У Києві померла Олександра Делеменчук — засновниця Tbilisi Shelter City

У Києві на 44-му році життя померла українська правозахисниця Олександра Делеменчук — співзасновниця волонтерської ініціативи «Євромайдан SOS», експертка з міжнародної адвокації та засновниця програми безпечного тимчасового проживання Tbilisi Shelter City. Її смерть стала важкою втратою для українського та міжнародного правозахисного середовища, адже протягом багатьох років вона допомагала людям, які зазнавали переслідувань, дискримінації, тиску або були змушені залишати свої домівки.

Про передчасну смерть Олександри Делеменчук повідомили її колеги, друзі та представники правозахисних організацій. У своїх спогадах вони наголошують, що вона поєднувала професійну компетентність, сильну громадянську позицію та виняткову людяність. Для багатьох активістів, журналістів і правозахисників Олександра була не лише організаторкою допомоги, а й людиною, до якої можна було звернутися у найскладніший момент.

Олександра Делеменчук створила простір безпеки для переслідуваних

Одним із найважливіших проєктів у діяльності Олександри Делеменчук стала програма Tbilisi Shelter City. Її метою було надання тимчасового безпечного проживання та комплексної підтримки правозахисникам, громадським активістам, адвокатам, журналістам і представникам культурної сфери, які через свою роботу опинилися під загрозою або потребували перепочинку після тривалого психологічного напруження.

Програма працювала як безпечний простір, де люди могли на певний час зупинитися, відновити сили, отримати необхідну консультаційну, організаційну та психологічну підтримку. Йшлося не тільки про житло. Учасникам допомагали подолати наслідки переслідувань, налагодити побут у новому середовищі, організувати переїзд і продовжити професійну діяльність.

За даними програми, від 2016 року Tbilisi Shelter City підтримала понад 400 правозахисників та членів їхніх родин. Серед них були люди з країн Центральної Азії, Білорусі, України, росії, Кавказу та інших регіонів. Олександра Делеменчук входила до керівного складу програми й брала активну участь у формуванні її підходів та щоденній роботі.

Її внесок полягав не лише в координації процесів. Колеги згадують, що Олександра особисто супроводжувала людей у кризових ситуаціях, уважно вислуховувала їхні потреби, допомагала шукати рішення та залишалася на зв’язку навіть після завершення програми. Саме така турбота робила підтримку по-справжньому дієвою та людяною.

Правозахисна робота і участь у «Євромайдан SOS»

Олександра Делеменчук була серед засновниць «Євромайдан SOS» — волонтерської ініціативи, яка виникла під час Революції Гідності. У період масових протестів команда документувала порушення прав людини, допомагала затриманим і постраждалим, координувала волонтерів та поширювала інформацію про ситуацію в Україні.

Її робота у правозахисній сфері не обмежувалася одним проєктом або окремим періодом. У різні роки Делеменчук була спеціалісткою з адвокації Української Гельсінської спілки з прав людини, програмною радницею Центру участі та розвитку в Грузії, членкинею правління громадської організації «Вектор прав людини» та експерткою Мережі меншин регіону Східного Сусідства.

Основними напрямами її діяльності були міжнародна адвокація, захист прав меншин, протидія дискримінації, розвиток механізмів захисту прав людини та підтримка громадянського суспільства. Вона працювала з темами, які вимагали не лише глибоких знань, а й готовності діяти в умовах політичного тиску, небезпеки та нестабільності.

Ще у 2014 році Олександра представляла «Євромайдан SOS» на міжнародних дискусіях, присвячених порушенням прав людини. Також вона брала участь у моніторингових місіях у країнах Центральної Азії та Кавказу. Її професійна діяльність допомагала привертати увагу міжнародної спільноти до проблем людей, чиї права були обмежені або порушені.

Пам’ять про Олександру Делеменчук

Олександра Делеменчук здобула ступінь магістра міжнародного права у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка. Освіта у сфері права стала основою її подальшої роботи, однак головною рисою її професійного шляху було вміння перетворювати юридичні знання на практичну допомогу конкретним людям.

Колеги описують її як принципову, уважну та надзвичайно надійну людину. Вона вміла працювати з великими міжнародними ініціативами, водночас не втрачаючи уваги до особистих історій тих, кому допомагала. Для неї правозахист не був формальністю чи набором професійних обов’язків — це була щоденна відповідальність перед людьми та суспільством.

Правозахисник і журналіст Максим Буткевич, згадуючи Олександру, зазначав, що її пам’ятатимуть у багатьох країнах. Він наголошував, що Делеменчук зробила надзвичайно багато для інших і залишила після себе значний слід у правозахисному русі.

Нобелівська лауреатка Олександра Матвійчук також поділилася спогадами про спільну роботу з Делеменчук у Центрі громадянських свобод. Вона назвала той період одним із найтепліших у своїй професійній біографії. Такі слова свідчать про особливе місце Олександри в житті людей, із якими вона працювала та створювала правозахисні ініціативи.

У своїх публічних дописах Олександра Делеменчук писала про любов до України та свободи. Вона наголошувала, що не звикла здаватися і прагне робити для країни все, що може. Ці слова відображають її життєву позицію — наполегливо працювати заради гідності, справедливості та права людини на безпеку.

Команда Tbilisi Shelter City повідомила, що окремо поінформує про подальші заходи в пам’ять про Олександру Делеменчук. Її робота продовжить жити в діяльності людей та організацій, яким вона допомагала, а також у спільнотах, що завдяки її підтримці отримали шанс відновитися й продовжити боротьбу за права та свободи.

Олександра Делеменчук залишила по собі приклад відповідального правозахисту, солідарності та щоденної турботи про інших. Щирі співчуття рідним, близьким, друзям і колегам. Світла пам’ять.