Чи готуються до ударів по Києву: офіційне уточнення від ДСНС

У столиці знову поширюються чутки про нібито нові розпорядження, пов’язані з мобілізацією служб у зв’язку з можливими ударами та сильними холодами. Офіційні структури дають своє пояснення щодо реального стану речей, закликають до спокою і радять орієнтуватися виключно на офіційні повідомлення. Нижче — детальний огляд позицій міських і державних відомств, рекомендації для мешканців та пояснення, чому важливо не поширювати неперевірену інформацію.

Чи готуються до ударів по Києву: офіційне уточнення від ДСНС

У соцмережах та месенджерах з’явилися повідомлення про начебто нові накази щодо приведення встанoв служби у підвищену готовність: рятувальники, поліція та енергетики нібито отримали вказівки діяти в умовах загрози масштабних обстрілів і морозів. Представники столичних служб оперативно відреагували на ці чутки. ДСНС Києва уточнює, що служба перебуває в режимі підвищеної готовності безперервно з 2022 року — це штатна практика в умовах тривалої війни, а не сигнал нової надзвичайної ситуації саме сьогодні.

У пресслужбі рятувальників підкреслили: «Ми готові до можливих атак ворога завжди — і сьогодні, і завтра». Це означає, що певні протоколи і алгоритми дій відпрацьовані і діють постійно, а не вводяться як тимчасова екстрена міра. Аналогічні пояснення надали й інші відомства: у поліції зазначили, що їм нічого не відомо про нові чи закриті розпорядження, а в КМДА наголосили, що режим підвищеної готовності в Києві триває понад чотири роки, змінюються лише акценти реагування в залежності від поточних загроз.

Що означає постійна підвищена готовність і як це впливає на мешканців

Під постійним режимом готовності мається на увазі, що органи цивільного захисту, рятувальні підрозділи, правоохоронні органи та служби енергозабезпечення підтримують готовність техніки, ресурсів і персоналу для швидкого реагування. Це включає планові перевірки, тренування, координацію з місцевою владою та оновлення алгоритмів дій при різних сценаріях. Такий підхід дозволяє зменшити ризики та оперативніше відновлювати інфраструктуру у разі пошкоджень.

Для мешканців це означає, що екстрені служби працюють за встановленими стандартами, а не за новими терміновими вказівками. Однак городян просять бути уважними до офіційних повідомлень про повітряну тривогу, обмеження руху, евакуаційні заходи чи рекомендації щодо опалення й безпеки під час морозів. У критичних випадках інформація надходить через офіційні канали міської влади, ДСНС, Нацполіцію та системи оповіщення.

Як відрізнити правдиві повідомлення від інформаційних вкидів

Представники ДСНС не виключають, що частина поширених повідомлень може бути елементом інформаційних вкидів, мета яких — посіяти тривогу серед населення. Щоб уникнути паніки, дотримуйтеся простих правил: перевіряйте джерело повідомлення, віддавайте перевагу офіційним акаунтам і сайтам, не піддавайтеся на непідтверджені скріншоти чи анонімні чати. КМДА та інші відомства закликають мешканців не поширювати неперевірену інформацію та користуватися лише авторитетними каналами оповіщення.

Корисні поради для киян: підпишіться на офіційні канали ДСНС, міської адміністрації та поліції; налаштуйте отримання сповіщень про тривогу на телефоні; зберігайте базовий запас ліків, води та продуктів на кілька днів; перегляньте план евакуації вашого будинку або району. За потреби звертайтесь до гарячих ліній служб, а не до неперевірених джерел у соцмережах.

Підсумовуючи, можна сказати, що поточна система реагування у Києві базується на давно встановлених практиках і режимах, які діють з 2022 року безперервно. Офіційні структури стверджують, що нових надзвичайних розпоряджень, які б свідчили про підготовку до незвичайного загострення ситуації, не надходило. Водночас вони попереджають про можливі інформаційні провокації і наголошують на важливості відповідального ставлення до джерел інформації — перш за все орієнтуватися виключно на офіційні повідомлення, щоб уникнути паніки та зайвого навантаження на служби реагування.