Чому в Києві досі немає мобільних укриттів: пояснення влади

Київ уже на п’ятий рік повномасштабної війни залишився без розгорнутої мережі мобільних укриттів, хоча міська влада неодноразово анонсувала такі плани. У матеріалі розбираємося, чому обіцянки йдуть попереду реальних дій, хто відповідає за впровадження та які кроки могли б пришвидшити процес.

Чому в Києві досі немає мобільних укриттів: пояснення влади

Обіцянки, стандарти та реальні затримки впровадження

У 2023 році столичне керівництво оголосило про намір придбати приблизно 250 мобільних укриттів для прискореного покриття території міста. Проте протягом 2023–2024 років масового встановлення не відбулося. У коментарях представники КМДА посилалися на відсутність чітких державних будівельних норм і реєстраційних процедур, які дозволили б вводити такі тимчасові конструкції в експлуатацію з дотриманням технічних та безпекових вимог.

Ситуація дещо змінилася у серпні 2025 року, коли з’явився державний стандарт для мобільних укриттів. Після цього в офіційних заявах з’явився новий амбіційний план — закупити до 500 об’єктів. Проте на практиці темпи впровадження залишалися повільними: перша зафіксована інсталяція в межах Києва відбулася лише у грудні 2025 року в одному з районів, і її фінансування здійснила приватна компанія, а не бюджет міста. Заплановані тендери районних адміністрацій часто скасовувалися через неможливість освоїти кошти або через зрозумілі бюрократичні перепони.

Таким чином, поєднання попередніх анонсів, появи стандартів і відсутності оперативного механізму реалізації призвело до того, що теоретичні плани не перетворилися на системну мережу укриттів у критично важливий період.

Відповідальність, приклади впровадження в Києві та досвід інших міст

За впровадження мобільних укриттів формально відповідають кілька гілок влади: міська адміністрація (КМДА), департаменти, зокрема Департамент муніципальної безпеки, а також районні державні адміністрації (РДА), які мають подавати бюджетні заявки та реалізовувати закупівлі на місцях. Розслідування журналістів показало, що на 2026 рік багато районів не подали відповідних запитів до бюджету — і це фактично блокує процес розгортання системи на рівні міста. У КМДА вказують саме на відсутність ініціатив з боку РДА як одну з причин затримок.

Водночас у столиці є поодинокі позитивні приклади. Наприклад, на Оболоні кілька мобільних укриттів встановила Київська школа економіки на власній території й дозволила громадянам користуватися ними під час тривог. У Деснянському районі також зʼявилися перші конструкції, але вони не інтегровані у єдину міську програму — це скоріше локальні ініціативи, ніж масштабна державна дія.

Корисно порівняти з іншими населеними пунктами: у Херсоні, незважаючи на постійні обстріли, процес встановлення мобільних укриттів відбувається помітно швидше. За оцінками, від ухвалення рішення до монтажу проходить близько трьох тижнів, а собівартість одного укриття оцінюють приблизно в 540 тис. грн. Така динаміка свідчить, що при наявності чіткої координації та оперативного фінансування технічно процес є здійсненним.

Головна проблема, яку називають експерти та журналісти, полягає не лише у грошах чи технічних нормах, а в відсутності узгодженого механізму між центральною владою, міськими структурами та районними адміністраціями. Без єдиної процедури прийняття рішень, зрозумілих строків і відповідальних за виконання — ініціативи ризикують залишатися поодинокими або добровільними.

Що може пришвидшити процес: створення централізованого плану розміщення укриттів з пріоритетними локаціями, виділення цільового фонду з прозорими умовами освоєння, стандартизовані тендерні процедури та залучення партнерів — бізнесу й громадських організацій — для часткового співфінансування й технічної підтримки. Також важлива відкритість інформації: прозоре інформування киян про місця розташування вже встановлених укриттів і календарі будівництва допоможе підвищити довіру та громадську підтримку.

У підсумку, позиція влади щодо мобільних укриттів має логіку: стандарти й наміри з’явилися, але реалізація гальмується через комунікаційні, бюрократичні та організаційні прогалини. Без узгодженого механізму дій і чітких бюджетних рішень питання лишається відкритим — і від цього залежить безпека тисяч киян під час повітряних тривог.