Толока на кіностудії Довженка у Києві після обстрілу: що відомо про руйнування

На території Національної кіностудії імені Олександра Довженка у Києві відбулася великий толока: працівники студії, волонтери та місцеві мешканці об’єдналися, щоб прибрати уламки та впорядкувати територію після масштабної російської ракетної атаки. Ця ініціатива стала не лише практичною відповіддю на наслідки обстрілу, але й символом збереження культурної пам’яті та спільної відповідальності за одну з найстаріших осередків українського кінематографа.

Масштаб руйнувань на кіностудії Довженка

Генеральний директор студії Андрій Дончик повідомив про масштабні пошкодження: за його словами, після удару не залишилося жодного неушкодженого вікна у центральних приміщеннях. Вибухова хвиля, що супроводжувала падіння ракети в ніч на 15 червня, спричинила руйнування службових кабінетів, адміністративних приміщень та архівних сховищ. Центральний корпус дирекції, який має статус пам’ятки архітектури, зазнав особливо важких пошкоджень — було вибито близько 300 вікон.

Один із ключових ударів припав на костюмерний цех: там зберігалася унікальна колекція костюмів та реквізиту. За попередніми оцінками, йдеться про близько 100 000 костюмів та приблизно 3 000 000 одиниць реквізиту, одягу й взуття, частина яких зазнала безпосередніх пошкоджень або опинилася під загрозою руйнування через вплив вибухової хвилі та уламків.

Порятунок колекцій і культурні втрати

Попри значні руйнування, частину найцінніших експонатів вдалося врятувати. Деякі костюми і предмети з експозицій були на виставках чи в музеях, завдяки чому були поза межами безпосереднього удару. Серед порятованих — костюми з культових українських фільмів, зокрема з «Тіні забутих предків» та «За двома зайцями», які планують повернути до архівів студії після оцінки стану та реставрації.

Втім, навіть те, що вдалося зберегти, потребує детальної інвентаризації та професійного відновлення. Пошкодження архівних фондів, знищення частини реквізиту та костюмів означають не лише матеріальну втрату, але й ураження культурної спадщини, що потребує державної уваги, залучення реставраторів і додаткових ресурсів для відновлення.

Толока, відновлення та символічні наслідки атаки

Толока на кіностудії об’єднала десятки людей — співробітників, ветеранів кіно, волонтерів та мешканців прилеглих районів. Разом вони прибирали уламки, сортували пошкоджене майно, фіксували пошкодження для страхових та реставраційних робіт. Така спільна праця стала важливою частиною першого етапу відновлення, дозволяючи зупинити подальше руйнування архівних матеріалів через погодні умови або мародерство.

Поряд з практичними діями з’явилися й символічні реакції: на території студії залишили одну з фрагментів металевого паркану, який вибухова хвиля обмотала навколо дерева в яблуневому саду Довженка. Працівники вирішили не прибирати цю «інсталяцію», розглядаючи її як нагадування про наслідки атаки і водночас як символ стійкості й пам’яті. Події довкола кіностудії Довженка також стали частиною ширшого контексту — у ніч на 15 червня росія завдала масованого удару по Україні ракетами та дронами, основний удар припав на Київ. Внаслідок атаки загинули 5 людей, десятки отримали поранення; постраждали житлові будинки та об’єкти культурної спадщини, зокрема Успенський собор Києво-Печерської лаври та Мистецький арсенал.

Кіностудія Довженка, як одна з найважливіших інституцій українського кіно, потребує комплексної програми відновлення: від очищення та консервації архівів до реставрації будівель і повернення експонатів до регулярного обігу. Толока стала першим кроком у цьому процесі, який вимагатиме координації державних органів, культурних інституцій та громади. Збереження й відновлення кіностудії — це також збереження національної пам’яті, історії і мистецької спадщини України.