Чи справді в «АТБ» ховають прострочені товари під новими стікерами: працівник розкрив правду

Чутки про те, що в магазинах «АТБ» нібито ховають прострочені товари під новими стікерами, періодично з’являються в соціальних мережах і активно обговорюються покупцями. Такі повідомлення привертають увагу, адже питання якості та безпеки продуктів стосується кожного. Особливо обережними споживачі стають, коли помічають на упаковці кілька наклейок, нечітке маркування або різні дати, нанесені на заводську й магазинну етикетки.

Однак сама наявність додаткового стікера ще не є доказом навмисного приховування терміну придатності. У магазинах можуть використовувати різні види маркування: для позначення акційної вартості, ваги, внутрішнього коду, дати фасування або знижки на продукцію, яку потрібно реалізувати найближчим часом. Важливо розуміти, де закінчується звичайна технологічна процедура, а де може йтися про порушення прав покупця.

Для чого на товарах з’являються додаткові наклейки

У торговельному залі покупець найчастіше бачить заводську упаковку, на якій виробник зазначає назву продукції, склад, харчову цінність, умови зберігання, дату виготовлення та кінцевий термін споживання. Поруч із цими даними магазин може розмістити власний стікер. Він потрібен для того, щоб вказати актуальну ціну, розмір знижки або інформацію про вагу товару.

Додаткове маркування часто використовується у відділах, де продукцію фасують безпосередньо в магазині. Це може стосуватися м’яса, риби, кулінарних виробів, салатів, випічки, сирів та інших товарів, які продають на вагу. На такій етикетці зазвичай вказують дату пакування, масу, вартість, умови зберігання та термін реалізації. Дата фасування не повинна сприйматися як нова дата виробництва, а магазинна етикетка не може довільно продовжувати строк придатності продукції.

Окремий стікер також можуть наклеїти на товар під час проведення акції. Наприклад, магазин знижує ціну на продукт, у якого наближається завершення дозволеного строку реалізації. У такому разі покупець має отримати можливість чітко побачити первинну дату та самостійно вирішити, чи встигне використати продукт. Знижка не скасовує вимог до безпечності та не робить прострочений товар придатним для продажу.

Закривати або змінювати дату придатності заборонено. Якщо нова наклейка повністю перекриває інформацію виробника, стирає попередні дані або створює враження, що строк споживання продовжили, це вже може бути підставою для перевірки. У нормальній ситуації додаткове маркування не повинно приховувати ключові відомості про продукцію. Працівники магазину мають контролювати терміни реалізації, регулярно переглядати полиці та холодильне обладнання, а товари з вичерпаним строком придатності своєчасно вилучати.

Водночас у великих торговельних мережах щодня обробляють значну кількість товарів. Через неуважність, помилку під час викладки або збій у внутрішньому обліку окрема упаковка справді може залишитися на полиці довше, ніж дозволено. Такий випадок потребує реагування, але сам по собі не підтверджує існування організованої схеми в усій мережі. Для серйозних висновків необхідні конкретні докази, а не лише фотографія незрозумілого стікера.

Як покупцеві перевірити дату та стан продукту

Перед купівлею варто оглядати упаковку з усіх боків. Дата виготовлення та строк придатності можуть бути надруковані не на лицьовій частині, а на кришці, дні банки, бічному шві, клапані коробки або окремій смузі пакування. Іноді цифри погано видно через особливості друку, тому краще перевірити їх при достатньому освітленні, а не орієнтуватися лише на перше враження.

Якщо стікер розміщений поверх іншої етикетки, слід з’ясувати його призначення. Акційна наклейка зазвичай містить ціну або відсоток знижки, а фасувальна — вагу, дату пакування та інформацію про магазин. Насторожити мають ситуації, коли нове маркування перекриває саме кінцеву дату споживання, має сліди повторного наклеювання або виглядає так, наче його намагалися зняти.

Покупцям також важливо розрізняти формулювання «краще спожити до» та «вжити до». Перша позначка переважно говорить про період, у який продукт зберігає найкращі смакові властивості. Друга стосується безпеки швидкопсувної продукції. Після завершення такого строку молочні вироби, м’ясо, риба, готові страви та салати можуть становити ризик для здоров’я навіть тоді, коли зовні виглядають нормально.

Не менш важливим є стан самої упаковки. Покупцеві краще відмовитися від товару, якщо помітні здуття, тріщини, протікання, порушення герметичності, сліди повторного заклеювання або значні деформації. Для заморожених продуктів небажаними ознаками є велика кількість льоду, злиплі шматки та волога всередині пакета. Це може свідчити про порушення температурного режиму, повторне розморожування або неправильне зберігання.

Знижена ціна сама по собі не означає, що продукт зіпсований. Причиною акції може бути надлишковий залишок, сезонна зміна асортименту, оновлення дизайну упаковки або наближення кінцевої дати реалізації. Купувати такий товар можна лише тоді, коли всі дані добре читаються, упаковка не пошкоджена, а часу до завершення строку достатньо для безпечного споживання.

Що робити, якщо маркування викликає сумнів

Якщо покупець помітив незрозумілу дату, наклейку поверх важливої інформації або товар із підозрілими ознаками, не варто одразу класти його до кошика. Найпростіший крок — звернутися до працівника торговельного залу чи адміністратора та попросити пояснити походження маркування. Інколи причина виявляється технічною: наприклад, стікер позначає ціну, вагу або внутрішній облік, а справжня дата розташована в іншій частині упаковки.

Якщо працівник не може надати зрозумілу відповідь, краще обрати іншу упаковку з повністю відкритою та читабельною інформацією. Не слід купувати продукт лише через привабливу ціну, якщо незрозуміло, коли його виготовили та до якого числа дозволено споживати. Економія не виправдовує потенційного ризику для здоров’я.

Коли прострочений або підозріло маркований товар уже придбано, важливо зберегти чек, упаковку та сам продукт. Бажано зробити фотографії етикетки, дати, номера партії, назви магазину й зовнішнього вигляду упаковки. Ці матеріали допоможуть працівникам з’ясувати, як товар потрапив на полицю та чи залишилася аналогічна продукція в продажу.

Звертатися до адміністрації магазину варто спокійно, зазначивши дату й час покупки, назву відділу та суть претензії. Якщо проблема підтвердиться, працівники мають перевірити відповідну партію та прибрати небезпечну продукцію з продажу. У разі відсутності реакції покупець може скористатися офіційними способами захисту своїх прав, надавши чек, фотографії та інші докази.

Водночас один сумнівний випадок не дає підстав автоматично звинувачувати всю торговельну мережу в системному обмані. Поширення неперевірених тверджень може вводити інших споживачів в оману. Набагато корисніше зафіксувати конкретне порушення, повідомити про нього відповідальним працівникам і вимагати перевірки.

Отже, історії про те, що в «АТБ» нібито масово ховають прострочені товари під новими стікерами, не можна вважати доведеним фактом лише через наявність додаткової наклейки. Вона може бути акційною, фасувальною або службовою. Водночас покупець має право бачити чітке маркування, знати реальний строк придатності та відмовитися від продукції, яка викликає сумніви. Уважний огляд упаковки, перевірка дат і своєчасне звернення до адміністрації залишаються найнадійнішими способами захистити себе від неякісного товару.