Коваленко більше не очолює ЦПД: хто став тимчасовим керівником

У Центрі протидії дезінформації при Раді національної безпеки і оборони України відбулися кадрові зміни. Андрій Коваленко більше не очолює ЦПД у період, про який ідеться, а виконання обов’язків керівника установи покладено на Анаїт Хоперію. Вона тимчасово координуватиме роботу центру, контролюватиме виконання поточних завдань і забезпечуватиме безперервність діяльності структури, яка відповідає за важливий напрям інформаційної безпеки держави.

Зміна керівництва Центру протидії дезінформації відбувається на тлі постійних інформаційних загроз, з якими стикається Україна. У період повномасштабної війни інформаційний простір залишається одним із ключових напрямів протистояння. Ворожі кампанії можуть бути спрямовані на поширення паніки, підрив довіри до державних органів, дискредитацію військових, партнерів України та важливих суспільних процесів.

Тимчасовою керівницею Центру протидії дезінформації стала Анаїт Хоперія. Її призначення має забезпечити стабільну роботу установи до ухвалення подальшого кадрового рішення. Водночас публічної інформації про конкретний термін виконання нею обов’язків керівника наразі немає. Так само не повідомлялися деталі щодо подальшого формату роботи Андрія Коваленка.

Анаїт Хоперія тимчасово очолила ЦПД

Виконувачка обов’язків керівника ЦПД відповідатиме за організацію роботи центру в перехідний період. До її повноважень належить координація внутрішніх процесів, забезпечення взаємодії між фахівцями та підтримання виконання основних завдань установи. Йдеться про моніторинг інформаційного простору, аналіз поширення маніпулятивних повідомлень і підготовку матеріалів щодо актуальних інформаційних загроз.

Тимчасове призначення не означає автоматичної зміни стратегічних напрямів роботи Центру протидії дезінформації. Основні функції установи залишаються незмінними: виявляти небезпечні наративи, аналізувати інформаційні кампанії та пояснювати громадянам, як працюють маніпуляції. Для такої структури важливо, щоб кадровий перехід не створював паузи в щоденному моніторингу та реагуванні на потенційно шкідливі повідомлення.

Особливе значення має оперативність. Дезінформаційні кампанії часто розгортаються дуже швидко, а неправдиві твердження можуть за короткий час поширитися через соціальні мережі, відеоплатформи, месенджери та анонімні канали. У таких умовах державні інституції повинні не лише фіксувати фейки, а й своєчасно пояснювати їхнє походження, мету та можливі наслідки.

Призначення Анаїт Хоперії виконувачкою обов’язків керівника покликане зберегти керованість Центру протидії дезінформації. Вона представлятиме установу в межах наданих повноважень і стежитиме за тим, щоб аналітична та інформаційна робота тривала у звичайному режимі. Остаточне рішення щодо постійного очільника ЦПД має бути ухвалене окремо.

Які завдання виконує Центр протидії дезінформації

Центр протидії дезінформації є частиною системи інформаційної безпеки України. Його діяльність пов’язана з вивченням інформаційних процесів, пошуком ознак організованих маніпуляцій і роз’ясненням суспільству небезпечних тенденцій. Фахівці центру працюють із повідомленнями, які можуть впливати на громадську думку, посилювати соціальну напругу або створювати хибне уявлення про події в Україні та світі.

Важливо, що протидія дезінформації не обмежується простим спростуванням окремих фейків. Одна неправдива публікація може бути частиною ширшої кампанії, у межах якої повторюються однакові тези, використовуються схожі емоційні формулювання та просувається спільний наратив. Саме тому аналітики мають оцінювати не лише зміст конкретного повідомлення, а й контекст його появи, спосіб поширення та потенційну аудиторію.

Дезінформація може маскуватися під достовірну новину. Для цього використовують реальні факти, доповнюючи їх вигаданими деталями, перекрученими висновками або неправдивими цитатами. Серед поширених прийомів також є виривання інформації з контексту, використання старих фото для опису нових подій, підроблені документи, емоційні заголовки та посилання на неназваних «експертів».

Інформаційні атаки можуть стосуватися будь-якої чутливої теми. Серед них — ситуація на фронті, мобілізація, міжнародна допомога, діяльність органів влади, економічні питання, соціальні виплати, енергетика та безпека цивільного населення. Мета таких кампаній часто полягає не лише в тому, щоб змусити людей повірити в конкретну неправду, а й у тому, щоб сформувати загальне відчуття хаосу, безсилля та недовіри.

ЦПД також має значення для підвищення інформаційної грамотності громадян. Коли людям пояснюють, як розпізнавати маніпулятивні повідомлення, перевіряти сумнівні твердження та не поширювати непідтверджені дані, суспільство стає менш вразливим до інформаційних операцій. Це особливо важливо під час криз, коли страх і невизначеність можуть підштовхувати користувачів до необдуманого поширення чуток.

Що відомо про подальшу роботу центру

Наразі відомо, що Анаїт Хоперія виконуватиме обов’язки керівника ЦПД тимчасово. Зміна очільника не означає припинення роботи установи або автоматичного перегляду її основних завдань. Центр має продовжити моніторинг інформаційного простору, аналіз ворожих інформаційно-психологічних операцій і підготовку пояснень щодо поширених маніпуляцій.

Для діяльності установи важливо зберегти послідовність підходів і координацію між фахівцями. Інформаційні загрози не зникають у періоди кадрових змін, тому робочі процеси мають тривати без перерви. Тимчасова керівниця повинна забезпечити організаційну стабільність, підтримати підготовку аналітичних матеріалів і сприяти оперативному реагуванню на нові кампанії дезінформації.

Кадрові рішення у сфері національної безпеки традиційно привертають значну увагу суспільства. Водночас важливо відокремлювати підтверджені факти від припущень щодо причин призначення або можливих майбутніх змін. Публічно відомо, що Андрій Коваленко більше не очолює ЦПД на цей період, а його обов’язки тимчасово виконує Анаїт Хоперія. Інші висновки потребують офіційного підтвердження.

Для громадян ця ситуація є нагадуванням про необхідність критично оцінювати інформацію. Особливу обережність варто проявляти щодо повідомлень, які містять категоричні заяви без доказів, закликають до негайного поширення або побудовані на сильних емоціях. Панічні публікації, сенсаційні заголовки та неперевірені «інсайди» можуть бути частиною скоординованої інформаційної атаки.

Найнадійнішим підходом залишається перевірка важливих повідомлень за офіційними заявами та підтвердженими даними. Не менш важливо не поширювати інформацію лише тому, що вона здається правдоподібною або відповідає особистим переконанням. У період війни відповідальне споживання новин є складовою громадянської безпеки.

Отже, Анаїт Хоперія тимчасово очолила Центр протидії дезінформації замість Андрія Коваленка. Вона координуватиме роботу установи до ухвалення подальшого рішення щодо постійного керівника. ЦПД продовжить виконувати завдання з моніторингу інформаційного простору, аналізу дезінформаційних кампаній і захисту українського суспільства від маніпулятивних наративів.