«Привид Києва» Валентин Коренчук посмертно став Героєм України

Президент України посмертно присвоїв звання Героя України полковнику Валентину Коренчуку — командиру авіаційної ескадрильї 40-ї бригади тактичної авіації, який отримав широке народне визнання як «Привид Києва». Відповідний указ №475/2026 був підписаний главою держави напередодні. У документі наголошується, що відзнака присвоєна «за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові».

«Привид Києва» Валентин Коренчук посмертно став Героєм України

Новина про присвоєння високого звання розійшлася по країні швидко: у соцмережах, інформаційних агенціях та серед побратимів її сприйняли як визнання виняткового внеску льотчика у захист українського неба. Ім’я Валентина Коренчука згодом з’являється в матеріалах, присвячених обороні повітряного простору, та стає символом стійкості і професіоналізму української авіації. Вшанування пам’яті Героя супроводжується покладаннями квітів, урочистими заходами та рішеннями місцевих рад про присвоєння його імені вулицям і школам.

Шлях військового льотчика

Валентин Коренчук пройшов довгий і складний шлях — від молодого курсанта до командира ескадрильї. Він був активним учасником Помаранчевої революції 2004 року й Революції Гідності 2014 року, що відобразило його громадянську позицію та тверді переконання. Після початку повномасштабного вторгнення росії став одним із перших, хто піднявся на захист українського неба у складі винищувальної авіації.

За час служби Коренчук виконав понад 80 бойових вильотів і провів у повітрі близько 300 годин під час бойових завдань. На його рахунку — знищення ворожих літаків, крилатих ракет, ударних і розвідувальних безпілотників, а також ураження наземних цілей, що безпосередньо впливало на оперативну ситуацію на фронті. Колеги згадують його як вимогливого, але водночас справедливого командира, який передусім дбав про підготовку молодих льотчиків і безпеку екіпажу.

Унікальний епізод повітряного бою

Особливо широко обговорюваний в історіях про Валентина епізод над Київщиною: за даними повідомлень, під час одного з повітряних боїв він застосував майстерне маневрування, яке змусило російський штурмовик втратити керування та впасти — і все це без застосування озброєння. Цей епізод закріпив за ним народну кличку «Привид Києва» та продемонстрував високий клас пілотажу і тактичного мислення.

Коренчук також був відомий як активний прихильник посилення бойових можливостей української авіації. Він неодноразово виступав із закликами до міжнародних партнерів про поставки сучасних винищувачів, зокрема F-16, наголошуючи, що це підвищить шанси на збереження життів і ефективний захист повітряного простору України.

Загибель та вшанування пам’яті

27 квітня 2024 року Валентин Коренчук загинув під час виконання бойового завдання на винищувачі МіГ-29. Він мав 47 років і понад 20 років військової служби. Похований на Алеї Героїв Лук’янівського кладовища, де побратими, рідні та цивільні щороку приходять вшанувати його пам’ять.

Валентин був нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня та іншими відзнаками, а також мав особисту нагородну зброю. Після його загибелі залишилися дружина і троє дітей. Сім’я отримала широку підтримку від держави та громадськості: збір коштів, допомога у влаштуванні побуту та психологічна підтримка для рідних Героя.

Пам’ять про Коренчука шанують у різних регіонах України: його ім’ям називають вулиці, встановлюють меморіальні дошки, розповідають його історію у військово-патріотичних програмах. Для багатьох молодих пілотів і цивільних Валентин став прикладом відданості професії і державі. Його подвиг підкреслює важливість сильної національної авіації та необхідності міжнародної підтримки для її модернізації.

Присвоєння звання Герой України Валентину Коренчуку — це не лише державне визнання індивідуального подвигу, але й нагадування про ціну свободи та про те, яку роль відіграють окремі люди у захисті держави. Ім’я «Привид Києва» залишиться у пам’яті як символ вітчизняної відваги та професіоналізму авіаторів, які щодня стоять на сторожі неба над Україною.