Костел Святого Миколая повертається вірянам: що чекає на головну готичну пам’ятку Києва

У центрі міста, на Великій Васильківській, одна з найвпізнаваніших сакральних споруд повертає свій первинний сенс: будівля, що довго служила різним потребам, тепер офіційно передана релігійній громаді. Для киян і гостей столиці це означає відновлення ролі пам’ятки як місця молитви, мистецтва та історичної пам’яті. Водночас відкриваються нові виклики — збереження архітектурної цінності, вирішення питання концертної діяльності та забезпечення фінансування для негайних протиаварійних робіт.

Що змінилося у статусі храму і чого очікувати

Офіційне рішення Міністерства культури передати споруду у безоплатне користування релігійній громаді тепер означає, що приміщення використовуватиметься за прямим призначенням: богослужіння, релігійні обряди та духовна освіта. Для багатьох парафіян це довгоочікуване повернення святині «додому». Водночас такий крок відкриває нову сторінку в житті пам’ятки: відновлення регулярних богослужінь, організація пасторальних програм та можливе відновлення соціальних ініціатив громади.

Сам храм, відомий як Костел Святого Миколая, є прикладом неоготичної пам’ятки кінця XIX — початку XX століття. Його архітектурна форма, вітражі, декоративні елементи та історичний контекст потребують уважного ставлення і професійного підходу до реставраційних робіт. Передача громаді не скасовує потреби у державному та громадському контролі за збереженням культурної спадщини — навпаки, посилює відповідальність сторін за охорону та відновлення об’єкта.

Умови передачі і обов’язки громади

Передача супроводжується суворими умовами, покликаними зберегти об’єкт для майбутніх поколінь. Так, релігійна громада бере на себе повну відповідальність за технічний стан будівлі, сплату комунальних рахунків та страхування пам’ятки. Будь-які ремонтні чи реставраційні роботи мають виконуватися з дотриманням вимог охорони пам’яток культури, у тісній співпраці з фахівцями та уповноваженими органами.

Це означає, що проєкти реставрації повинні проходити експертизу, використовувати дозволені матеріали і технології, а також забезпечувати збереження автентичних елементів інтер’єру й екстер’єру. Для релігійної громади це не лише честь, але й матеріальна відповідальність: потрібні ресурси на поточні роботи, страхування, та підтримку безпеки відвідувачів.

Музика, орган і реставрація: плани на майбутнє

Окреме питання — культурна активність у стінах храму. Багато киян занепокоєні долею Національного будинку органної та камерної музики, який довгі роки був тісно пов’язаний із цим приміщенням. У міністерстві заявили, що держава зобов’язана знайти альтернативну, не гіршу залу для музикантів, і робота в цьому напрямку триває. Поки що заклад не залишиться без простору для виступів до тих пір, поки не буде забезпечено рівноцінну заміну.

Крім того, питання збереження і реконструкції великого органу та акустичних умов храму потребує комплексного підходу. Відновлення музичної інфраструктури пов’язане з технічними роботами, кондиціонуванням, акустичною адаптацією та збереженням інструменту як культурної цінності.

Фінансовий аспект залишається ключовим: після пожежі 2021 року та тривалого навантаження будівля потребує негайних заходів. За попередніми оцінками, лише на першочергові протиаварійні заходи потрібно близько 22 мільйонів гривень. Це завдання передбачає спільну участь громади, меценатів, держави та благодійних фондів. Активна участь місцевої громади, запуск краудфандингових кампаній, залучення міжнародних програм реставрації — все це може пришвидшити відновлення пам’ятки.

У довгостроковій перспективі важливо поєднати релігійну функцію храму з культурною доступністю: відкриті концерти, екскурсії, лекції та освітні програми допоможуть зберегти пам’ятку живою та фінансово сталой. Це також підвищить туристичну привабливість району і дозволить краще інтегрувати сакральну та культурну складові функціонування споруди.

Повернення храму в користування релігійної громади — це не лише юридичний акт, а й початок довгого процесу відновлення, примноження та піклування. Відновлення неоготичної пам’ятки на Великій Васильківській може стати прикладом успішної співпраці громади, фахівців і держави заради збереження історичної і духовної спадщини міста.