Луганщина відзначила 88-річчя у Києві: до Пирогова приїхали майже тисяча переселенців

У Києві відбулися урочистості з нагоди 88-ї річниці утворення Луганської області, які зібрали майже тисячу вихідців із рідного краю. Через тривалу тимчасову окупацію святкування перенесли на столицю — до Національного музею народної архітектури та побуту України в Пирогові, де луганська громада змогла відновити контакт, обмінятися спогадами та показати, що культура регіону залишається живою навіть поза його межами.

Луганщина відзначила 88-річчя у Києві: до Пирогова приїхали майже тисяча переселенців

У Пирогові показали врятовані культурні реліквії

Центральним майданчиком святкувань став музей просто неба, де облаштували виставку «Коріння, що тримає». До експозиції увійшли автентичні вироби народних майстрів із 26 громад Луганської області — вишивки, витинанки, ляльки-мотанки, прикраси та інші елементи матеріальної культурної спадщини. Багато експонатів було евакуйовано або врятовано з тимчасово окупованих територій, тому їхня присутність у Пирогові має особливе символічне значення.

Серед найбільш відвідуваних секцій — колекція мініатюр народних костюмів Новоайдарщини кінця XIX — початку XX століття, яку вдалося перевезти під час перших місяців повномасштабного вторгнення. Ці костюми розповідають не лише про естетику та ремісничі традиції, але й про соціальну історію краю: побут, обрядаві практики, локальні відмінності в оздобленні та технологіях виготовлення.

Також на виставці представили копію половецької скульптури «Чорнухинська мадонна» — оригінал нині залишається на тимчасово окупованій території Луганщини. Відтворення пам’ятки допомогло зберегти зв’язок із прадавніми пластами історії регіону й нагадати відвідувачам про багатовікові культурні шари, які формували Луганщину.

Сергій Жадан став амбасадором Луганщини

Під час заходу презентували новий інститут амбасадорів Луганської області, покликаний популяризувати регіональну культуру, підтримувати громади переселенців і забезпечувати зв’язки між діаспорою та рідними землями. Перші посвідчення отримали відомі діячі культури та громадські активісти: письменник і культурний координатор Сергій Жадан, освітянин Артур Пройдаков, ветеранка Наталя Ліщишена, історик Олександр Набока і дослідниця луганської кухні Наталка Нікішина.

Амбасадори вже анонсували ряд ініціатив: серію лекцій і майстер-класів, гастрономічні події з рецептами луганської кухні, документальні проєкти та публічні читання, які будуть проводитися по всій Україні. Окремою важливою частиною став підписаний керівниками громад Маніфест збереження локальної ідентичності Луганщини — документ, що окреслює пріоритети культурного та освітнього відродження, соціальної підтримки переселенців і збереження архівів та пам’яток.

Організатори також наголосили на ролі мистецтва як інструменту психологічної реабілітації: концерти, театральні постановки та арт-терапевтичні практики, що відбувалися під час святкування, дали змогу людям поділитися переживаннями й спільно працювати над відновленням відчуття спільноти.

Київ — центр луганської громади та підтримки переселенців

Незважаючи на тимчасову втрату контролю над частинами регіону, Луганщина продовжує існувати як живе спільнотне утворення. За даними Луганської обласної військової адміністрації, на обліку перебувають понад 200 тисяч внутрішньо переміщених осіб із регіону. Для координації допомоги по всій країні створено 35 гуманітарних хабів, які надають не лише матеріальну підтримку, а й інформаційні, медичні та освітні послуги.

Під час святкувань у Пирогові було зібрано частину благодійних коштів і передано на локальні ініціативи: від простих ремесел для дітей до проєктів підтримки ветеранів та вразливих сімей. Організатори повідомили, що цього року на потреби Сил оборони вже спрямували понад 500 мільйонів гривень, а частина ресурсів спрямована на відновлення культурної інфраструктури й підтримку переселенців у процесі адаптації.

День Луганщини у Києві став не лише актом пам’яті, але й позиціонуванням громади: столиця виступила зустрічним майданчиком, де люди з різних куточків України отримали можливість зберегти мовний, етнокультурний і соціальний зв’язок. Учасники подій підкреслювали, що Луганщина — це насамперед її люди, традиції та історія, які будуть жити доти, доки їх пам’ятають і передають наступним поколінням.

Завершуючи програму, організатори анонсували подальші кроки: створення цифрового архіву луганської спадщини, мобільних виставок для регіонів проживання переселенців і серії освітніх програм для дітей та молоді. Така стратегія спрямована на те, щоб навіть поза межами рідної території зберегти автентичність культури Луганщини і надати людям інструменти для конструктивного майбутнього.