На Київщині лікаря підозрюють у ненаданні допомоги дитині: хлопчик отримав інвалідність

Інцидент у Сквирському районі Київської області, де медичному працівнику повідомлено про підозру у зв’язку з ненаданням допомоги дитині, викликав широкий суспільний резонанс. Ситуація торкається не лише одного конкретного випадку, а й порушує питання якості первинної медичної допомоги, алгоритмів дій у випадках отруєнь та контролю за роботою лікарів у приймальних відділеннях.

На Київщині лікаря підозрюють у ненаданні допомоги дитині: хлопчик отримав інвалідність

За повідомленнями прокуратури Київської області, у приймальному відділенні Сквирського міського центру первинної медико-санітарної допомоги медик не надав необхідних невідкладних заходів трирічному хлопчику після випадкового травного отруєння побутовою хімією. За версією слідства, дитина потрапила до лікарні з ознаками гострого інтоксикаційного ураження і хімічних опіків слизових оболонок ротової порожнини та стравоходу, проте не отримала вчасної та повноцінної медичної реакції.

Результатом ускладнень стали тяжкі тілесні ушкодження, що загрожували життю, і надалі — формування інвалідності, яка потребує тривалого спеціалізованого лікування та постійного нагляду. Слідство, що тривало близько трьох років, залучило експертів, які встановили зв’язок між несвоєчасним наданням допомоги та тяжкими наслідками для здоров’я дитини.

Деталі інциденту та медичні аспекти

Згідно з матеріалами кримінального провадження, матір терміново доставила сина до медзакладу одразу після того, як стала відомою інформація про проковтування побутового хімічного засобу. На момент прибуття у дитини спостерігалися виразні ознаки хімічних опіків і інтоксикації, які потребують негайної промивання шлунка, місцевої та системної терапії, а також, у багатьох випадках, транспортування до спеціалізованої установи для подальшого лікування.

Правоохоронці вказують, що у таких випадках вирішальне значення має швидкість та правильність первинних дій: своєчасне оцінювання стану, надання протоколів першої допомоги, своєчасна госпіталізація та залучення спеціалізованих установ. За наявних даних, черговий лікар не провів необхідного огляду, не організував невідкладну допомогу і не скерував маленького пацієнта для подальшої спеціалізованої допомоги, що, на думку слідства, призвело до посилення уражень та тяжких довгострокових наслідків.

Медична експертиза, проведена під час розслідування, встановила наявність небезпечних для життя опіків слизової рота, стравоходу та шлунка, які сформувалися саме внаслідок хімічного впливу та неадекватного першого медичного реагування. Хоча пізніше дитині було надано спеціалізоване лікування, це дозволило зберегти життя, але не повернуло повного здоров’я й функціональності, що стало причиною інвалідності.

Правова кваліфікація та подальші кроки розслідування

Лікарю оголошено підозру за частиною 1 статті 139 Кримінального кодексу України — ненадання без поважних причин допомоги хворому медичним працівником, якщо це спричинило тяжкі наслідки. Це кримінальне формулювання передбачає необхідність доведення наявності обов’язку надання допомоги, наявності факту ненадання або невиконання необхідних дій і причинно-наслідкового зв’язку між бездіяльністю та наслідками.

Наразі триває досудове розслідування: проводяться допити, збираються медичні документи, призначаються додаткові експертизи, відпрацьовуються маршрути надання допомоги в конкретному випадку. Правоохоронні органи також перевіряють внутрішні протоколи роботи закладу та наявність інструкцій щодо дій при гострих отруєннях у дітей.

Цей випадок підкреслює потребу в системних заходах: підвищення обізнаності персоналу первинки, посилення контролю за алгоритмами невідкладної допомоги, а також увагу до забезпечення закладів необхідними засобами для надання першої допомоги. Крім того, інцидент став приводом для дискусії про навчання сімей щодо безпечного зберігання хімічних речовин вдома і оперативного реагування при підозрі на отруєння.

Важливо пам’ятати: відповідно до статей Конституції та кримінального процесуального законодавства України, підозрюваний у будь-якій кримінальній справі має статус невинуватого до встановлення вини в суді. Остаточні висновки щодо винуватості чи невинуватості можуть бути зроблені лише після завершення судового розгляду та ухвалення обвинувального вироку.