Ткаченко змінив антикорупційну програму Київщини: головні нововведення

Начальник Київської обласної військової адміністрації Тимур Ткаченко затвердив оновлену антикорупційну програму Київської області на 2026–2028 роки. Новий документ передбачає перегляд основних корупційних ризиків, посилення внутрішнього контролю та розширення переліку сфер, у яких посадовці мають діяти за чіткими процедурами. Програма поширюється на роботу обласної адміністрації, районних державних і військових адміністрацій, а також підприємств, установ та організацій, що перебувають у сфері управління Київської ОВА.

Необхідність оновлення документа пов’язана з новими викликами, які виникли в умовах воєнного стану та масштабної відбудови регіону. Органи влади ухвалюють рішення щодо розподілу бюджетних коштів, соціальних виплат, гуманітарної допомоги, кадрових призначень і відновлення пошкоджених об’єктів. Кожен із цих напрямів потребує зрозумілих правил, належного документування та регулярної перевірки.

Оновлення програми затверджене розпорядженням Київської обласної державної адміністрації від 11 вересня 2026 року. У ньому визначено заходи для запобігання корупції, виявлення можливих порушень і реагування на них. Окрему увагу приділили конфлікту інтересів, прозорості ухвалення рішень та відповідальності посадових осіб за дотримання встановлених процедур.

Чому переглянули попередній антикорупційний план

Перед підготовкою програми на 2026–2028 роки в адміністрації проаналізували, як виконували документ, розрахований на 2023–2025 роки. Попередній план містив 45 корупційних ризиків і 89 заходів, спрямованих на зниження ймовірності зловживань у різних сферах діяльності органів влади.

За результатами оцінювання, окремі заходи виконувалися на рівні від 71 до 79,7 відсотка. Середній показник виконання плану становив 86,8 відсотка, а середній прогрес за визначеними напрямами досягнув 90 відсотків. Водночас загальну ефективність попередньої програми оцінили у 68,7 відсотка. Такий результат засвідчив, що формальне виконання більшості пунктів не завжди гарантує достатній рівень захисту від корупційних проявів.

Найкраще реалізовувалися заходи у сфері запобігання та протидії корупції, управління й надання адміністративних послуг. У цих напрямів показник виконання становив 100 відсотків. Реалізація державної політики була оцінена у 95 відсотків, виконання галузевих повноважень – у 88 відсотків, а робота з персоналом – у 75 відсотків.

Найпроблемнішим напрямом виявилися публічні закупівлі. Їхній показник виконання становив лише 50 відсотків, тому саме закупівельні процедури стали одним із центральних елементів нової програми. Перевірятимуть не тільки відповідність тендерів законодавчим вимогам, а й обґрунтованість очікуваної вартості, можливу змову учасників, зв’язки між замовниками та постачальниками, а також якість контролю за виконанням укладених договорів.

Такий підхід має зменшити ризики ситуацій, коли порушення виникають не на етапі проведення процедури, а під час внесення змін до договору, приймання робіт або остаточних розрахунків. Для бюджетної сфери особливо важливо, щоб витрати були підтверджені, а рішення можна було перевірити на кожному етапі.

Які сфери охоплює оновлена програма

В оновленому реєстрі ризиків розширили блок, присвячений кадровим рішенням. Особливу увагу приділили призначенням в умовах воєнного стану, коли конкурсний відбір на окремі посади може не проводитися. У таких випадках важливо обґрунтувати вибір кандидата, перевірити його відповідність вимогам посади, оцінити можливий конфлікт інтересів і зберегти документи, які підтверджують законність рішення.

Окремо визначено ризики під час встановлення статусу підприємств та організацій, критично важливих для економіки й життєдіяльності населення. Проблеми можуть виникати через нечіткі критерії відбору, неоднакове застосування вимог до різних заявників або недостатню перевірку поданих відомостей. Тому рішення в цій сфері мають ухвалюватися на основі однакових правил і підтверджених даних.

Важливим нововведенням стала поява окремого напряму, пов’язаного з відбудовою Київщини. До програми включили ризики у сфері будівництва об’єктів житлового, комунального та соціального призначення, а також відновлення будівель і споруд, пошкоджених через бойові дії. Контроль має охоплювати планування робіт, визначення пріоритетів, вибір підрядників, використання фінансування, дотримання строків і приймання готових об’єктів.

Увагу приділили й виплатам обласної грошової допомоги військовослужбовцям, членам сімей загиблих захисників і захисниць України, а також родинам Героїв Небесної Сотні. Серед можливих загроз названі вибіркове застосування вимог, неналежна перевірка документів, непрозоре визначення черговості виплат і втручання посадових осіб у процес ухвалення рішень.

До переліку контрольованих напрямів також увійшли отримання, облік, зберігання та розподіл гуманітарної допомоги. Перевірки мають допомогти встановити, чи відповідають фактичні обсяги допомоги обліковим даним, хто відповідає за її збереження та за якими критеріями ресурси передають громадам або окремим категоріям населення.

Програма передбачає контроль за видачею дозволів на розміщення зовнішньої реклами, виконанням договорів із перевізниками Київської області та представництвом інтересів обласної адміністрації в судах. У судовій сфері ризики можуть стосуватися неналежного захисту майнових інтересів держави, несвоєчасного подання документів або прийняття рішень без достатнього аналізу наслідків.

Серед інших напрямів, які охоплює документ, – акредитація медичних закладів, захист прав дітей, послуги у сфері охорони культурної спадщини, робота Державного архіву та визначення статусу громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Таким чином, програма стосується не лише фінансових операцій, а й адміністративних рішень, що безпосередньо впливають на права мешканців області.

Як відбуватиметься контроль за виконанням

Для перевірки реалізації програми планують проводити контрольні заходи в районних державних і військових адміністраціях, на підприємствах, в установах та організаціях, підпорядкованих Київській ОВА. Під час таких перевірок оцінюватимуть не тільки наявність необхідних документів, а й те, як визначені правила працюють на практиці.

Одним із завдань контролю стане виявлення слабких місць у внутрішніх процесах. Йдеться про розмежування повноважень між працівниками, обмеження доступу до ресурсів і даних, перевірку підстав для ухвалення рішень, належне зберігання документів та своєчасне врегулювання конфлікту інтересів.

Важливо, щоб за результатами перевірок не обмежувалися констатацією недоліків. Виявлені порушення мають супроводжуватися конкретними рекомендаціями, визначенням відповідальних осіб і строків усунення проблем. Саме системна реакція на ризики дозволить перетворити антикорупційну програму з формального документа на інструмент щоденного управління.

Водночас під час підготовки оновленої програми до робочої групи не залучали представників громадськості. У документі зазначено, що адміністрація не отримувала пропозицій щодо участі громадських представників у процесі оцінювання корупційних ризиків. Отже, аналіз проводила визначена робоча група без участі делегованих представників громадських організацій.

Програма діятиме протягом 2026–2028 років. Її результативність залежатиме від регулярності перевірок, якості внутрішнього аудиту, відкритості інформації про виконання заходів і готовності посадовців виправляти недоліки. Найбільше значення матиме контроль за закупівлями, відбудовою, соціальними виплатами, гуманітарною допомогою та кадровими рішеннями.

Для жителів Київщини оновлення документа означає посилення вимог до роботи органів влади у сферах, де використовуються значні бюджетні ресурси або ухвалюються важливі соціальні рішення. Якщо передбачені заходи виконуватимуться послідовно, це може підвищити прозорість управління, зменшити ризик зловживань і посилити довіру до обласної адміністрації.