві та експертному середовищі обговорюють одразу кілька можливих причин такого вибору. Серед них — прагнення росії завдати шкоди паливній логістиці України, тиск на найбільшу мережу реалізації нафтопродуктів, а також можлива прив’язка до історії активів колишньої мережі Glusco.

Водночас жодна з версій наразі не має офіційного підтвердження як безпосередній мотив російського командування. Українські компанії та державні органи фіксують сам факт атак, тоді як остаточно встановити логіку вибору конкретних цілей можна лише на підставі даних розслідувань і розвідки.

Як розгорталася серія ударів по АЗК у Києві

Перший із описаних ударів стався 10 вересня. Російський безпілотник влучив в автозаправний комплекс у Голосіївському районі столиці. За інформацією київської поліції, унаслідок атаки постраждали жінка та двоє чоловіків, які перебували неподалік від заправки. Навіть за відсутності масштабної пожежі атака на об’єкт із паливом створює високі ризики для людей і навколишньої забудови.

Наступного дня під удар потрапили ще два АЗК UKRNAFTA. В Оболонському районі дрони двічі атакували територію однієї заправки. Вісім людей дістали поранення, а двоє постраждалих згодом померли в лікарні. Ще одне влучання зафіксували на території автозаправної станції в іншому районі Києва.

15 вересня «Укрнафта» повідомила про вже п’яту атаку на свої столичні АЗК за короткий проміжок часу. У компанії наголосили, що під час останнього удару станції не працювали через оголошену повітряну тривогу. Працівники перебували в укритті, а відвідувачів на території об’єктів не було. Це допомогло уникнути нових жертв, однак не скасувало загрози для самої інфраструктури.

Повторні атаки по автозаправних комплексах демонструють, що навіть тимчасове припинення роботи станції не гарантує безпеки об’єкта. АЗС залишаються потенційно небезпечними цілями через наявність резервуарів із пальним, технологічного обладнання та розташування поблизу автомобільних шляхів і житлових кварталів.

Чому в обговоренні з’явилася історія Glusco

Окрема версія щодо можливих причин атак пов’язана з активами колишньої мережі Glusco. У вересні 2023 року Агентство з розшуку та менеджменту активів і «Укрнафта» уклали договір про управління майном цієї групи. Навесні 2024 року сторони оформили передачу арештованих корпоративних прав, автозаправних комплексів, земельних ділянок, нафтобаз та інших активів.

У державних повідомленнях Glusco пов’язували з активами, які раніше асоціювалися з проросійським політиком Віктором Медведчуком. Після переходу майна в управління «Укрнафта» почала масштабний ребрендинг. Десятки колишніх станцій Glusco поступово стали працювати під брендом UKRNAFTA. Частина з них розташована в Києві, що й стало підставою для додаткових припущень після серії ударів.

Журналіст і заступник голови Національної асоціації оборонної промисловості України Сергій Висоцький висловив думку, що атаки можуть бути пов’язані з втратою росією або наближеними до неї особами контролю над цими активами. У такій інтерпретації удари можуть розглядатися як своєрідна помста за передачу майна під український контроль.

Проте це саме авторська версія, а не встановлений факт. Немає публічних доказів того, що російські військові ухвалювали рішення про атаки на столичні АЗК саме через колишню мережу Glusco або її зв’язок із Медведчуком. Не можна виключати політичний чи символічний мотив, однак його не слід подавати як доведену причину.

Паливна інфраструктура як практична ціль для ударів

Енергетичні експерти звертають увагу на більш прагматичне пояснення. «Укрнафта» має одну з найбільших мереж реалізації пального в Україні, а її АЗК працюють у багатьох регіонах. Удар по таких об’єктах може бути частиною ширшої кампанії проти паливної інфраструктури, спрямованої на ускладнення постачання, створення локального дефіциту та додатковий тиск на ринок.

Директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко зазначав, що російські атаки можуть мати на меті порушення паливної логістики. Навіть якщо пошкоджено не нафтобазу чи великий склад, а окрему станцію, це впливає на розподіл ресурсів, роботу мережі та здатність компанії безперебійно обслуговувати водіїв.

Аналітик «Нафторинку» Олександр Сіренко також припускав, що під час вибору цілей російська сторона може орієнтуватися на станції з великими обсягами продажу пального. У такому разі бренд має значення не через політичну історію активів, а через масштаб присутності, кількість клієнтів і роль конкретного об’єкта в міській транспортній системі.

Атаки на АЗС можуть мати і психологічний ефект. Заправки є об’єктами, якими щодня користуються тисячі людей, тому удари по них створюють відчуття небезпеки в повсякденному житті. Крім того, пошкодження кількох станцій одночасно здатне спричинити черги на інших АЗК, змусити водіїв змінювати маршрути та ускладнити роботу служб, підприємств і волонтерських організацій.

У «Укрнафті» не пов’язують атаки з історією Glusco. Компанія говорить про удари по цивільній паливній інфраструктурі та посилює захист своїх об’єктів. Після серії обстрілів навколо столичних АЗК почали встановлювати додаткові захисні конструкції, які мають зменшити наслідки можливих падінь уламків і вибухових хвиль.

Важливо, що удари по АЗС не є ізольованим явищем. Упродовж літа та вересня «Укрнафта» повідомляла про атаки на автозаправні комплекси, видобувні та інші виробничі об’єкти в різних регіонах України. Це дає підстави розглядати київські інциденти як частину ширшого тиску на паливно-енергетичний сектор.

Отже, підтвердженим фактом залишається серія російських атак на АЗК UKRNAFTA у столиці. Найбільш прикладне пояснення полягає в тому, що росія прагне послабити велику паливну мережу, порушити логістику та посилити нестабільність на ринку. Версія про помсту через передачу активів Glusco українській компанії також обговорюється, але наразі залишається припущенням. Незалежно від мотивів, удари по заправках є атаками на цивільну інфраструктуру, які несуть безпосередню загрозу життю людей і нормальній роботі міста.